Врожай під час війни: як аграрії рятують пшеницю і які перспективи посівної 2023

У воєнний час аграріям доводиться працювати у небезпечних умовах, аби своєчасно зібрати врожай. У Дніпропетровській області жнива у самому розпалі.

Редакція “Першого Криворізького” поспілкувалася з директором сільськогосподарського підприємства Василем Табачнюком і дізналася, в яких умовах аграріям доводиться рятувати поля озимої пшениці та які подальші перспективи посіву.

Василь Табачнюк має приблизно 1 750 гектар сільськогосподарської землі. У Мар’янському, що знаходяться за 3 кілометрах від нинішніх позицій російської армії на окупованій території української Херсонщини. Чоловікові не раз доводилося рятувати поля озимої пшениці.

На одному із полів, що 14 липня потрапило під ворожий обстріл, вдалося врятувати лише 23 зі 130 гектарів.

Окупанти били зі ствольної артилерії — у поле влучили 6 снарядів, аграрії не могли заїхати туди на жодному із доступних видів транспорту, щоб його врятувати.

Вогонь вдалося зрештою відсікти завдяки трактору з плугом. Тракторист зробив два проходи й так вдалося відсікти вогонь, щоб він не знищив увесь врожай.

«Озиму і ріпак ми косимо практично під снарядами та обстрілами, які завдають окупанти. Звичайно, коли починаються обстріли, то з поля комбайни прибирають, щоб спасти техніку. Питання збору складне, бо це постійно ризики», — говорить директор сільгосппідприємства.

— На роботу виходять тільки ті, хто може працювати, як такої трудової діяльності немає, каже Василь Табачнюк.

Також він зазначає, що цьогоріч, те що зберуть аграрії й та цінова політика, яка є зараз покаже результат роботи «на збиток». На одному гектарі збиток складатиме, приблизно, 1 мільйон 590 гривень.

Складно працювати зокрема через те, що ворог пошкодив техніку. Це трактори, пробиті колеса, ушкоджена імпортна техніка. Збитки оцінюються в сотні тисяч гривень. — Від прильотів та осколків повилітали ще й вікна в тракторах, каже директор сільгосппідприємства.

За словами аграрія, через засуху зараз зерно щупле, але в ньому все одно є клітковина та білок.

Щодо перспектив Василь Табачнюк зізнається, що перспективи поки незрозумілі. Все стане ясно, коли закінчаться бойові дії або коли ЗСУ відсунуть ворогів так, щоб вони не могли обстрілювати наші землі. Це має бути не менше 70 кілометрів від лінії фронту.

«Не видно перспектив на посів, адже не підготовлена ні земля, ні посіви, ні добрива», — зазначає Василь Табачнюк.

Наразі у Криворізькому районі залишається ще 1 200 — 1 400 гектар полів, які вкритті вибухонебезпечними снарядами.

За даними НГУ, від початку квітня, на території Дніпропетровської та Херсонської областей, силами саперів Національної гвардії було обстежено близько 70 гектарів землі.

За цей час військовими виявлено та знешкоджено майже 1500 вибухонебезпечних елементів касетних боєприпасів «Торнадо-С», корегувальних реактивних снарядів «Смерч», некерованих реактивних снарядів «Ураган», зенітно-керованих снарядів «Стріла», артилерійських снарядів та підривників різного типу.


Щоб дізнаватися новини Кривого Рогу та всієї України першими, приєднуйтесь до telegram-каналу "Першого Криворізького"