Частину земель України після війни доведеться консервувати – що це означає

Знищені ліси, заміновані поля, знівечені природні заповідники — наслідки російської агресії проти українського народу. Світові та вітчизняні науковці лише і встигають рахувати та прогнозувати наслідки війни для довкілля. Журналісти редакції «Першого Криворізького» поспілкувалися з виконуючим обов’язки завідувача кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету Едуардом Євтушенком.

«Вплив російської агресії — катастрофічний. Відновлення півдня України, а зокрема земель природо-заповідного фонду потребуватимуть багато коштів та десятиліть», — говорить Едуард Євтушенко.

Заповідні зони Україні у небезпеці

Начальник відділу екологічного контролю Управління екологічного контролю та методології Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Ставнійчук говорить, що російська армія окупувала 514 об’єктів природоохоронного заповідного фонду. Один із найбільших і найвідоміших з них — Асканія-Нова. Під окупацією армії РФ нині і Чорноморський біосферний заповідник У 1988 році він став першим українським природоохоронним об'єктом, занесеним до списку ЮНЕСКО. Сьогодні обидва вони можуть зникнути через війну. Загалом з 24 лютого Росія обстріляла близько 900 об’єктів природно-заповідного фонду, площею 1,2 мільйона гектара.

«Прохід важкої техніки (танків, бронетранспортерів) руйнує природний шар ґрунту, вони знищують рослини, які потім будуть відновлюватися впродовж 30-40 років», — прогнозує Едуард Євтушенко.

Державна екологічна інспекція з 24 лютого 2022 року зафіксувала 2340 випадків шкоди завданих довкіллю.

«Міжнародне законодавство чітко говорить, що винна у всьому Росія. Якби вона не вдерлася на території України, то ми не мусили б захищатися.

Вибух одного боєприпасу наносить хімічного забруднення більше, ніж горіння обшивки танку, БТР або якоїсь іншої техніки. Вони руйнують ґрунтовий покрив, який рослини створювали тисячоліттями. Вони випалюють, фізично знищують ґрунтову фауну, яка підтримувала дрібні організми», — говорить Олексій Василюк, голова Української природоохоронної групи (UNCG).

Що буде далі та які ризики для людей

Криворізький біолог Едуард Євтушенко говорить, що на пошкоджених ґрунтах вже спостерігається поширення інвазійних рослин, алергенів. Це зокрема й відома криворіжцям амброзія, з якою у місті борються і не завжди успішно.

«Ми можемо говорити про те, що будування окопів, бліндажів та інших систем захисту теж руйнує природні ділянки. А на їх відновлення буде потрібно понад 10 років», — вважає Едуард Євтушенко.

Спеціалісти ДЕІ та Міндовкілля підрахували, що вторгнення російської армії завдало шкоди та збитків на 1 трильйон 902 мільярди гривень.

Окрім пошкодження ґрунтового покриву під час вибуху або масових пожеж відбувається хімічне забруднення повітря, ґрунтів, підземних та наземних вод. Сьогодні екологи ведуть розрахунки збитків завданих російською армією за трьома напрямками:

• загальна сума забруднення та засмічення земель складає 847 мільярдів гривень;

• загальна сума забруднення атмосферного повітря — 992 мільярди;

• загальна сума шкоди, завданої водним об’єктам — 56 мільярдів.

«Це основні дані, які в нас є. І вони дуже великі, постійно ведемо роботу. Ми збираємо всі ці кейси для подальшої передачі у Міжнародні організації для відшкодування збитків та наслідків. Але і сьогодні зрозуміло, що на відновлення піде, можливо, не одне десятиліття», — говорить Олександр Ставнійчук.

Як будемо відновлювати природно-заповідний фонд після перемоги України

Відновлення пошкоджених земель – складний, але він не неможливий процес. Екоактивісти пропонують владі перш за все запровадити системний моніторинг стану ґрунтів. Це важливо, адже вплив на них є вже протягом 9-ти років, як початку дуже інтенсивних бойових дій на території Донецької та Луганської областей України, коли Росія почала неоголошену війну.

Зараз екоактивісти обговорюють два підходи відновлення пошкоджених земель природо-заповідного фонду та інших:

• рекультивацію — це набір технологій, що передбачає штучне відновлення і повернення родючих характеристик ґрунту;

• консервацію — це процес, під час якого землю тимчасово виводять з обробки, і вони можуть відновитися природним шляхом.

«Дійсно є два таких основних методи, але визначити, який з них буде більш ефективний, можна буде о лише після того, як з'ясуємо стан ґрунтів, флори. Для цього потрібні обстеження та дослідження. Тому що, наприклад вибух змінює фізико-хімічний склад ґрунту. І якщо концентрації шкідливих речовин будуть перевищенні, тоді ми будемо консервувати ці землі.

А якщо можна буде їх відновити, наприклад для сільськогосподарського використання, то будемо рекультивувати», — говорить Едуард Євтушенко.

Для відновлення природного фонду біологи пропонують використовувати природні механізми. Наприклад, після Першої та Другої світових війн деякі країни ЄС також виділили деякі землі під так звану консервацію. Наприклад, у Франції такі землі називають «Червоною зоною».