Знищення зернових терміналів та обстріли агропідприємств: РФ знову намагається вибити Україну з ринку

Після заяви про вихід Росії із «зернової угоди» країна-агресор почала активно обстрілювати порти та території агропідприємств, де зберігається українське зерно. Тому журналістка редакції «Перший Криворізький» звернулася за коментарем до Сюзани Григоренко, виконавчої директорки Насіннєвої асоціації України, щоб дізнатися можливі наслідки для України.

Зазначимо, що під час сьогоднішньої атаки, 21 липня, росіяни знищили 100 тонн гороху та 20 тонн ячменю. Двоє співробітників підприємства поранені.

«Дійсно, зернова угода була скасована росією, і оголошена блокада. Ми бачимо спроби впливати на геополітику, яка погіршує ситуацію з логістикою. Однак наразі у ЗМІ з'являються повідомлення про те, що Україна створює альтернативний маршрут вивезення зерна через територіальні води й виняткову морську економічну зону Румунії. Це може позитивно вплинути на нашу логістику», — говорить Сюзана Григоренко.

Чому українське зерно важливе

Агросектор вважають найбільшою експортною галуззю України. А Україна своєю чергою, завдяки великій території та сприятливому клімату, є одним з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. Згідно з даними ООН, зернова угода дала можливість Україні експортувати 32,9 млн тонн сільськогосподарської продукції, зокрема, 17 мільйонів тонн кукурудзи, 9 мільйонів тонн пшениці, а також майже по 2 мільйони тонн соняшникового шроту та соняшникової олії.



Тому після виходу РФ із зернової угоди існує загроза світовій продовольчій безпеці. Ціни на зерно зростатимуть і тоді країни Африки, Азії не зможуть купувати його. Щодо втрат для українських агропідприємств через зменшення експорту, то наразі експертка Сюзана Григоренко говорить:

«Підстав говорити про зменшення експорту продукції агросектору наразі немає. Стабільність гривні буде залежати від вартості. Якщо ж кількість експорту зменшиться на якійсь відсоток, який перекриється ціною, тоді впливу на стабільність гривні не буде.

Наразі немає стабільності цін в агросекторі. Наприклад, якщо вчора говорили про подорожчання пшениці на міжнародних ринках, то сьогодні вже стався відкат. Таким чином, прослідковується цінова волатильність».

Також навіть якщо зернова угода не працюватиме, то Україна зможе експортувати зерно, але не в такій кількості, як раніше. Це призведе до зменшення кількості його виробництва і, відповідно, до банкрутства частини фермерських господарств.

Зазначимо, що за інформацією з дослідження Russia-Ukraine War: environment impact, над яким працювали й експерти Міндовкілля, станом на березень 2023 року втрати агросектору вже складали 8,7 мільярда доларів.

Менший урожай, здорожчання енергоносіїв і скорочення експорту: якою буде ціна хліба у 2023 році