Тягарем чи надбанням для країн ЄС стали українці

Багато людей впевнені, що біженці стають тягарем для держав, які їх приймають. Можливо, вони мають рацію — що більше переселенців, то більше видатків на їх утримання та адаптацію.

Але експерти, з якими поспілкувалися журналісти «Першого Криворізького», припускають — українці за кордоном можуть стати винятком з цього правила.

«...Європа та й світ загалом з таким масштабом біженців давно не стикалися. Країни не могли заздалегідь спрогнозувати суми, які зрештою підуть на допомогу українцям. Тому, звичайно, після 24 лютого 2022 року багато європейських країн переглянули свої бюджети…», — говорить Ірина Максимова, завідувачка кафедри міжнародних відносин Державного університету економіки та технологій.

Життя на до та після

Це Анастасія Скляренко, їй 22 роки. У березні 2022 року дівчина виїхала з України разом з бабусею.

«Коли почалася повномасштабна війна, я перебувала у Кривому Розі. Це був жахливий ранок. На виїзд я наважилася десь через тиждень. Але я зараз розумію, що не поїхала б, якби не вмовляння батьків та хлопця.

Було дуже важко зібратися з думками. Батьки перебували у Польщі, часто телефонували, шалено хвилювалися та почали наполягати на моєму виїзді з України до них.», — згадує Анастасія.

Тоді більшість українців, які їхали за кордон, думали, що їдуть максимум на місяць — і потім зможуть повернутися. У лютому та березні багато українських військових аналітиків та навіть речники Офісу Президента України прогнозували незначні терміни війни. Але це були лише припущення.

«У Польщі без реєстрації я могла перебувати три місяці. Потім у мене закінчився термін перебування по безвізу, тому у мене виникло питання з житлом. Тобто я не могла вже просто жити у батьківській квартирі.

Я поїхала у місцеву адміністрацію та оформила так званий PESEL (його можна порівняти з українським ідентифікаційним кодом). Тоді я й отримала першу та останню грошову допомогу для біженців з України», — розповідає Анастасія.

З часом Анастасія почала розуміти, що війна в Україні не закінчиться швидко. Тож не мала вибору — почала шукати роботу.

«Було важко почати, тому що мій психологічний стан був нестабільний і я нічого не хотіла, тільки додому. Потім батьки поспілкувалися з керівництвом підприємства, на якому вони працюють, і для мене знайшли вакансію контролера якості продукту», — згадує Анастасія.

До початку війни Анастасія закінчила університет паралельно стажувалася у редакції глянцевого журналу та пропрацювала рік у нашій редакції. Сьогодні ж працює на фармацевтичному підприємстві. Через комп'ютер перевіряє, чи правильно її колеги зібрали замовлення.

«У Польщі українці сплачують податки, вони становлять від 18 до 32%. Наприклад, мої батьки сплачують 18%.

Я ж податки не сплачую, бо мені немає 26 років. Це передбачено одним із тутешніх законів», — розповідає Анастасія.

Згаданий закон стосується всіх людей віком до 26 років, які працюють у Польщі та отримують на рік не більше 20 тисяч євро.

Скільки та куди виїхало українців

З початку масштабного російського вторгнення в Україну більше десяти мільйонів громадян вимушено виїхали через західний кордон, але не всі отримали тимчасовий прихисток. Також слід зазначити, що частина людей вже повернулися.

Скільки вимушених переселенців проживає у Криворізькому районі


За даними Організації об’єднаних націй, станом на кінець 2022 року через війну за кордоном залишаються 7,6 мільйона українців. З них близько 3 мільйони осіб перебувають у Росії та Білорусі. Частину з них примусово вивезли до країни агресора, про що заявляє український омбудсмен Дмитро Лубінець. А в країнах Європи перебуває близько 4.5 мільйони громадян.

«У Європібільшості цежінки, дуже часто з дітьми. Це також наші школярі та студентство, які виїхали, щоб продовжити навчання. А це втрата потенціалу, бо для будь-якої держави люди — найцінніше», — експертка Ірина Максимова.

