Ігри як зброя: як Росія поширює пропаганду через віртуальний світ

Фото: Перший Криворізький

Комп’ютерні ігри стали новим полем для поширення пропаганди. Російські розробники використовують цей інструмент для впливу на свідомість мільйонів гравців по всьому світу, а психологічні механізми лежать в основі цього впливу. У деталях розбиралась команда онлайн-медіа «Перший Криворізький» з аналітиком Центру демократії та верховенства права Сергієм Сирбу та практикуючою психологинею, корекційною педагогинею Юлією Табакіною.

Популярність комп’ютерних ігор охоплює різні вікові групи і постійно зростає. Сучасні ігри приваблюють не лише дітей і підлітків, але й дорослих та літніх людей. За дослідженнями технологічного сайту Techjury.net, найбільша кількість гравців припадає на вікову групу 18–34 роки, проте значна частка тих, хто грає, належить і до групи 35–44 роки. Це зумовлено різноманітністю жанрів та платформ, що дають кожному можливість знайти щось цікаве для себе: від простих мобільних ігор до складних стратегій і симуляторів на персональних комп’ютерах та консолях. Зростання популярності ігор серед старших вікових груп також пояснюється впливом так званих ретро-ігор, які викликають ностальгію, та збільшенням часу, що можна провести вдома.

Комп’ютерні ігри мають значний вплив на суспільну свідомість. Вони формують уявлення про світ, можуть розвивати креативність і стратегічне мислення, а ще можуть сприяти соціалізації через онлайн-спільноти та багатокористувацькі режими. Але перш ніж обрати для себе гру, важливо враховувати її контекст і зміст.

Пропагандистські ігри російського походження

Російська Федерація почала використовувати пропаганду в іграх ще щонайменше у 2008 році, коли російська студія Red Ice випустила гру «Противостояние: Принуждение к миру», де Росія нібито протистоїть блоку НАТО, який представляє Польща, а Україна блокує російський Чорноморський флот у Севастополі. Росія у віртуальному світі відповідає активними діями. Усім, хто грає, обіцяні масштабні бойові дії на Північному Кавказі та в Європі, з участю кораблів із крилатими ракетами, систем ПРО та безпілотників.

2017 року московська студія Cats Who Play випустила гру Syrian Warfare, де терористів фінансує «колективний Захід» — часто використовуване пропагандою РФ словосполучення, а російські солдати є справжніми захисниками, які діють надзвичайно ефективно та вчасно з’являються на допомогу.

У лютому 2023 року ще одна московська студія — Mundfish — випустила гру Atomic Heart про майора КДБ. У цій грі класичні способи пропаганди — романтизація комунізму, СРСР, натяки на повномасштабну війну Росії проти України. Міністерство цифрової трансформації України у 2023 році надіслало офіційний лист до компаній Sony, Microsoft та Valve. Держслужбовці попросили повністю заборонити продаж цифрових версій цієї гри на території України та обмежити її розповсюдження в інших країнах через токсичність контенту.

У 2024 році росіяни випустили гру «Лучшие в аду». У ній гравці виступають найманцями з ПВК «Вагнер» і штурмують місто Попасна на Луганщині, яке постраждало під час російського вторгнення. Гра прославляє насильство, змушуючи гравців убивати «українських націоналістів», базуючись на пропагандистській риториці, яка демонізує українців і виправдовує російську агресію.


Пропаганда на світових платформах

Окрім власних розробок, росіяни поширюють пропаганду в популярних іграх. Російські гравці Minecraft відтворили битву за Соледар. У грі World of Tanks на честь перемоги над нацистською Німеччиною відтворили парад танків 1945 року. Користувач з РФ у Roblox створив загін МВС для святкування Дня Росії. Ці ігри та платформи для їх розповсюдження, такі як Discord і Steam, стають майданчиками для російської пропаганди, поширюючи її серед інших гравців.



«Найбільша проблема платформи Steam — це модерація. Модератори не пораються з рідним для себе англомовним контентом. А якщо говорити про якісь інші мови, зокрема російську, то тут іще більше проблем. Тобто люди можуть спокійно використовувати якусь символіку вторгнення Росії в Україну, Z-ки якісь, прапори, гасла та імена військових злочинців. І це дійсно органічна поведінка російських користувачів в умовах певної анонімності, коли ти розумієш, що ніякої відповідальності за твою проблематичну поведінку або поширення мови ворожнечі не буде», — каже аналітик Сергій Сирбу в коментарі «Першому Криворізькому».

Сергій кілька місяців спостерігав за платформою і бачив на ній сотні акаунтів, які демонструють токсичні патерни поведінки.

«Я побачив лише один приклад, коли акаунт заблокували. Якщо навіть користувачі скаржаться на певний контент, то модератори платформи просто не встигають його розглядати», — каже Сергій.
Є платформи, які забороняють використовувати політичний контент. Яскравий приклад — це ігрове середовище Roblox. Тут люди можуть самостійно створювати багато різних ігор на основі грального двигуна.

«І все одно такі ігри трапляються, але якщо на них звертають увагу експерти, дослідники або журналісти, така гра видаляється», — пояснює аналітик.


33-річний податківець Юрій із Кривого Рогу поділився з редакцією своїм досвідом перебування в ігрових середовищах.

