Кривий Ріг — серед міст, вразливих до проблем зі світлом узимку, — The Economist

Кривий Ріг входить до переліку міст, де взимку можуть виникнути серйозні проблеми з передачею електроенергії у разі нових російських ударів по місцевій генерації та ключових об'єктах енергосистеми.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на The Economist.

Чому Кривий Ріг залишається вразливим

Узимку Україні може вистачати загального обсягу виробленої електроенергії, зокрема через нижче промислове споживання. Проте проблема може виникнути з можливістю доставити її до окремих міст, якщо російські удари пошкодять місцеву генерацію або вузлові об'єкти мережі.

Саме в цьому контексті видання називає Кривий Ріг, Київ та Одесу серед найбільш вразливих міст.

Одними з потенційних цілей російських атак The Economist називає близько 140 підстанцій «Укренерго», які перетворюють електроенергію високої напруги для подальшої передачі до місцевих мереж. Пошкодження таких об'єктів може ускладнити передачу електроенергії навіть за умови, що генерації в країні загалом достатньо.

Україна посилює захист енергосистеми

За оцінкою видання, Україна входить у новий опалювальний сезон краще підготовленою, ніж торік: частину енергетичних об'єктів додатково захистили, збільшують резервні джерела живлення та децентралізовану генерацію. Водночас Росія нарощує використання балістичних ракет і нових швидкісних реактивних дронів, проти яких Україні поки складніше захищатися.

Підготовку до нового опалювального сезону, за інформацією видання, почали ще навесні. План енергетичної стійкості передбачає кілька основних напрямів: створення достатньої місцевої генерації для критичної інфраструктури великих міст, фізичний захист важливих енергооб'єктів, децентралізацію опалення та електропостачання.

Окремо готують резервні системи водопостачання.

Близько половини запланованих робіт уже виконали. Також Україна розраховує увійти в зиму із запасами близько 14 мільярдів кубометрів газу та резервом генеруючих потужностей.

Енергетичний експерт Олександр Харченко заявив виданню, що до грудня обсяг виконаних робіт із посилення енергосистеми може бути приблизно утричі більшим, ніж у попередні роки.

Головною проблемою залишаються російські удари

Навіть фізичний захист не може повністю убезпечити великі енергетичні об'єкти від прямого влучання ракет.

Особливою проблемою The Economist називає дефіцит ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони, здатних збивати балістичні ракети. За оцінкою видання, Росія зараз може виробляти близько 100 балістичних ракет на місяць. Україна намагається отримати від партнерів додаткові ракети для комплексів Patriot, однак гарантій щодо необхідних обсягів немає.

Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко зазначив The Economist, що інтенсивність російських атак останніми місяцями зростає. За його словами, великі теплоелектростанції неможливо повністю захистити від масованого удару балістичними ракетами.

Новою загрозою стали реактивні дрони

Ще одним ризиком видання називає нові російські реактивні безпілотники. На відміну від звичайних ударних дронів типу Shahed, які рухаються зі швидкістю близько 200 км/год, нові апарати можуть розганятися приблизно до 600 км/год.

За словами джерела The Economist в українській протиповітряній обороні, під час останніх атак вдалося збити близько 30% таких реактивних дронів. Для їх перехоплення зараз можуть використовувати винищувачі, переносні зенітні комплекси та автоматизовані зенітні системи. Україна також випробовує дешевші спеціалізовані перехоплювачі.