Багатоукраїнців реєструються та отримують грошову допомогу від державперебування. За обсягом витрат на українських біженців можна виділити ТОП-5 країн:

• Польща – близько 8,36 мільярда євро;

• Німеччина – 6,8 мільярда євро;

• Чехія – приблизно 1,96 мільярда євро;

• Іспанія – понад 1 мільярд євро;

• Румунія – понад 1 мільярд євро.

Зазначимо, що дані опубліковані у жовтні 2022 року.

Які програми допомоги українцям у країнах ЄС діють у 2023 році

Польща

Громадяни України можуть легально перебувати у Польщі протягом 18 місяців зі статусом тимчасового захисту. Він надає людині право на освіту, медичне страхування та обслуговування, доступ до ринку праці, соціальну допомогу, забезпечення житлом.

У Польщі українські біженці можуть отримати одноразову виплату в розмірі 300 злотих (близько 64 євро), якщо вони:

• легально в'їхали до Польщі безпосередньо з України в період з 24 лютого 2022 року;
• мають намір залишитись у Польщі;
• внесені до реєстру PESEL (числового ідентифікаційного коду з 11 цифр).

Важливо також знати, щоб сьогодні в?їхати з території України та отримати статус тимчасового захисту в сусідній державі, потрібна обґрунтована причина — наприклад, активні бойові дії у місці проживання.

Німеччина

У Німеччині українці, які рятуються від війни, не повинні одразу проходити реєстрацію.

Сьогодні щомісячна допомога для зареєстрованих громадян становить:

• для одиноких дорослих — 502 євро на місяць;
• для батьків-одинаків — 502 євро на місяць;
• для повнолітніх громадян України (не одинокі) — 451 євро на місяць;
• для дітей 14-17 років – 420 євро на місяць;
• для дітей 6-13 років – 348 євро на місяць;
• для дітей до 5 років – 318 євро на місяць.

А ще українцям покривають оренду житла та вартість проходження мовних курсів. Сума відрізняється залежно від землі (в Україні область, - ред.) проживання, але становить близько 520 євро на місяць на одну людину.

Грошову допомогу та кошти на оренду житла надає Джобцентр, який потім шукає українцям роботу.

Чехія

У цій країні українці з візою тимчасового захисту можуть отримати разову допомогу у 5 тисяч крон (205,39 євро).

Для отримання цієї суми наступні 5 місяців, треба буде довести свій статус безробітного. Крім того, при отриманні безкоштовного житла, харчування та предметів гігієни, біженець не зможе отримати виплату.

Франція

Сьогодні щомісячна допомога українському біженцю складає приблизно 300-400 євро. Близько 150-200 євро допомоги мають отримувати і французи, які прийняли до себе українців на проживання.

Також українським сім?ям, які орендують житло у Франції, повертають частину витрачених коштів.

Італія

В Італії три режими приймання біженців з України:

• автономне проживання біженців у родичів, друзів, знайомих тощо: у цьому випадку українці отримують 300 євро на дорослу особу та 150 євро на дитину на місяць;
• допомога агенції DIFFUSED HOSPITALITY — українці отримують 33 євро на людину на день;
• Допомога від Міністерства внутрішніх справ та місцевих органів влади також складає 33 євро на особу на день.

Зазначимо, що українцям, які знайшли самостійно житло, допомагають його оплачувати, переказуючи гроші на рахунок орендодавця. Влада також надає вимушеним мігрантам можливість тимчасово зупинитися у безкоштовних готелях, гуртожитках та шелтерах.

Також італійці допомагають покрити українцям вартість мовних курсів та у разі потреби психологічної допомоги.

Швейцарія

Офіційно допомога на людину становить приблизно 1500-1600 євро на місяць, але в чатах біженці з України пишуть, що на руки видається суттєво менше грошей:

• дорослому 350-450 франків (355-456 євро);
• на одну дитину видають 260-300 франків (263-300 євро).

Словаччина

Українці можуть розраховувати на таку допомогу у Словаччині:

• 68,8 євро на місяць для фізичної особи;
• 130,9 євро на місяць для осіб, що мають від 1 до 4 дітей;
• 119,6 євро на місяць для пари без дітей;
• 179 євро на місяць для пар з 1-4 дітьми;
• 191,2 євро на місяць для особи з і більше дітьми;
• 241,3 євро на місяць для пар з 5 і більше дітьми.

