До Міттала чомусь звернулись, а до Ахметова — ні: яка ситуація зараз на криворізьких ГЗК

Фото: Перший Криворізький (AI-generated);Лакшмі Мттал, Рінат Ахметов, Юрій Вілкул

Два ГЗК Метінвесту в Кривому Розі завантажені менш ніж наполовину, ще два призупинили роботу. Усі гірничо-збагачувальні комбінати Метінвесту в Кривому Розі опинилися в складній ситуації через російські удари, високу вартість електроенергії, проблеми з експортом і логістикою.

Два підприємства завантажені менш ніж наполовину, ще два призупинили роботу. До повномасштабної війни на криворізьких ГЗК працювали близько 20 тисяч людей, зараз їх — 13,4 тисячі. Попри масштаб проблем, Криворізька міська рада нещодавно публічно звернулася до власника ArcelorMittal Лакшмі Міттала щодо зупинки меткомбінату, але не зробила аналогічного кроку щодо підприємств Метінвесту. Чи планує компанія скорочувати персонал, за яких умов можуть відновити роботу зупинені ГЗК та скільки податків вони сплатили до бюджетів — у матеріалі Першого Криворізького.

Чому криворізькі ГЗК працюють не на повну потужність


Українська гірничо-металургійна галузь одночасно стикається з кількома проблемами: російськими ударами по промисловій інфраструктурі, високою вартістю та дефіцитом електроенергії, обмеженнями експорту, проблемами з морськими портами й залізничною логістикою.

Про це повідомили журналістам Першого Криворізького у пресслужбі Групи Метінвест.



Інгулецький ГЗК, фото: Метінвест

Серед чинників, які ускладнюють роботу підприємств, компанія також називає підвищення залізничних тарифів, дефіцит локомотивів і вагонів, квоти на українську металопродукцію в ЄС та механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM. Усе це збільшує транспортні витрати та ускладнює продаж продукції на зовнішніх ринках.

На роботу криворізьких ГЗК впливає і стан металургійних комбінатів Метінвесту в Запоріжжі та Кам'янському. Від них безпосередньо залежать виробничі процеси гірничо-збагачувальних підприємств. Інфраструктура цих металургійних активів також зазнала пошкоджень унаслідок російських атак.

Наразі два криворізькі підприємства Метінвесту — Північний та Центральний ГЗК — завантажені менш ніж на 50%.
Інгулецький ГЗК не працює із середини 2024 року. Причиною у компанії називають високу вартість електроенергії, яка становить значну частку собівартості продукції. Через це комбінат втратив конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Підприємство законсервували.

Читайте також: Велика депресія: чи є життя на Інгульці після зупинки ІнГЗК



Інгулецький ГЗК, фото: Метінвест

За словами операційного директора Метінвесту Олександра Мироненка, компанія має план відновлення ІнГЗК, однак для його реалізації потрібно спільно з державою знайти рішення, які дозволять запустити підприємство. Це, за оцінкою Мироненка, дасть змогу додатково експортувати щонайменше 12 млн тонн залізорудної сировини та створити близько 2000 робочих місць у Кривому Розі.

Південний ГЗК наприкінці липня 2026 року також призупинив видобуток і максимально скоротив роботу. Причиною стало загострення ситуації з чорноморськими портами та їхнє блокування. Південний ГЗК — один із найбільших виробників залізорудної сировини в Україні. Підприємство переробляло до 29 млн тонн руди та виробляє до 11 млн тонн концентрату на рік із вмістом заліза 67,7%.

За даними YouControl, у 2025 році виторг підприємства зріс до 24,8 млрд грн проти 19,2 млрд грн у 2024-му. Водночас комбінат завершив рік зі збитком 541 млн грн, тоді як роком раніше отримав 2 млрд грн чистого прибутку.



Північний ГЗК, фото: Метінвест

У Метінвесті повідомили, що лише за липень 2026 року російські ракетні удари пошкодили щонайменше 12 цивільних суден, зокрема тих, що перевозили продукцію українських металургійних підприємств. Через загрозу обстрілів судновласники припинили рейси до українських портів. Унаслідок цього на складах і в портах накопичилася готова до експорту залізна руда, а комбінат був змушений скоротити видобуток.

