Що робити криворіжцям задля профілактики отруєння свинцем
Фото: daytoday.ua (ілюстрація)
Про це йдеться на сайті Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб.
Отруєння свинцем (сатурнізм) – один з найпоширеніших типів інтоксикації важкими металами. Потрапивши в організм, свинець проникає в мозок, печінку, нирки та кістки. В організмі він накопичується в зубах та кістковій тканині.
Доза свинцю, отримана організмом, вимірюється шляхом визначення концентрації свинцю в крові. «Безпечної» концентрації свинцю в крові не існує: навіть низький вміст свинцю в крові може спричинити у дітей зниження розумових здібностей, поведінкові розлади та труднощі у навчанні.
За даними ВООЗ, зі впливом свинцю можуть бути пов’язані 30% випадків ідіопатичної розумової відсталості, 4,6% серцево-судинних захворювань та 3% хронічних захворювань нирок. ВООЗ включила свинець до списку 10 хімічних речовин, найбільш небезпечних для дітей та жінок репродуктивного віку.
Сатурнізм у дорослого населення, як правило, пов’язаний з виробничою діяльністю. Професійне хронічне отруєння дорослих осіб найчастіше виникає при виготовленні акумуляторів і батарей, на виробництві віконних профілів із ПВХ з використанням стабілізаторів, які містять свинець, деяких фарб та барвників, деяких косметичних засобів.
Шляхи потрапляння свинцю до організму людини:
- дихальні шляхи;
- шлунково-кишковий тракт;
- шкірні покриви.
Через дихальні шляхи свинець надходить до організму у вигляді пилу, аерозолю, пари. Потрапляння токсичних сполук до легень є дуже небезпечним, оскільки через легені отрута стрімко надходить безпосередньо у кров. Істотну роль відіграє тривалість дії отрути. Що вона триваліша, то вищий її токсичний ефект.
Шлунково-кишковий шлях надходження свинцю, коли всмоктування токсичних сполук відбувається у ротовій порожнині, далі – у шлунку та тонкому кишечнику.
Цей шлях надходження притаманний при нехтуванні правилами особистої гігієни (у виробничих умовах) та побутовим інтоксикаціям, особливо серед дитячого населення.
Внаслідок властивої дітям допитливості, через руки, слину ротової порожнини, свинець потрапляє до травного тракту.
Окрім того, у групі ризику щодо виникнення сатурнізму діти, які страждають на психологічний розлад під назвою пікацизм (постійний потяг споживати неїстівні речі) та можуть відколупати і з’їсти свинцевовмісну фарбу зі стін, одвірків та меблів.
Також сполуки свинцю мають властивість проникати через шкірні покриви, навіть непошкоджені. Це може відбуватися при використанні неякісного одягу (особливо натільної білизни, яка контактує безпосередньо зі шкірою), постільної білизни тощо.
Симптоми отруєння свинцем
Спочатку отруєння свинцем може бути важко виявити навіть у людей, які здаються здоровими. Ознаки та симптоми зазвичай не виявляються доти, поки не накопичиться небезпечна доза свинцю. І для кожної людини «поріг чутливості» різний.
Симптоми отруєння свинцем у дітей:
- відставання у розвитку;
- проблеми у навчанні;
- роздратованість;
- втрата апетиту;
- втрата ваги;
- млявість і втома;
- біль у животі;
- блювота;
- закреп;
- втрата слуху;
- судоми.
Симптоми отруєння свинцем у дорослих
Легке отруєння може бути безсимптомним, або викликає: відчуття втоми, біль у м’язах, безсоння, нервове збудження, втрату апетиту, порушення короткотривалої пам’яті та труднощі з концентрацією уваги.
Тяжке отруєння: біль у животі, закреп, відсутність апетиту, біль в м’язах та суглобах, порушення концентрації та короткотривалої пам’яті, симптоми периферичної нейропатії (ослаблення розгиначів), анемія, базофільна зернистість еритроцитів, ознаки пошкодження нирок, голубувате забарвлення ясен біля зубних країв (“свинцеві ясна”).
Профілактика отруєння свинцем
Купувати товари, особливо ті, що призначені для дітей (у т.ч. іграшки, одяг, постільна білизна, товари для вигодовування тощо), лише у санкціонованих суб’єктів господарської діяльності, та за наявності гігієнічних сертифікатів, що підтверджують якість та безпечність цієї продукції.
Остерігатися дешевих яскравих іграшок, особливо сумнівного походження. При огляді речей повинно насторожити нестійкість фарбування, сторонні “хімічні” запахи, занадто яскраві кольори. Якщо запідозрили у дитини отруєння токсинами – обов’язково зверніться до лікаря, візьміть з собою потенційну причину отруєння (іграшки, одяг) з метою з’ясування того, безпечна вона чи ні.
Дотримуватись правил особистої гігієни (зокрема й у виробничих умовах: відмовитись від споживання їжі у виробничих приміщеннях, цехах, а після завершення роботи прийняти гігієнічний душ та замінити робочий одяг на чистий).
Купувати продукти харчування тільки у надійних постачальників (продавців), які здійснюють контроль за якістю своєї продукції на вміст важких металів (зокрема, свинцю). Особливо це стосується листових овочів, грибів, чаю.
Дотримуватись правил особистої гігієни при роботі зі сполуками свинцю (після завершення виробничого процесу полоскати ротову порожнину, ретельно мити руки, вживати їжу та напої у спеціально відведених для цього місцях).
Раціонально харчуватися.
Відмовитися від збирання фруктів, овочів, лікувальних трав, грибів біля автомагістралей, автозаправок, на територіях підприємств.
Відмовитися від перебування, особливо гуляючи з дітьми, біля автодоріг з високою щільністю руху. Намагатися надавати перевагу парковим зонам та рекреаціям.
Не відкривати вікна з метою провітрювання приміщень, якщо вони виходять на автодороги зі значною щільністю руху у години пік.
При роботі з свинцево вмісними виробами (деякі фарби, пігменти, свинцеві акумулятори тощо), обов’язково використовувати засоби індивідуального захисту.
При здійсненні ремонтних та оздоблювальних робіт приміщень, будівель, інвентарю тощо використовувати матеріали та засоби, безпечність яких підтверджена гігієнічними сертифікатами.
Тактика лікування отруєння свинцем буде залежати від його рівня в сироватці крові, а також від проявів захворювання у кожному окремому випадку. Основний крок – усунення джерела свинцю.
Щоб дізнатись про новини Кривого Рогу та всієї України першими, приєднуйтесь до viber-каналу "Первого Криворізького".