Як російські групи маскуються під українські та маніпулюють чуттєвим контентом

«Шкода, що це фото набере менше, ніж оголена співачка», «ніхто не привітав 100-річну бабусю з днем народження», «ніхто не привітав з весіллям» тощо. У групах соцмереж подеколи ширяться чуттєві дописи, які спонукають читачів реагувати, коментувати та поширювати. Однак деякий подібний контент можуть поширювати й проросійські групи.

Російські пропагандисти створюють за допомогою штучного інтелекту фотографії, на яких зображені, здавалося б, зворушливі моменти: старенька бабуся, яка сидить одна в кімнаті, молодята, які нібито не отримали привітань, або фото рідкісних подій, які, на думку авторів, не отримали належної уваги.

Здається, що ці дописи направлені на те, щоб викликати емоції читачів: жалість, співчуття, обурення тощо. Однак прихована їх мета — зробити так, щоб користувачі почали довіряти цій групі, набрати підписників, а далі — почати поступово викладати проросійські тези або створювати інформаційну бульбашку. Так, вони вже будуть мати свою аудиторію та зможуть поширювати свої фейки та дезінформацію.

Окрім того, такий контент може сіяти розчарування у суспільстві. Аудиторія з кожним разом, як буде бачити такі пости, буде більше вірити, що суспільство стає бездушним, а важливі моменти залишаються поза увагою. Також перегляд чуттєвого контенту може викликати емоційний перегруз та відволікти від важливих тем.

Тож такі дописи є одним зі компонентів інформаційної війни.


Як розпізнати штучно згенеровані фото:

• придивіться до рук, зубів, фону, прикрас, одягу. Часто штучний інтелект неправильно генерує пальці, вони можуть бути надто довгими або неприродної форми, або більша чи менша їхня кількість;

• варто звертати увагу на текстуру шкіри або дрібні предмети на зображенні;

• тіні можуть бути спрямовані в різні боки, а джерела світла – нелогічні щодо положення об'єктів;

• предмети та обличчя на фоні можуть бути нечіткими, розпливчастими;

• слова можуть бути нечіткими, розпливчастими, неправильно написаними або незрозумілими;

• занадто згладжені, глянцеві фото тощо.

Редакція «Першого Криворізького» закликає містян не реагувати на ці дописи, не залишати під ними коментарі та не поширювати це. Адже це сприяє зростанню популярності посту, що призводить до більшого охоплення аудиторії.

Більше про розкриття фейків, дезінформації та маніпуляцій читайте на «Першому Криворізькому» у спецпроєкті «Боротьба з дезінформацією».