Скільки людей працює на криворізьких ГЗК і чи будуть скорочення


Зараз на чотирьох криворізьких ГЗК Метінвесту працюють 13,4 тисячі людей, включно з працівниками Південного ГЗК. До повномасштабного вторгнення Росії чисельність персоналу становила близько 20 тисяч. Кількість працівників скоротилася приблизно на 6,6 тисячі людей.

У компанії пояснюють це мобілізацією та міграцією. Тепер на кадрову ситуацію додатково впливають економічні проблеми підприємств, зокрема блокування портів і торговельні обмеження ЄС.

Через російські удари та кризу в гірничо-металургійному комплексі Метінвест уже впроваджує антикризові заходи. Серед них — скорочення адміністративних витрат, оптимізація бізнес-процесів і часткове скорочення адміністративно-управлінського персоналу. Насамперед це стосується працівників напрямів, де через зменшення обсягів роботи стало менше потреби в персоналі.



Південний ГЗК, фото: Метінвест

Водночас у компанії заявляють, що наразі не впроваджують переведення робітничого персоналу у простій, звільнення чи його скорочення. Натомість Метінвест застосовує кілька механізмів, щоб забезпечити роботою працівників підприємств, які працюють не на повну потужність або призупинили виробництво.

Зокрема, компанія переводить людей із посад, де є надлишок персоналу, на позиції, де бракує фахівців. Для цього організовують внутрішнє перенавчання. Також працівників залучають до допоміжних і ремонтних робіт, ліквідації наслідків російських обстрілів та переміщують між підприємствами Групи Метінвест.

Один із таких підходів — шеринг персоналу, тобто спільне використання працівників різними підприємствами компанії залежно від виробничої потреби.

У Метінвесті зазначають, що незалежно від обсягів виробництва намагаються зберегти фахівців технологічних і ремонтних професій. Вони будуть потрібні, щоб оперативно відновити виробничі процеси, якщо ситуація дозволить повернути підприємства до роботи.

Скільки податків сплатили чотири криворізькі ГЗК


Попри кризу та зупинку частини виробництв, підприємства Метінвесту продовжують сплачувати податки.

За три квартали 2026 року чотири криворізькі ГЗК — Північний, Центральний, Інгулецький та Південний — перерахували до бюджетів усіх рівнів 7,2 млрд грн.

З початку повномасштабного вторгнення, тобто з 2022 року, загальний внесок цих підприємств до бюджетів усіх рівнів становив 39,2 млрд грн.

Чи відновлять роботу чотири криворізькі ГЗК і в якому форматі вони працюватимуть надалі, у компанії поки спрогнозувати не можуть. Це залежатиме від ситуації з безпекою, логістикою, енергетикою та умовами на зовнішніх ринках.



Криворізька шахта, фото: Метінвест

До Міттала криворізькі депутати звернулись, а до Ахметова — ні


28 жовтня Криворізька міська рада підтримала відкрите звернення до виконавчого голови Ради директорів ArcelorMittal Лакшмі Міттала із закликом переглянути плани зупинки «АрселорМіттал Кривий Ріг». На той момент процес холодної зупинки комбінату вже тривав близько двох із половиною тижнів, а про наміри компанії було відомо ще з кінця вересня.

У тексті звернення міська влада зазначила, що дізналася про «плани зупинки підприємства із засобів масової інформації», та попросила Міттала особисто втрутитися в ситуацію.

Під час сесії секретар міськради Юрій Вілкул фактично заявив, що не вважає обов'язком міської влади самостійно з'ясовувати плани кожного підприємства.

Бігати по кожному підприємству і питати, а які у вас плани, а ви щось купляти будете, або щось продавати будете, або щось закривати будете... Це функції інших, мабуть, склочних баб, які бігають по місту і шось кажуть.
Але зупинка великих промислових підприємств — будь то АМКР або ГЗК Метінвесту — створює ризики для міського бюджету, зайнятості та місцевого бізнесу. Тому серед ключових завдань міської влади — оцінити можливі бюджетні втрати, підготувати програми підтримки працівників і налагодити взаємодію з підприємством та центральними органами влади.

Дуже дивно поруч з цим зверненням до Міттала виглядає те, що на тлі проблем інших великих промислових підприємств міста Криворізька міська рада не виступила з аналогічним публічним зверненням до Метінвесту щодо ситуації на криворізьких ГЗК. Тож поки аргументів від влади немає, містяни змушені шукати відповідь самі.


Відео: Вероніка Радько