Росія намагається дискредитувати українські школи

У мережі поширюють фото шкільної дошки, на якій нібито оприлюднений список учнів, що не здали кошти на генератор і тому не можуть відвідувати урок інформатики. Його розповсюджують на українських анонімних сайтах, телеграм-каналах і російські пропагандисти.

Ця фотографія є підробкою. Чому — розбираємось далі.



В українських закладах освіти, зокрема й у гімназіях і ліцеях, не вішають портретів ані президента, ані інших політичних діячів. Ще в лютому 2016 року це заборонив тодішній міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Міністерство освіти рекомендує в першу чергу розміщувати в закладах освіти державні символи, портрети видатних історичних постатей і випускників, якими пишаються навчальні заклади, наприклад тих, хто захищає територіальну цілісність і незалежність України.

«Школа має закладати в дітях здатність критично і незалежно мислити. Вона не повинна привчати учнів до улесливості, чинопошановування чи культу керівних осіб», — заявив міністр.

За Конституцією України повна загальна середня освіта є обов’язковою. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Тому сфабрикований напис на дошці — незаконний і неможливий.

Також в оприлюдненому списку учнів, які нібито не здали кошти, розповсюджені прізвища написані в рідкісному варіанті: Лісенко, Сідоренко, Петріченко — так, як ці прізвища прочитав би пересічний росіянин.

До того ж генератори в українські школи закуповує місцева влада.

Причини, через які росіяни вигадують такі фейки:

• Дискредитація української системи освіти. Мета подібних фейків — створити враження, що українські школи функціонують на основі примусових внесків і що навчання недоступне для тих, хто не може заплатити. Це руйнує образ справедливої та демократичної освіти.
• Посилення соціальної напруги. Поширення інформації про несправедливе ставлення до учнів може викликати роздратування серед громадян і провокувати суспільний гнів проти уряду й освітньої системи.
• Маніпуляція емоціями. Фейки про дітей завжди емоційно заряджені, і вони націлені на те, щоб викликати обурення та співчуття, що допомагає пропаганді легше поширюватися в інформаційному просторі.
• Зневіра в державних інституціях. Підробки та маніпуляції допомагають російській пропаганді підривати довіру до українських державних структур, зокрема до міністерств та органів місцевого самоврядування.

Як діяти, коли в стрічці трапляється емоційна новина:

• Перевіряйте джерела: звертайте увагу на те, звідки поширюється інформація. Анонімні канали та сумнівні сайти часто поширюють фейки.
• Шукайте офіційні підтвердження: перевіряйте факти через офіційні джерела — сайти міністерств, державні портали, надійні медіа.
• Звертайте увагу на деталі: підозрілі факти, помилки в прізвищах або незвичні формулювання можуть указувати на підробку.
• Не поширюйте неперевірену інформацію: перед тим як поділитися новиною, упевніться в її достовірності, щоб не сприяти поширенню фейків.