Головні події Кривого Рогу в 2022 році

Редакція “Першого Криворізького” зібрала головні події Кривого Рогу за 2022 рік.

У січні та лютому у Кривому Розі ледь не щодня надходили повідомлення про мінування шкіл. З огляду на безпеку, учнів відправили на дистанційне навчання на тиждень. Після початку повномасштабної війни всі навчальні заклади працюють дистанційно, оскільки не всюди є укриття.

29 січня в місті пройшов марш до Дня героїв Крут. На честь загиблих українців криворізький осередок ГО "Centuria" організував смолоскипну ходу.



Чиновники збиралися побудувати у місті нову трамвайну лінію від станції "Зарічний" до залізничної станції Роковата. Але 17 лютого тендер на майже чотири мільйони скасували.

Натомість в рамках “Великого будівництва” продовжувалося зведення басейну. Спортивний об'єкт будували “з нуля” на вулиці Олександра Поля у Центрально-Міському районі Кривого Рогу. Також у місті продовжувалася реконструкція стадіону “Металург”. Через російське вторгнення усі роботи тимчасово призупинили.

В Україні, зокрема й у Кривому Розі, продовжили карантин через коронавірус. За словами голови військової адміністрації Олександра Вілкула, останні місяці року кількість захворювань у місті збільшувалася, але скільки саме хворіє людей — невідомо.

З початком повномасштабної війни у Кривому Розі створили 129 окрему бригаду територіальної оборони міста. До її лав набирали усіх охочих чоловіків та жінок від 18 до 60 років.

Криворізька бригада ТрО брала участь у боях на півночі правобережної Херсонщини. Згодом саме воїни 129-ї бригади звільнили у Херсонській області селища Архангельське та Миролюбівка. Це тільки ті факти, про які наразі офіційно заявляв Генеральний штаб Збройних сил України.

14 жовтня президент України Володимир Зеленський особисто вручив бойовий прапор командиру бригади, полковнику Юрію Сіньковському.


Згодом ТрО освятила прапор у Кривому Розі.



За офіційними даними, за весь час повномасштабної війни в Україні Кривий Ріг прийняв близько 70 тисяч переселенців. Їм регулярно видають продуктові набори як у самому місті, так і в Криворізькому районі. Також допомогу впродовж року отримували й криворіжці.

У липні російська армія вдарила ракетами по Інгулецькому району міста, в результаті чого загинула 41-річна жінка. Поранення отримали 43-річний чоловік та його 20-річна донька, яка померла через декілька днів.



Вночі 25 серпня російські окупанти вдарили касетними боєприпасами із реактивних систем залпового вогню Торнадо-С по парку імені Богдана Хмельницького у Металургійному районі. Як наслідок — пошкодили транспортні засоби, житловий будинок та адміністративні будівлі. Люди не постраждали. Частина ворожої ракети не розірвалася й впала посеред парку.

У вересні російські окупанти випустили по гідротехнічній споруді Кривого Рогу сім ракет. Внаслідок цього в річці Інгулець рівень води піднявся від одного до двох метрів. Всього підтопило 112 будинків та дач в районі Гданцівки. У Центрально-Міському районі міста причал човникової станції повністю пішов під воду.



У листопаді Кривий Ріг сколихнула новина про двох хлопчиків, які пішли з дому та не повернулися. Правоохоронці шукали дітей два тижні. Врешті-решт, у грудні тіла 8-річного Георгія Ковальова та 6-річного Данила Литенця знайшли в кар'єрі. Діти були без взуття.

Загалом за рік у Кривому Розі зафіксували 21 вбивство та 182 самогубства.

5 грудня загарбники поцілили трьома ракетами у промислове підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Внаслідок влучання загинув працівник Арселору, ще троє отримали поранення. Від вибухової хвилі постраждав пункт прийому переселенців «Народний дім», 22 житлових будинків, школа №56. Вибухова хвиля вибила 53 вікна в під'їздах та 21 вікно у квартирах.



6 грудня російські окупанти знову вдарили ракетами по промисловому об'єкту. Постраждав 38-річний працівник, його з опіками доставили у лікарню.

16 грудня загарбники влучили ракетою у житловий будинок у Кривому Розі. В результаті 13 людей отримали поранення, четверо — загинули.



З 24 лютого повітряна тривога у Кривому Розі сумарно лунала 37 днів 17 годин і 1 хвилину та тривала в середньому 45 хвилин. Вмикали сирени за ці 10 місяців 1188 разів. Такі дані є станом на 10:30 31 грудня.

У Криворізькому районі від щоденних обстрілів страждає Велика та Мала Костромки, Зеленодольськ, Апостолове.

У російському полоні досі знаходяться криворізькі військовослужбовці. Редакція “Першого Криворізького” створила спецпроєкт “У полоні очікування”, де рідні полонених діляться своїми історіями.

Також журналісти та журналістки створили меморіал про загиблих криворізьких військових.

У новому році редакція “Першого Криворізького” бажає всім скорішої перемоги України.