Кремлівська пропаганда створила відеофейк про військових

Російська пропагандистська машина вже давно використовує фейки як інструмент для впливу на українське суспільство та армію. Нещодавно в TikTok анонімні користувачі з проросійським контентом почали поширювати відео, яке нібито записали українські військові з 66-ї бригади ЗСУ. Насправді його створили фейкороби за допомогою технології дипфейк. У цьому ролику військові нібито стверджують, що українська еліта розважається в клубах, тоді як звичайних солдатів «кидають на фронт».


На те, що відео — фейк вказують декілька ознак:

• рот і очі не зовсім відповідають міміці або мовленню
• неприродні рухи обличчя та міміки;
• розмиття навколо обличчя;
• аудіо, що не відповідає візуальним сигналам.

Мета поширення фейків

Мета таких фейкових відео — посіяти розбрат і недовіру серед українців, деморалізувати їх. Російські пропагандисти намагаються створити уявлення, ніби українські захисники покинуті напризволяще, тоді як керівництво країни нібито розважається та не звертає уваги на потреби армії. Такі наративи можуть викликати негативні емоції і серед військових, і серед цивільних, підсилювати тривогу й сумніви щодо дій українського керівництва.
Із використанням дипфейків у таких відео створюються максимально правдоподібні ролики, у яких актори або комп’ютерні алгоритми імітують справжніх людей, щоб фальсифікована інформація мала вигляд реального звернення. Завдяки цьому фейковий контент видається доволі переконливим, щоб увести в оману аудиторію, яка не завжди перевіряє джерела інформації.

Як протидіяти дезінформації

1. Довіряти офіційним джерелам. Коли мова йде про ситуацію на фронті, у першу чергу варто звертатися до перевірених джерел — офіційних сторінок, сайтів і представників ЗСУ, Міністерства оборони України, Центру стратегічних комунікацій. Ці джерела розміщують достовірну інформацію й регулярно надають оновлення щодо поточної ситуації.
2. Перевіряти факти і верифікувати інформацію. Навіть якщо інформація на вигляд правдоподібна, корисно перевіряти її за допомогою різних ресурсів.
3. Не поширювати неперевірені матеріали. Якщо ви не впевнені в достовірності матеріалу, краще утриматися від його поширення і порадитися з тими, хто розуміється на методах перевірки джерел.
4. Розуміти технології створення фейків. Технологія дипфейк, яку російська пропаганда застосовує для створення фальшивих відеозвернень, здатна дуже реалістично імітувати вигляд і голос людини. Знання про ці технології допомагає більш скептично ставитися до сумнівних відео й уникати потрапляння в пастку дезінформації.