Як під час війни працює Центр реабілітації рукокрилих

Фото: Альона Шуленко

Міфи про кажанів, які п’ють кров та нападають без причини, приводять до недружнього ставлення та часто до загибелі цих ссавців. Усі види кажанів, які живуть на території України, занесені до Червоної книги України, тому важливо зберегти цих тендітних тварин.

На початку липня у Кривому Розі відбулась лекція “Кажани, наука та війна”. Провела її харків’янка Альона Шуленко — фахівчиня Українського Центру реабілітації рукокрилих. 20-річна Альона — бакалавр біології та асистент у Центрі.

Альона допомагатиме школярам криворізької школи №28 писати дослідження для Малої Академії Наук.

Чому кажани потребують допомоги

Трапляється так, що люди, побачивши кажана, не можуть одразу зметикувати що з ним робити, лякаються, намагаються вигнати кажана або інколи навіть вбивають рукокрилих, занесених до Червоної книги України. Робити цього не треба – по суті кажани не шкодять людям. Харківський центр реабілітації рукокрилих — це проєкт з охорони, реабілітації та дослідження кажанів в міських умовах.Науковці та науковиці хочуть розробити стратегію безпечного співіснування людей та кажанів у містах та селах.
У цьому харківському Центрі лікують, реабілітують кажанів, проводять дослідження та науково-популярні лекції та заходи.

Які бувають кажани

У Кривому Розі живуть 4 види кажанів:
  • вечірниця руда
  • пергач пізній
  • лилик двоколірний
  • нетопир середземноморський

Всі види, які живуть в Україні харчуються комахами.

За словами Альони, кажани часто потрапляють до Центру, коли люди роблять ремонт на своєму балконі та виявляють кажанячі сховища. У Кривому Розі у грудні 2021 року у парку Мершавцева пиляли сухі дерева, всередині одному з них спали понад 40 кажанів. Їх передали волонтерам у харківський Центр.

Взимку кажани особливо вразливі, адже вони знаходяться у стані гібернації. Щоб пережити час, коли немає комах і кажанам нічим живитись, вони понижують температуру тіла, сповільнюють серцебиття та починають дихати повільніше. У цей час тварини беззахисні й майже не рухаються.


Що робити, якщо знайшли кажана

Якщо ви знайшли кажана взимку, треба надіти рукавички і помістити його у коробку або мішечок у прохолодне та вологе місце. Це може бути холодильник (не морозилка), балкон, льох або гараж. Температура середовища має бути +2-+8 градусів. Якщо холодильник з системою «no frost», то для підтримки вологості, необхідної кажану, можна поставити миску з водою поруч з коробкою, в якій він спить. Часті відкривання холодильника, світло і шум не впливатимуть на його сон. Ці тварини не пахнуть та не будуть цікавитись вашими продуктами, тому не бійтесь їх там розмістити на зимівлю.

Випускати тваринку треба з настанням перших теплих ночей. Це початок квітня - кінець березня. До цього тваринку треба “нагріти” у кімнаті. Можна погодувати та напоїти водою.

Що робити, якщо ви знайшли кажана у себе вдома влітку, читайте у нашому матеріалі.

У Центрі реабілітації рукокрилих не більше 10 працівників та працівниць, а ще десятки волонтерів та волонтерок, які до повномасштабної війни допомагали фахівцям та фахівчиням лікувати та доглядати за тваринками.

Після реабілітації навесні кожного року відбувалась урочиста церемонія випуску врятованих кажанів. На цю подію приходили родинами, бо це цікаве і красиве видовище. Так мало бути і цього року, але плани Центру зламала армія РФ, яка вторглася на територію України


24 лютого

Працівники та працівниці центру облаштували у систему самовипуску, аби кажани після виходу зі стану гібернації могли самостійно залишити небезпечне місце. Наукові колекції евакуювали у Рівненський зоопарк.


На території екопарку Фельдмана у Харкові розташований так званий Bat-колайдер — унікальний вольєр для кажанів. З перших днів повномасштабного вторгнення екопарк зазнавав обстрілів. 24 березня працівники Центру та волонтери під обстрілами евакуювали звідти майже 1000 кажанів.
Якось через ворожі обстріли загорівся ринок Барабашово, а офіс Центру знаходить зовсім поруч із ринком. Тому кажанів довелось передчасно випускати на волю.


Це був ювілейний 10-й випуск кажанів — без глядачів та під звук повітряної тривоги.


Зараз фахівці та фахівчині Центру займаються рутинною роботою — переробкою неживого матеріалу і поповненням наукових колекцій, написанням наукових публікацій. Працівники проводять просвітницьку роботу на кшталт лекції у Кривому Розі та шукають нових партнерів по всій Україні, бо реабілітація в Харкові в перспективі на найближчий рік неможлива.


Центр зараз майже не приймає кажанів і дуже рідко відповідає на дзвінки щодо консультацій, але вся корисна інформація є на сайті Центру.

Вивчати та реабілітувати кажанів — важливо, адже ці тваринки несуть користь людям, вони з’їдають комах. А також дослідження допомагають людям зрозуміти унікальність імунітету кажанів – ці ссавці мають стійкий до вірусних хвороб імунітет. До слова, науковиці кажуть, що поширена думка про походження COVID-19 від кажанів, не що інше, як міф.
А вивчення зимової гібернації та денного торпору (сплячки) кажанів – шлях до довготривалих космічних перельотів людей.

Як криворіжці можуть допомогти кажанам?

По-перше, не бути байдужими та не вбивати тваринок, які живуть поруч і мають такі ж права на цей простір, як і люди. По-друге, врятувати кажана, якщо він потрапив до вас у домівку.