30 серпня — День шахтаря
Фото: Перший Криворізький
День шахтаря
Цей день офіційно встановили в Україні у 1993 році, його закріпив указом №304/93 Леонід Кравчук.
Найглибші шахти світу сягають кількох кілометрів під землею, де температура порід помітно вища, ніж на поверхні. Тому гірникам доводиться працювати не лише з важкою технікою, а й у надзвичайно складних умовах.
Цілі українські міста й селища виросли навколо шахт, а професія шахтаря стала частиною історії цілих регіонів. Особливо нашого міста, яке фактично виросло на залізній руді.
Криворізький кар'єр «Південний» вважають одним із найбільших у Європі. Його глибина — сотні метрів, а гігантські самоскиди за один рейс перевозять десятки тонн породи.
Міжнародний день жертв насильницьких зникнень
Цю дату Генеральна Асамблея ООН започаткувала у 2010 році, а вперше її відзначили у 2011-му.
Насильницьке зникнення — це ситуація, коли людину позбавляють волі, а потім приховують інформацію про її місце перебування або заперечують факт затримання.
Для родини це означає страшну невизначеність: люди можуть роками не знати, чи жива близька людина, де вона перебуває і що з нею сталося.
ООН зазначає, що насильницькі зникнення досі відбуваються в різних регіонах світу, зокрема під час конфліктів і політичних репресій. Сотні тисяч людей зникли за таких обставин щонайменше у 85 країнах.
Міжнародний день китової акули
Цей день започаткували у 2008 році під час міжнародної конференції на мексиканському острові Холбокс, де зібралися науковці та природоохоронці з різних країн.
Китові акули мають статус «під загрозою зникнення». Серед небезпек для них — вилов, випадкове потрапляння в рибальські сітки, зіткнення із суднами та забруднення океану.
Така акула може виростати до понад 12 метрів, хоча не кожна особина досягає таких розмірів.
Попри слово «акула» у назві, для людини вона не є хижаком: живиться переважно планктоном, дрібною рибою та іншими маленькими організмами, фільтруючи воду через зябра.
Її рот може бути завширшки понад метр, але акула не полює на все, що бачить — вона просто пливе з відкритою пащею, набирає воду, а потім відфільтровує з неї їжу.
Малюнок на шкірі кожної китової акули унікальний. Дослідники можуть використовувати ці плями як своєрідний «штрихкод», щоб розпізнавати окремих тварин під час спостережень.