У Кривому Розі попрощалися з Максимом і Давидом Красицькими, які загинули від атаки на «Сонячну Галерею»

Сьогодні, 28 серпня, у Кривому Розі провели в останню путь Максима та Давида Красицьких, які загинули 21 серпня внаслідок російської атаки на торговельно-розважальний центр «Сонячна Галерея».

Про це повідомляють журналісти «Першого Криворізького».

Максим Красицький працював у команді проєкту LuxDev з кінця 2025 року. Він працював експертом із фінансових, договірних та закупівельних питань.

Його старший син Давид нещодавно закінчив 9-й клас. Юнак активно волонтерив в інформаційно-освітньому хабі «Кривий Ріг. Демайнінг» та був учасником програми «Молодіжні амбасадори безпеки». Він любив історію України та брав участь в олімпіадах.

Молодший син, 10-річний Матвій, теж постраждав від ворожої атаки та отримав тяжкі травми.

Якими Максима і Давида запам'ятали рідні, друзі та колеги

Один із друзів Максима, який раніше працював із ним на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті, згадує його як людину, яка завжди приходила на допомогу.

«Максим особисто для мене був справжнім другом у всьому сенсі цього слова. Справжні друзі проявляються тоді, коли тобі погано, навіть коли про це ніхто не знає. У мене були такі ситуації в житті, коли Максим допоміг і словом, і ділом, і порадою».

За словами чоловіка, Максим був прикладом не лише для своїх дітей, а й для колег та людей, з якими працював.

«Він знав багато мов, був людиною не слова, а діла. Допомагав усім, кому міг допомогти. Мені дуже його не вистачає, як і всім нам».

Представник гімназії, де навчався син Максима, Давид, назвав його гордістю школи.

«Це була неймовірно обдарована дитина, яка перемагала в олімпіадах, конкурсах, науково-дослідницьких роботах з історії. Він дуже любив історію України й Україну загалом».

Класна керівниця Давида Вікторія Абрамова згадує його як вихованого, чуйного та активного учня, який мав багато планів.

«Про Давида можу сказати тільки світле і добре. Дуже хороша, вихована, порядна, чуйна дитина. Він завжди підставляв дружнє плече, брав участь у всьому».

За її словами, у хлопцеві поєднувалися сильний характер, інтелект і творчість.

«Він брав участь в олімпіадах і конкурсах, намагався писати твори на історичну тему. Це була дитина, яка хотіла змінити шкільне життя, змінити Україну. Обірвані мрії, обірване життя. Ми плачемо разом із рідними».