«Зелене» біопаливо на радіаційних та забруднених внаслідок війни земель: абсурд чи нове рішення?

24 вересня комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики отримав на розгляд проєкт Закону №12058 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення деградованих земель, стимулювання вирощування енергетичних рослин та виробництва альтернативного біопалива», один з авторів якого — голова комітету Олександр Гайду.

Але чи справді цей законопроєкт сприятиме відновленню деградованих українських земель, спробуємо розібратися у матеріалі «Першого Криворізького» нижче.

Метою вищезазначеного законопроєкту – дозволити й стимулювати вирощування енергетичних та олійних рослин на деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених землях. Тобто тих, що підлягають консервації. Для того, аби отримати біопаливо.

Раніше редакція «Першого Криворізького» писала, чому частину земель України після війни доведеться консервувати.



Екоактивісти Української природоохоронної групи вважають такі варіанти відновлення, запропоновані у законопроєкті №12058, — абсурдними та шкідливими для природи й здоров’я людей.

«…По-перше, це суперечить головній ідеї консервації, а саме припинення розорювання земель і відновлення їх до вигляду природних екосистем. По-друге, а чи це не узаконення незаконного використання земель, які підлягають консервації? Щоб мати можливість легального вирощувати соняшник чи ріпак там, де це зараз є нелегальним?

По-третє, енергетичні та олійні культури якраз найбільше виснажують ґрунт і призводять до ерозії. А тепер уявіть, скільки буде вноситися в ґрунт добрив і якої концентрації, аби на вже деградованих землях виростити соняшник…», — пишуть екоексперти Української природоохоронної групи.

Автори законопроєкту також пропонують використовувати для цього забруднені внаслідок військових дій землі. У пояснювальній записці до законопроєкту пишуть, що вирощування енергетичних рослин на техногенно забруднених землях начебто дозволить очистити ґрунт.

Також автори пропонують ще й особливі умови для вирощування цих культур. Мінімальний строк оренди земель має бути 10 років, ціна оренди — найнижчою з можливих, і на додачу ще й субсидії від держави.

« І це все тоді, коли про потребу консервації земель пишуть не тільки екологи, але й вчені-агрономи, з Академії аграрних наук України. Купа державних стратегій, законів, міжнародних зобов'язань вимагають збільшувати площу пасовищ і сіножатей. Саме консервація земель, а не вирощування на них енергетичних рослин, є найбільш науково обґрунтованою», — пишуть на офіційному сайті ГО «Українська природоохоронна група».

Також екоактивісти припускають, що багато відомих агрохолдингів, що обробляють мільйони гектарів земель в Україні, мають дочірні компанії, які вирощують рослини для біоенергетики. І за дивним збігом, багато депутатів аграрного комітету якраз мають відношення до аграрного бізнесу, як і високопосадовці Мінагрополітики.

«Жодної надії на те, що «аграрна» законодавча і виконавча влада думатиме про збереження земель чи здоров'я українців, у нас немає. Ми закликаємо депутатів екологічного комітету та Міндовкілля зробити все, аби не допустити прийняття цього законопроєкту», — пишуть екоексперти УПГ.