Бізнес під час повномасштабної війни. Як АЗК VST вдалося побудувати розгалужену мережу автозаправок у розпал паливної кризи.
Фото: АЗК VST
З перших днів повномасштабної війни ми почали відновлювати старі контакти, з якими я був знайомий ще 20 років тому в Молдові та Румунії, далі почали домовлятися про постачання пального. Наступна проблема, з якою зіштовхнулися, були бензовози із системою нижнього наливу, які є обов'язковою умовою для Європи, проте в Україні були практично відсутні. Проте люди швидко зорієнтувалися і власноруч дообладнали бензовози додатковими пристроями. Уряд України також відреагував миттєво: організував «зелені коридори» для авто з паливом, скасував ПДВ та акцизи, що значно полегшило процес закупівлі та митного оформлення. Більше того, митниці спрацювали на всі 100%, а оформлення вантажів відбувалося швидко, без затримок. Тож вже з березня ми почали імпортувати перші обсяги пального з нових напрямків.
Загалом, як ви наважилися на відкриття справи, враховуючи кризу у 21 році через ковід, потім загрозу повномасштабного вторгнення і той фактор, що на ринку вже є чимало потужних гігантів, які давно зарекомендували себе в Україні?
Вибору не було. Відповідно до планів ми повинні були підготуватися та розпочати роботу у квітні після отримання ліцензії й технічної підготовки об'єктів до запуску. Проте повномасштабне вторгнення змінило наші плани, тож потрібно було миттєво включатися в роботу. Справа була не в рішучості, а в необхідності працювати.
У перші дні великої війни активно формувалися підрозділи тероборони, які потрібно було забезпечувати паливом. Машини військових просто приїжджали на АЗС і ми заправляли їх одним телефонним дзвінком, адже не було часу на різні формальності з документами. Йшлося не про гроші, а про те, щоб допомогти військовим організувати оборону. Далі почалася криза пального, а людей потрібно було заправляти, особливо це стосувалося віддалених невеликих міст та селищ, куди великі роздрібні мережі не встигали ввозити пальне. До нас зверталася місцева влада з проханнями про допомогу і ми завжди реагували миттєво У перші місяці ситуація була вкрай напружена, робота з постачанням та розвезенням пального велася майже цілодобово.
З яких країн ви замовляєте пальне та як зараз з логістикою?
Автобензин ми купуємо у румунських заводів компаній Ромпетрол та Петром, дизельне паливо останні кілька місяців закупляємо з турецького заводу STAR, який належить компанії Сокар.
Логістика вже побудована, в основному доставка палива здійснюється автотранспортом із портів Румунії та Молдови.
Як ви перевіряєте якість палива?
Якість палива ми перевіряємо шляхом періодичного (кілька разів на місяць) випадкового відбору проб з АЗК та нафтобаз й їхньою подальшою відправкою на аналіз до сертифікованих лабораторій. Також кілька разів на місяць митниця відбирає проби з наших бензовозів на кордоні та проводить такі аналізи самостійно. У цьому випадку ми навіть заощаджуємо на вартості досліджень якості, за що вдячні нашій митниці.
Загалом, які у вас плани на найближчий рік?
Плани прості — працювати для того, щоб люди могли заправитися хорошим паливом. Якщо працюватимемо добре — матимемо довіру з боку клієнта, і у нас купуватимуть більше. За рахунок цього будемо й надалі покращувати технічний стан та зовнішній вигляд станцій. Тобто план єдиний — довіра клієнта, який має бути задоволений якістю та ціною запропонованого нами товару.
У чому ваша перевага? І чому, обираючи вже між доволі відомим брендами, які на слуху, варто звернути увагу саме на вас?
На відміну від конкурентів, ми пропонуємо клієнту швидкий, простий та зрозумілий сервіс мережі заправок. Наша професія – заправляти авто. Тому за рахунок того, що нам не потрібно вкладати величезні суми грошей на утримання ресторанів, ми можемо дозволити собі ставити вартість пального без накруток. Звісно, ми продаємо на наших станціях й інші товари, окрім пального. Вода, кава, напої, сигарети, продукти харчування – це все також присутнє. Проте робити ставку на непаливні товари не є нашою метою, хоча розвивати цей напрямок також будемо.