Як боротися за парк: що можуть зробити криворіжці, якщо зелену зону закатують в бетон
Фото: Перший Криворізький
Представники Благодійного фонду, які останні 15 років опікувались даним місцем відпочинку, звернулися до міської влади, депутатів та екологічної інспекції і планували звертатися до правоохоронних органів, щоб якось виправити дану ситуацію.
Про те, що можуть зробити мешканці, аби захистити парк, чому важливо вимагати проєкт і чим небезпечне бетонування ґрунту навколо дерев, ми поговорили з представниками громадськості та фахівчинею з урбаністики.
«Ми похоронили вже більше двох десятків дерев»
Володимир Соколовський — засновник благодійного фонду «Громадська ініціатива мешканців Кривбасу». Цей фонд знайомий багатьом криворіжцям, адже саме він понад 15 років займається парком ім.Федора Мершавцева. Активісти висаджували тут дерева, кущі та квіти, облаштовували алеї.
Володимир Соколовський порівнює те, що відбувається в парку, з будівництвом кладовища для зелених насаджень. За його словами, під загрозою знищення опинилася алея в пам'ять про загиблих дітей Маріуполя, а також сакури та кипариси, які роками висаджували разом із містянами.
«Ми хоронимо алею, яку зробили в пам'ять про дітей, які загинули в Маріуполі. І хоронимо оці сакури, які ми висаджували разом з криворізькими дітьми в пам'ять про наших загиблих дітей..»
Громадський діяч наголошує: будь-які роботи в рекреаційній зоні вимагають суворого дотримання закону. Для цього необхідні громадські слухання, проєкт із землеустрою, екологічна та інші експертизи, а також рішення сесії міськради. На момент, коли будівельники залили бетоном територію навколо дерев, не було ще відомо, хто це робить і навіщо.
«Беруть і закатують нашу роботу, нашу душу, наше серце в бетон», — зазначив Володимир Соколовський.
Перший крок — вимагати офіційну інформацію
Через те, що ніхто не знав замовника і виконавця цих робіт, представники благодійного фонду направили листи до виконувача обов'язків міського голови, криворізьких депутатів та Державної екологічної інспекції України.
Володимир Соколовський також розповів, що планував зустріч із директором департаменту прокуратури, який відповідає за відповідний напрямок.
Водночас до поліції активісти поки не зверталися.
«В поліцію ми звернення ще не писали, бо ми чекаємо відповідь від мера. Бо він повинен дати відповідь на такі питання: хто дав дозвіл на проведення цих робіт, яка організація фінансує, хто це, чи є проєкт чи нема проєкту і так далі».
За словами громадського діяча, після отримання офіційної відповіді вони планували звертатися до правоохоронних органів.
«Треба почати криворіжцям об'єднуватися»
Володимир Соколовський говорить, що містяни, як тільки дізнались про цю ситуацію, почали йому телефонувати і дізнаватись, що це коїться і як це виправити. За його словами, люди висловлювали слова підтримки та пропонували створити петицію.
Він вважає, що мешканцям варто об'єднуватися та домагатися розголосу.
«Я думаю, що треба почати і криворіжцям об'єднуватися, писати петиції, а якщо треба, то треба в законний спосіб виходити. В нас уже є такий досвід — картонкові майдани. Може, треба і тут зробити такий майдан, щоб наше керівництво міста, звернуло увагу і на цю проблему».
На запитання, чи потрібно домагатися якомога більшого розголосу, щоб на проблему звернула увагу не лише місцева влада, а й органи влади в Києві, він відповідає:
«Так, інакше не можна».
Вимога демонтувати бетон
Йосип Маяков — член благодійного фонду «Громадська ініціатива мешканців Кривбасу», член громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя». Чоловік займається питаннями екології Кривбасу понад 50 років.
Він підкреслює, що парк — це живий організм, який потребує постійного догляду та дбайливого ставлення. Він зауважує, що за 15 років опіки над парком активісти висадили тисячі дерев і кущів, а представники п'яти гірничо-збагачувальних комбінатів навіть створили власні алеї зі зразками мінералів.
Еколог наголошує, що будівельники мали узгодити свої дії з фондом, а не нищити кореневу систему дерев бетонуванням навколо.
«На мій погляд, треба, щоб той, хто це зробив, зламав цей бетон, завіз сюди землю і посадив нові рослини замість тих, що пропадуть», — зазначає Йосип Маяков.
Що відбувається із землею під бетоном
Урбаністка та фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія» Наталія Волик пояснює, що ґрунт виконує природні функції, пов'язані, зокрема, з вологою, сонячним світлом та іншими природними процесами.
Якщо ж його закрити матеріалом, який не пропускає воду, ці процеси порушуються.
