Дощові сади проти підтоплень: як львівський досвід можна адаптувати для Кривого Рогу

Сильні зливи стають випробуванням для інфраструктури українських міст, зокрема й Кривого Рогу. Одним зі способів зменшити навантаження на дощову каналізацію та ризик підтоплень можуть бути дощові сади. Такий підхід уже випробували у Львові — там активісти ГО «Плато» показали, як їх можна інтегрувати у міський простір.

Дощовий сад: як працює рішення для міста

Дощовий сад — це спеціально облаштоване заглиблення в рельєфі, яке збирає, затримує та фільтрує дощову воду. Зазвичай він складається з кількох дренажних шарів і засаджений багаторічними рослинами.

Під час опадів вода потрапляє до саду, де затримується, проходить через дренажні шари та поступово просочується в ґрунт або використовується рослинами. Це зменшує обсяг води, який одразу потрапляє до міської дощової каналізації, і знижує навантаження на неї під час сильних опадів.

Технічні параметри дощових садів

Дощові сади можуть мати різні форми, розміри та композиції. Їх облаштовують безпосередньо в ґрунті або використовують дерев'яні, бетонні чи пластикові контейнери.

Конструкція залежить від місця, кількості води, яку потрібно збирати, та можливостей для її відведення. Вода може потрапляти до дощового саду з даху будинку безпосередньо через трубу, водовідвідний лоток або навіть по спеціально облаштованій доріжці з каміння.

Для дощового саду в ґрунті необхідно підготувати заглиблення приблизно 85–95 сантиметрів. Його дно можна застелити плівкою, після чого облаштувати дренажний шар зі щебеню. Далі встановлюють дренажну трубу, через яку надлишок води за потреби можна відводити до дощової каналізації.

Після дренажного шару формують шари щебеню, піску та ґрунту. На підготовлену основу висаджують рослини.


Важливо правильно вибрати місце для такого саду. У ґрунті він має розташовуватися щонайменше за 30 сантиметрів від фундаменту будівлі та не контактувати з підземними комунікаціями. Площа саду також має відповідати обсягу води, який він прийматиме.

Які рослини підходять для дощового саду

Рослини для дощового саду обирають не лише за зовнішнім виглядом. Вони мають витримувати чергування перезволоження та сухих періодів. Після сильної зливи частина саду може на певний час залишатися вологою, а між опадами ґрунт може пересихати.

Тому для нижньої частини підбирають рослини, стійкі до тимчасового затоплення, а для схилів і країв — ті, що краще переносять сухі умови. Важливо також враховувати освітлення, тип ґрунту та місцевий клімат. Перевагу варто надавати місцевим або добре адаптованим до умов регіону видам.


Таким чином, дощовий сад можна облаштувати з доступних матеріалів, але його конструкцію потрібно підбирати відповідно до місця та обсягу води. Окрім озеленення території, він допомагає затримувати дощову воду та використовувати її безпосередньо на місці.

Які проблеми допоміг вирішити дощовий сад у Львові

Перший у Львові та загалом в Україні дощовий сад облаштували у 2020 році активісти Громадської організації «Плато». Його створили неподалік Львівської політехніки для вирішення одразу кілька проблем: підтоплення будинку, відведення дощової води та забезпечення вологою рослин.

На перетині вулиць Бандери та Чупринки розташована так звана бетонна Стіна опорядження заввишки 6–8 метрів із великими круглими отворами. Поруч — зупинки громадського транспорту та кілька МАФів, поверхні яких сильно нагріваються в спеку.


Спочатку активісти прибрали територію від сміття, а потім почали шукати рішення, яке допомогло б одночасно впорядкувати простір і зробити його більш стійким до кліматичних змін.

За температури повітря 28 °С зелена зона за стіною була на кілька градусів прохолоднішою. Водночас поверхні зупинок і білбордів поруч нагрівалися до біля 50 °С.

Тому активісти вирішили озеленити стіну вертикальними рослинами — плющем і виноградом. Воду для них мав забезпечувати дощовий сад, ідею якого запозичили в Польщі.

«У 2018 році частина нашої команди була на стажуванні в Гданську та Гдині. Там ми й побачили, як облаштовують дощові сади. Один із них був в центрі Гдині — мав синє оформлення, красиві водовідведення та тераси. Ми побачили кілька таких рішень, і вони нас надихнули», — розповів еколог та виконавчий директор ГО «Плато» Микола Рябика.