Сьогодні українці, які тільки прибули до Словаччини, мають право на екстрене розміщення в Центрах допомоги біженцям. Також словацькі громадяни і підприємства надають їм тимчасове житло. Але це добровільно, і біженець не має автоматичного права на таку допомогу. Кошти за проживання українців центрам та громадянам повертає влада країни.

Звідки ці резервні гроші у країн Європи

Левова частка українців, які виїхали, отримують грошову допомогу. І таких більшість, особливо у Німеччині, Франції, Італії, Швейцарії. Тому Європейський союз продовжує програми фінансової підтримки та пільги для наших громадян.

Зазначимо, що до формування спецфондів допомоги вимушеним мігрантам долучаються організації та банки світу.

«...Для бюджету значні видатки є, однак частково вони компенсуються підтримкою власної економіки, наприклад, у вигляді витрат українців у магазинах. Тобто певний замкнутий цикл повернення коштів є…», — говорить Ірина Максимова.

Молодший економіст Dragon Capital Дмитро Тараненко пояснює, що своїми витратами українці підтримують економіки країн, де проживають. Стимулюють споживання, що потерпає через зростання цін на продукти та енергоресурси. Сукупні витрати наших біженців у ЄС становлять майже 2 мільярдів євро на місяць.

Внесок українських мігрантів в економіки держав, що їх приймають, тим більше вагомий, зважаючи на ймовірно довгостроковий вплив війни в Україні на економічну ситуацію в ЄС.

«Більшість глобальних прогнозів розвитку економіки ґрунтуються на припущенні довготривалого характеру війни в Україні. Так, МВФ у своєму січневому звіті щодо прогнозів зростання глобальної економіки вказав війну Росії в Україні та її прямі та непрямі наслідки як один з двох головних факторів, які будуть стримувати економічний розвиток у світі у 2023 році», — говорить Дмитро Тараненко.

Національний банк України також дійшов висновку, що українці пожвавили економіку країн ЄС. Вплинуло те, що багато українців швидко адаптуються до нових умов життя, шукають роботу, створюють робочі місця і платять податки до бюджетів країн, в яких тимчасово проживають.

Яскравий приклад такої інтеграції помітний на ринку праці. Зокрема, з початку повномасштабної війни, відповідно до оцінок Center for Migration Research at the University of Warsaw, працевлаштовані українці в Польщі заплатили 10 мільярдів злотих (близько 2.4 мільярди доларів) податків, що перевищує обсяги наданої їм допомоги. Важливо розуміти, що ці цифри не враховують витрати на освіту та охорону здоров'я.

Попри доволі позитивні для країн ЄС оцінки, дані свідчать про помірну інтеграцію вимушених мігрантів у їхні ринки праці. Так, хоча 63% опитаних мігрантів працювали в Україні до початку повномасштабного вторгнення, у вересні лише 28% були працевлаштовані (UNHCR, 2022). У Німеччині в червні було зареєстровано понад 350 тисяч українців, які шукають роботу, однак менш як 10% знайшли роботу, а Опитування ifo наводить цифру 22%.

Але у країнах Європи українці переважно працювали у сферах з нижчим рівнем оплати праці — логістиці, промисловості, сільському господарстві, будівництві, готельному бізнесі — хоча значна частина з них мала вищу кваліфікацію.

Через те, що за кордон поїхали переважно громадяни працездатного віку та з вищою освітою, це й стало надбанням для країн Європи. А ось для України — втратою потенціалу. Однак маємо надію, що більшість українців хочуть повернутися додому після закінчення повномасштабної війни Росії в Україні.


За результатами дослідження компанія «Gradus Research» у 2022 році 78% українців, яких війна змусила виїхати за кордон, прагнуть повернутися додому.

«Минув вже майже рік, я маю де жити та працювати, але все одно я хочу додому, в Україну, де мене чекає наречений», — впевнено говорить криворіжанка Анастасія Скляренко.