«Якщо ми покриваємо шар землі будь-чим, що не дозволяє проникати воді, не дозволяє проникати і сонцю, то всі процеси законсервуються чи навіть відбуваються в гіршому своєму прояві».
За словами Наталії Волик, якщо покриття згодом знімати, відновлення ґрунту потребуватиме часу та додаткових ресурсів.
«В такому випадку просто втрачається частина природного ресурсу, який і так обмежений. І при цьому в подальшому теж буде витрачено більше ресурсів на відновлення, ніж зараз, якби був проєкт і нормальне стале рішення з тим, щоб знайти баланс між впливом людським і і збереженням природної території».
Бетон може шкодити кореневій системі дерев
Окрема проблема — дерева, які залишилися на забетонованій ділянці.
Наталія Волик пояснює, що великі дерева мають значну кореневу систему, якій потрібні вода та простір.
«У більших дерев коренева система значно більше. Їм потрібно і більше води для того, щоб вона росла. І теж має бути оцей баланс у коренів, за що зачепитися при зростанні і при підтриманні, власне, центру тяжіння у самого дерева».
Вона наводить приклад із Києва, де після оновлення покриття біля великого каштана залишили невелику ділянку ґрунту, а частину кореневої системи було пошкоджено.
«І десь через, ну, можливо, місяць, можливо, трохи довше, цей величезний каштан впав і там зараз залишився величезний пеньок».За словами фахівчині, серед причин вона називає пошкодження коріння та недостатню площу землі, яка залишилася навколо дерева.
Що буде з температурою і дощовою водою
Наталія Волик також звертає увагу на вплив бетону на температуру.
«Загалом бетон — це не вологопроникне покриття, і воно не є екологічним… бо він швидко нагрівається, він довго охолоджується і тривалий час віддає тепло».
В умовах зміни клімату, за її словами, це створює додаткові проблеми для міського середовища: зеленим насадженням може бракувати вологи, а людям — тіні та природного охолодження.
Що мало б бути зроблено до початку робіт
Наталія Волик наголошує: правильний підхід починається не з бетонування, а з проєктування.
«По правильному, якщо брати загально, як мають здійснюватися різні проєкти в містах, першочергово має бути проєкт. Має бути креслення, де буде зрозуміло, які параметри ділянки, які є зелені насадження, яка територія може бути використана під дитячий майданчик».
Під час проєктування, за її словами, мають враховуватися ДБН, ДСТУ та інші нормативні документи, зокрема вимоги щодо дитячих майданчиків, санітарних норм, типів покриття та віку дітей, для яких призначений майданчик.
Вона також звертає увагу на необхідність враховувати відстань між дитячими конструкціями та деревами.
«На етапі проєктування всього цього можна було б уникнути і навіть, якщо потрібно було б використати частину під те, щоб закласти базу дитячого майданчика, всі інші території можна було б зберегти газоном, або ж теж насадити різнотрав'я, лучних рослин і так далі».
Що можуть зробити містяни?
Щоб вплинути на ситуацію, можна зробити наступні кроки:
1. З'ясувати, що саме відбувається.
Попросити відповідальних посадовців надати інформацію про замовника, виконавця робіт, джерело фінансування та проєктну документацію.
2. Звертатися письмово.
Не обмежуватися повідомленнями в соцмережах чи усними зверненнями, а направляти офіційні листи до органів місцевого самоврядування та відповідних контролюючих органів.
3. Об'єднуватися з іншими мешканцями.
Як показує історія цього парку, люди можуть спільно доглядати за простором, висаджувати дерева та вимагати врахування своїх інтересів.
4. Використовувати публічність.
Володимир Соколовський прямо говорить про необхідність розголосу та об'єднання містян.
5. Вимагати проєкт до початку робіт, а не після.
За словами Наталії Волик, саме на етапі проєктування можна врахувати дерева, ґрунт, водовідведення, безпеку, тип покриття та інші важливі умови.
«Замість того, щоб щось зробити, потім зустрітися з критикою, потім викатити антикризове якесь повідомлення і вже особливо на це люди не можуть вплинути», — зазначає Наталія Волик.
Для міста, де мешканці роками самостійно створюють і доглядають за зеленими просторами, питання полягає не лише в тому, що саме з'явиться на конкретній ділянці, а й у тому, чи можуть містяни впливати на те, як змінюється простір навколо них.
У випадку з парком ім.Федора Мершавцева виявилось, що бетон новколо дерев заливали на замовлення місцевої влади, які вирішили таким чинов створити дитячий майданчик в цьому місці. Згодом Благодійний фонд “Громадська ініціатива мешканців Кривбасу” оприлюднив інформацію, що припиняє свою роботу з відновлення та розвитку парку, але через кілька днів повідомили, що продовжують відстоювати інтереси парку.