Дитячий майданчик є, а туалету — ні: інспекція доступності мікрорайону Ювілейний у Кривому Розі
Фото: Перший Криворізький
Раніше редакція нашого сайту розповідала про родину Анастасії та її чоловіка Олексія. Уже понад три роки вони займаються прийомним батьківством. Починали з опіки та усиновлення, а наприкінці минулої зими зробили наступний крок — створили дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ). Нині в їхній родині виховуються семеро дітей віком від 5 до 17 років.
«У нас зараз семеро дітей, і зазвичай ми гуляємо не в цьому районі, хоча живемо неподалік і час від часу сюди приходимо. Я вже знаю, де можна взяти каву, де є дитячий майданчик. Але частіше ми все ж сідаємо в машину й їдемо гуляти в Центрально-Міський район або в парк на 44-му кварталі», — розповідає на початку інспекції Анастасія.
Причина не лише в кількості об'єктів інфраструктури. Для Анастасії важливо, щоб у дітей було достатньо простору для руху, а батькам не доводилося постійно стежити, чи не вибіжить хтось на дорогу.
«Там просто більші парки й зручніше, коли діти бігають. Я не так хвилююся, бо тут поруч дорога, і діти можуть вибігти, особливо якщо це маленькі діти. Там мені якось спокійніше. Тому ми завантажуємося в машину й їдемо», — каже вона.
Дорога до майданчика: де зручно, а де тротуар зникає
Інспекцію починаємо з території поблизу торговельного центру. Тут є пандус, яким можна потрапити на частину території торговельного центру, а вхід на перший поверх загалом доступний. Водночас інший вхід уже створює труднощі для людей, які пересуваються на кріслах колісних.
«Тут людині на кріслі колісному заважатимуть столи та стільці. Тобто проїхати буде проблематично», — зазначає Альона Музика, журналістка «Першого Криворізького» та ведуча спецпроєкту.
До дитячого майданчика Руслана вирушає на самокаті. Для неї це водночас і своєрідна перевірка маршруту. Доріжка біля торговельного центру загалом рівна, однак далі ситуація змінюється. Щойно команда залишає більш облаштовану територію, якість покриття погіршується, а подекуди тротуар фактично зникає.
«Якщо людина, наприклад, пересувається на кріслі колісному або велосипеді, то їй, мабуть, простіше їхати проїжджою частиною разом з автомобілями, тому що тут майже немає тротуару», — говорить Альона.
Для дорослої людини нерівна дорога може бути просто незручною. Але для дитини на самокаті, людини з дитячим візочком чи на кріслі колісному такий маршрут уже стає питанням не лише комфорту, а й безпеки.
Спортивна інфраструктура на Ювілейному
У сквері неподалік знімальна команда бачить спортивний майданчик із баскетбольним полем, де проводять час діти та молодь. Анастасія позитивно оцінює появу таких просторів у мікрорайоні.
«Мені подобається ця ініціатива з баскетбольними майданчиками. У нас раніше такого не було. Молодь може пограти, бути чимось зайнятою. Приємно спостерігати», — говорить вона.
Син Анастасії Ігор займається спортом і добре знає цю територію. За його словами, під час тренувань вони з тренером використовують місцеві доріжки, драбинки та інші елементи майданчика. Однак сам маршрут не всюди безпечний.
«Є деякі дороги там, де ми бігали, де можна впасти. Деякі мої друзі вже падали під час тренувань через необачність», — розповідає Ігор.
Під час прогулянки говоримо не лише про те, якої інфраструктури бракує, а й про те, що відбувається з уже створеними об'єктами.
Анастасія згадує Гданцівський парк, де після облаштування з'явилися зарядки для телефонів, альтанки та інші елементи благоустрою. За її словами, частину з них швидко пошкодили самі відвідувачі.
«За місяць усе повикручували, все поламали. Зараз ти вже нічим не скористаєшся. Мені здається, люди часто не помічають хорошого, тому що є фокус на негативі. Навіть у чомусь хорошому намагаються побачити недоліки. Але багато чого залежить і від свідомості самих громадян. Якщо менше псувати й руйнувати, то все це й виглядатиме краще. Треба цінувати те, що робиться.
Звісно, завжди хочеться більшого й кращого. Але водночас варто цінувати те, що в нас уже є», — говорить Анастасія.
У власному дворі родина також облаштувала невеликий простір для дітей — із гойдалками та іншими елементами. Для сім'ї, де ростуть семеро дітей, можливість мати безпечне місце поруч із домом особливо важлива.
Майданчик є. А куди йти в туалет?
Наявність дитячих і спортивних майданчиків ще не означає, що простір повністю пристосований для тривалого відпочинку з дітьми. Під час інспекції ми звернули увагу на стан тротуарів, близькість проїжджої частини, доступність входів до закладів. Але одна з найбільш побутових проблем проявляється вже біля дитячого майданчика — поруч немає громадського туалету, який працював би після 20:00. Для дорослого це незручність. Для родини, яка прийшла гуляти з маленькими дітьми, — причина завершити прогулянку раніше або просто просити дозвіл у працівників закладу поряд скористатися вбиральньою.
Саме з таких деталей і складається зручність міського простору. Дитячого майданчика або лавки недостатньо, якщо до них складно дістатися з візочком, поруч небезпечна дорога, а базові потреби відвідувачів не враховані.
Інспекція Ювілейного показала, що в мікрорайоні є місця для прогулянок, спорту та відпочинку з дітьми. Частина інфраструктури справді працює й користується попитом. Водночас між окремими облаштованими зонами залишаються ділянки, де бракує нормальних тротуарів, безпечних маршрутів та елементарних зручностей.
Повну інспекцію мікрорайону Ювілейний разом з Анастасією, Русланою та Ігорем дивіться у нашому відео. У ньому ми проходимо весь маршрут, перевіряємо громадські простори та разом із героями з'ясовуємо, що на Ювілейному — ок, а що все-таки не ок.
Фото: Дарія Коломоєць