Я думала, ми вже звикли: свідки російської ракетної атаки на Кривий Ріг 19 грудня

19 грудня 2024 року, близько 23:00, російська армія другий вечір поспіль атакувала Кривий Ріг ракетою. Від удару постраждало шестеро криворіжців: 15-річна дівчина, чоловіки 49, 38 та 75 років та жінки 30 і 82 років. З них одного з чоловіків та підлітка госпіталізували.

Через атаку у місті зруйнований двоповерховий будинок, також пошкоджено 3 багатоповерхових та 17 приватних житлових будинків, вибиті вікна в медичному та соціальному закладах, та пошкоджено понад 20 автівок.


Криворіжець Дмитро, чия квартира вже непридатна до життя, показав як вона виглядає та розповів, що на момент вибуху він спав.

«Вибух був гучний, вибило балконні двері та вікна, я побачив, ніби вогняні шари (уламки) літали за балконом. Люстра впала, всі речі з підвіконня і все посипалося на мене і я поранив склом руку та обличчя. Все, що стояло під стінами подалі від вікон залишилось майже неушкодженим. Дім зруйновано повністю, він і так був старим, треба шукати нове житло, але що робити зі всіма речами?…», — сказав чоловік.

Місцева мешканка Неля Василівна розповіла, що на момент вибуху вона лежала дивилася телевізор та відпочивала

«Воно гучно бабахнуло. Я думала, ми вже звикли, що вибух десь далеко. Коли дивлюся у вікно, а там летять шматки червоного розпеченого заліза. Онучка забігла до мене з немовлям і каже: "Піди подивись, що там". Моя кімната була неушкодженою, але в інших кімнатах повибивало вікна, заклинило двері, попадала штукатурка», — поділилася жінка.

Містянин Андрій приїхав допомагати другу ліквідовувати наслідки вибуху в квартирі його матері. Говорить, що коли він приїхав, побачив, що двох кімнат вже немає, залишилась одна кімната й кухня.

«Матір друга як раз була в кімнаті, яка майже вціліла, вона дуже злякалася. Одну стіну знесло, а консервація, яка стояла під іншою стіною, вціліла. Бог уберіг», — сказав чоловік.

Пані Оксана теж приїхала допомагати друзям розгрібати завали й забирати необхідні речі.

«Вранці подзвонив хазяїн однієї з квартир, ми з ним навчалися разом, розповів що в них сталося і я приїхала на допомогу. В одну мить життя перетворилося не знаю на що, але добре, що всі живі. Не можна, щоб Україна перетворилася на руїни», — сказала жінка.