«Я намагаюсь уникати контактів із російським ігровим середовищем (наприклад, обираю європейські кластери замість російських), але росіяни все ж трапляються. Ватників буває помітно за ніками з Z, всякими там “СМЕРШ” тощо. Політичний спір вони розводять рідко (бо, мабуть, бракує знання англійської), але можуть поводитися провокативно. Недавній випадок — на моєму персонажі український прапор, на початку раунду прилітає постріл у спину від співкомандника. Звертаю увагу на його нік — “Kill UA”, на аватарці Путін. Залишив скаргу в підтримку, але результати її розгляду невідомі», — каже Юрій.
Окрім росіян, трапляються мешканці Європи або США, яких може «занести» в обговорення політики, і там використовується стандартний набір фраз про «відмивання грошей на війні» та інші нісенітниці. Що тих, що інших принаймні можна блокувати, щоб не псували настрій, пояснює Юрій.

«Щось доводити їм не бачу сенсу — це нерозумні люди, які не знають, про що говорять, і намагаються здаватися “немейнстримними”. На жаль, відфільтрувати таких людей малореально, хіба що в цьому будуть зацікавлені адміністратори серверів і спільнот», — каже криворіжець.
Єдиний, на його думку, дієвий спосіб цьому протистояти — розбудовувати українське ігрове середовище, грати разом і «залітати» у матч цілим гуртом друзів. Так менше шансів, що з вами в команді опиниться якийсь випадковий росіянин.

Цілі роспропаганди в іграх

Однією з основних цілей є створення позитивного образу Росії і на внутрішній, і на міжнародній аренах. Пропаганда через ігри допомагає формувати патріотичні настрої серед громадян і підтримувати гордість за країну.

Російська пропаганда часто зображає ворогів або опонентів у негативному світлі. Це може включати як історичних ворогів, так і сучасні політичні суперечки. Такі ігри допомагають виправдовувати військові дії та політичні рішення.
Пропаганда в комп’ютерних іграх також спрямована на підтримку та зміцнення національної ідентичності.

Використання символів, культурних елементів та історичних подій допомагає формувати почуття єдності та спільної історії.

Ігри використовуються як інструмент для поширення політичних ідеологій і впливу на свідомість гравців. Це включає формування позитивного ставлення до кремлівського уряду та його політики.

Ігри можуть використовуватися для маніпуляції емоціями гравців, зокрема для створення страху або ненависті до певних груп людей чи країн. Це допомагає контролювати громадську думку та сприяє досягненню політичних цілей, каже в коментарі «Першому Криворізькому» психологиня Юлія Табакіна.

Пропаганда в іграх є потужним інструментом, що дає змогу впливати на велику аудиторію, зокрема молодь, яка проводить значний час за комп’ютерними розвагами.

Психологічні механізми впливу пропаганди в комп’ютерних іграх включають різні методи та техніки, що спрямовані на маніпуляцію свідомістю гравців і формування в них певних поглядів та переконань.

Часто росіяни використовують у своїх іграх почуття ностальгії.
«Зображення радянської техніки як найкращої або епізодів історичного минулого може підвищувати гордість за радянську спадщину та формувати прихильність до російських збройних сил», — каже Юлія Табакіна.
Це формує позитивний образ агресора. Ігри можуть спотворювати реальність і виставляти радянських або російських військових у позитивному світлі, що також здатне впливати на ставлення до військової агресії РФ проти України.
«Пропагандисти часто використовують романтизовані образи радянських часів, акцентуючи на позитивних моментах, таких як досягнення в космосі, соціальні гарантії та колективізм. Це створює ідеалізовану картину минулого, яка не враховує негативних аспектів, таких як репресії, дефіцит товарів і обмеження свобод», — пояснює Юлія.
Ностальгія апелює до емоцій, викликаючи теплі спогади в старшого покоління («от коли ми були молоді, такого бардака не було») та цікавість у молодших. Використання зображень старих товарів, реклами, фільмів і пісень створює емоційний зв’язок з аудиторією, що робить її більш вразливою до пропагандистських меседжів.

Використання ностальгії як інструменту пропаганди є ефективним через його здатність викликати сильні емоційні реакції. А коли є сильні емоції, людина стає вразливішою і менш критично мислить, а отже, піддається різним наративам.

Як запобігти поширенню російської пропаганди в іграх серед дітей і підлітків

По-перше, звичайно, не грати в російські ігри. Але оскільки пропаганда може траплятись і в інших іграх, психологиня Юлія Табакіна радить пояснювати дітям простими словами, що таке пропаганда і як вона може бути небезпечною. Пропаганда — це спроба впливу людини або групи людей на те, як ти думаєш або поводишся, показуючи неправдиву інформацію.


Для навчання дітей критичного мислення варто обговорювати з ними, що вони бачать у грі, які повідомлення вони отримують і чому це може бути маніпуляцією. Якщо гра викликає сильні емоції або показує агресивні образи, це може бути ознакою пропаганди. Важливо заохочувати дітей перевіряти інформацію з різних джерел і розпізнавати маніпуляції.

У випадках токсичної поведінки гравців найкраще ігнорувати, блокувати їх і повідомляти модераторів про порушення. Це допоможе зберегти емоційний стан та уникнути подальших конфліктів.

Фото: Владислав Нестеренко

Відео: Тадеуш Бабеуш

Редактор: Софія Скиба