За його словами, приклади з Польщі показали – дощовий сад може бути не лише інженерним рішенням для відведення води, а й частиною естетичного міського благоустрою.

Окремою проблемою на локації було підтоплення підвалу будинку, розташованого впритул до Стіни опорядження:

«Підвал будинку постійно затоплювало водою з даху. Стічна труба була зламана, тому вся вода фактично стікала у підвальне приміщення та підмивала фундамент. Через постійну вологу там з'явилася пліснява, і це було проблемою влітку й взимку».

Щоб відвести воду від будинку, активісти проклали стічні труби та спрямували воду до дощового саду:

«Біля Стіни опорядження ми не використовували плівку, оскільки сад розташований у своєрідному контейнері та не мав підключення до дощової каналізації. Це дозволяло воді залишатися на ділянці та поступово потрапляти в ґрунт».

У першому львівському дощовому саду висадили кілька видів осоки, пенісетуму та костриці. Поверхню після цього засипали галькою.

«Проблема з постійним затопленням зникла. Вода з даху не потрапляла до підвалу, а стікала до дощового садку, в свою чергу живлячи висаджені рослини», — додав еколог.

Що змінилося після облаштування дощового саду

Фактично і дощовий сад, і вертикальне озеленення стіни запустили повне перевтілення міського простору неподалік Львівської політехніки площею орієнтовно 500 квадратних метрів.

У такому вигляді дощовий сад проіснував близько трьох-чотирьох років. Згодом на території почалися будівельні роботи, під час яких простір змінили, зокрема облаштували парклети та інші елементи благоустрою.

«Частина дощового саду і рослин залишилася, але через створення нових умов частина з них була пошкоджена. Крім того, рослини кілька разів викошували. Тобто в повноцінному форматі він проіснував декілька років і весь цей час виконував свою функцію – поглинав воду», — зазначив Микола Рябика.

За словами активіста, без цих змін дощовий сад міг би функціонувати й надалі. Водночас досвід першого проєкту став основою для створення наступних. Так, вже у 2021 році активісти ГО «Плато» облаштували більший дощовий сад на вулиці Кульпарківській:

«Це була вже така довша дощова канава, яка досі функціонує, поглинає воду, і там уже дуже багато рослин. Тобто фактично вона працює».

Чи можна облаштувати дощовий сад у Кривому Розі

Дощовий сад можна облаштувати і в інших міських просторах, зокрема у Кривому Розі. Водночас для такого проєкту недостатньо знайти відповідне місце — потрібно також погодити його розташування та вирішити питання фінансування.

Фінансування та узгодження проєкту

У 2020 році львівські активісти спочатку подавали свою ідею на конкурс громадського бюджету, однак вона не увійшла до числа переможців. Водночас за неї проголосували 127 людей, що стало для команди сигналом – ініціативу підтримують містяни:

«Те, що нас підтримало стільки людей, показало – ця ідея подобається іншим. Тому ми вирішили спробувати реалізувати проєкт власними силами. За допомогою краудфандингу нам вдалося зібрати 8 250 гривень, яких вистачило для його створення».

Також перед облаштуванням дощового саду потрібно з'ясувати – кому належить територія та хто її утримує. Якщо це комунальна земля, проєкт варто погодити з відповідним підприємством або органом місцевого самоврядування.

Що потрібно врахувати під час облаштування

Важливо заздалегідь визначити, хто буде доглядати за дощовим садом. Активісти можуть створити його власними силами, але для громадських територій краще домовитися з комунальним підприємством, яке відповідає за благоустрій.

«Зрозуміло, що за ними потрібен певний догляд, особливо коли це громадський простір. Усе, що потрапляє туди від людей, які смітять, треба прибирати. Рослини потрібно підрізати, а також час від часу варто оновлювати мульчу на поверхні – деревну тріску, кору або гальку», — розповів еколог.

За його словами, для невеликих проєктів не обов'язково використовувати складні конструкції чи дорогі матеріали:

«Не треба вигадувати щось дуже складне. Можна використовувати найпростіші матеріали та місцеві рослини».

Ще один момент — ефективність таких рішень. Один невеликий дощовий сад може показати, як працює система, але для масштабування потрібно розрахувати, скільки води вона здатна затримувати та наскільки це зменшить навантаження на міську каналізацію.

«Одна справа говорити, що дощовий сад поглинає воду, і це справді так. Інша — технічно порахувати, наскільки він ефективний», — підсумував розповідь виконавчий директор ГО «Плато» Микола Рябика.