Міжнародний день боротьби за права жінок: історія цього дня
Фото: Перший Криворізький
Міжнародний жіночий день набув нового глобального значення для жінок як у розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються.
Зростаючий міжнародний жіночий рух допоміг перетворити святкування на згуртування та об’єднання зусиль для посилення підтримки прав жінок та їхньої участі в політичній, соціальній та економічній сферах.
Міжнародний жіночий день є закликом до ґендерної рівності у світі, вільному від упереджень, стереотипів і дискримінації, різноманітному, справедливому та інклюзивному світі, в якому цінують відмінності.
Історія свята
Дню боротьби за права жінок передували рухи суфражисток, активісток і робітниць, які наприкінці ХІХ століття – на початку ХХ виборювали свої права у всьому світі.
8 березня 1857 року в Нью-Йорку робітниці-текстильниці вийшли на страйк із вимогами рівної з чоловіками оплати праці, покращення умов праці та 10-годинного робочого дня.
Через 51 рік, 8 березня 1908 року, тисячі жінок у Нью-Йорку вимагали виборчого права, протестували проти важких умов праці та праці дітей.
До 1908 року щорічні демонстрації стали настільки масштабними, що це спонукало Соціалістичну партію Америки оголосити 28 лютого 1909 першим Міжнародним днем жінок.
Свято швидко поширилося в Європі, коли Соціалістичний Інтернаціонал (всесвітня спілка соціалістичних та соціал-демократичних партій та організацій) ухвалив свято (без фіксованої дати) в Копенгагені в 1910 році.
Перший Міжнародний жіночий день було проведено 19 березня 1911 року з вимогами для жінок права голосу і займати державні посади, права на працю та припинення дискримінації на роботі.
У 1945 році Статут Організації Об'єднаних Націй став першою міжнародною угодою, яка закріпила принцип рівності між жінками та чоловіками.
1975 року, під час Міжнародного року жінок, Організація Об’єднаних Націй почала відзначати 8 березня як Міжнародний жіночий день. Через два роки, у грудні 1977 року, Генеральна Асамблея прийняла резолюцію, яка проголосила День боротьби за права жінок і міжнародний мир, що відзначається державами-членами у будь-який день року відповідно до їхніх історичних та національних традицій.
Організація Об’єднаних Націй відзначає Міжнародний жіночий день 8 березня з 1975 року. День традиційно відзначається посланням Генерального секретаря.
Відтоді Організація Об’єднаних Націй та її установи невтомно працюють над забезпеченням ґендерної рівності в усьому світі і досягли значних результатів: у 1995 році Пекінська декларація та Платформа дій, історична дорожня карта, підписана 189 урядами, зосередилася на 12 найважливіших проблемних сферах; включення Цілі 5 «Забезпечення ґендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат» до Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року.
Такоє є дві версії походження свята. За однією з них авторками Міжнародного жіночого дня є американські соціалістки. На 2-й конференції в Копенгагені вони зустрілися з Цеткін та Люксембург та почали обговорювати питання відзначення дня, в який привертали б увагу суспільства до проблем жінок в боротьбі за рівноправ’я.
Проте, спочатку в деяких країнах Європи святкування жіночого дня припадало на 19 березня.
Ще одна версія полягає в тому, що святкування Міжнародного жіночого дня запровадили американські текстильниці, які виходили на вулиці з вимогами кращих умов праці для жінок. Святкувати день вирішили 8 березня. Існує цікава думка щодо самої дати. Мовляв, Клара Цеткін та Роза Люксембург вважали, що цифра 8 за своїми формами нагадує форми жіночого тіла.