Відходи війни: чи можливо повторне використання, або переробка

Окрім щоденних обстрілів, значна кількість відходів руйнувань — ще один екологічний виклик для України. Тому екоактивісти громадської організації «Досить труїти Кривий Ріг» розповіли про перспективи повторного використання таких відходів.

За повідомленнями Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України станом на середину 2023 року російські окупанти вже знищили або пошкодили понад 12 тисяч багатоповерхових будинків, понад 100 тисяч приватних садиб та понад 500 промислових підприємств в Україні. Станом на лютий 2023 року обсяги відходів від руйнувань в Україні оцінюють у 12 мільйонів тонн, і без урахування тимчасово окупованих територій. І з кожною російською атакою ця цифра зростає.

Мирний досвід поводження з відходами, який існував до 24 лютого 2022 року, сьогодні вже не актуальний. І не дивлячись на те, що в Україні у липні 2023 року почав діяти, ухвалений раніше, Закон «Про управління відходами», і система знаходиться на стадії реформування. Але і там не має конкретики щодо відходів руйнувань.

«…Сьогодні в Україні на черзі ухвалення галузевих законів, які будуть регулювати поводження з різними видами відходів. Тому саме зараз час розглянути і проблему відходів руйнувань.

Вони відрізняються від будівельних відходів, адже тут змішані металопластик і скло, матеріали оздоблення фасаду, армувальна сітка, мінеральна вата, матеріали внутрішнього оздоблення, стінові матеріали, покрівля, побутові речі й уламки деревини. А ще можуть бути залишки снарядів, вибухових та горючих речовин. Тож спочатку необхідно провести розмінування. Окремо більшість цих залишків могла би бути використана, але в наявному стані, коли всі вони перемішані у руїнах, необхідне ретельне сортування…» , — пишуть на офіційному сайті «ДТКР».

Екоактивісти «ДТКР» пишуть, що значна частина відходів від руйнувань можуть бути повторно використаними не тільки під час відбудови пошкоджених об’єктів, а й під час виробництва будівельних матеріалів та у процесі відновлення країни.

Зазначимо, що ще 22 вересня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №1073 «Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Документ визначає порядок, терміни та відповідальних за розбирання, сортування та подальшу утилізацію, використання чи складування відходів. Але за словами екоактивістів, Постанова не вирішить законодавчих прогалин у поводженні з відходами: класифікацію, правила облаштування майданчиків складування, стимулювання повторного використання та інше.

«...Перше, що необхідно зробити – це врегулювати законодавство, яке визначає хід процесів тимчасового зберігання, перевезення, сортування, перероблення та утилізації відходів від руйнувань. Важливою є розробка відповідноі? нормативноі? бази щодо виготовлення та використання будматеріалів із вторинних продуктів відходів руйнувань, створення лояльних умов для будівництва нових переробних підприємств, а також перепрофілювання існуючих, які мають недостатньо завантажені виробничі площі. Необхідні подальші наукові дослідження, скеровані на дослідження та обґрунтування виробництва будівельних матеріалів з використанням перероблених відходів…», — пишуть спеціалісти громадської організації.

Наприклад, за кордоном забудовникам вигідніше витрачати кошти на переробку та утилізацію будівельних відходів, ніж вивозити їх на звалище. Саме тому активісти пропонують українській владі проаналізувати практики Європи й Штатів стосовно розв'язання проблеми будівельних відходів.

«Ми повинні навіть у цей надважкий час шукати шляхи розв'язання проблеми переробки відходів руйнації на інші продукти, які можна використовувати у різних сферах життєдіяльності. Кроком вперед є рециклінг, що значно скоротить часові і фінансові витрати», — пишуть екоактивісти.

Також відомо, що для фінансування заходів Зеленої Угоди ЄС мобілізує щонайменше 1 трильйон євро інвестицій протягом 10 років. З 2021 по 2027 року ЄС планує залучити до 150 мільярдів євро. Ці кошти будуть доступні тим країнам, які впровадили у національне законодавство необхідні європейські директиви. Україні потрібно проаналізувати власне законодавство та оновити його відповідно до європейського, сформувати для цього покроковий план та реалізувати його.