“Ми маємо повідомляти про корупцію, коли з нею зустрінемося”: як криворіжці можуть стати викривачами

Корупція у власній організації, виші чи під час держзакупівель часто здається непереборною, проте саме повідомлення небайдужих працівників та студентів можуть стати запуском для гучних викриттів. В Україні викривачі корупції мають право на трудовий захист, безоплатну правничу допомогу та навіть мільйонні винагороди за викриття схем «ТОПрівня». Якщо ви стали свідком можливого корупційного правопорушення, важливо знати, куди звертатися та як повідомити про нього.

Експертка з розвитку культури викривання та захисту викривачів Олена Карпова для читачів “Першого Криворізького” пояснила, чим викривач відрізняється від заявника, які права має, чи потрібно збирати докази та чому саме небайдужі люди допомагають виявляти корупційні схеми.

Хто такі викривачі і чим вони відрізняються від заявників

Олена Карпова пояснює, що поняття «викривач» часто помилково ототожнюють із будь-якою людиною, яка повідомляє про корупцію.

"Не кожен, хто викриває корупцію, є викривачем".

За її словами, якщо пояснювати просто, викривач — це працівник певної організації, який повідомляє про корупцію або інші неправомірні дії, що відбуваються саме в його організації.

Водночас закон визначає викривача як особу, яка має обґрунтоване переконання щодо вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення і повідомляє про нього. Інформація має стати їй відомою у зв'язку з трудовою, професійною, господарською, громадською діяльністю або службою.

Також викривачами можуть бути підприємці, якщо інформація про корупцію стала їм відома у зв'язку з їхньою господарською діяльністю, наприклад під час участі в державних закупівлях.

Статус викривача можуть отримати не лише працівники.

За словами експертки, це також можуть бути студенти, якщо вони повідомляють про корупцію у своєму навчальному закладі. При цьому батьки чи інші родичі студента матимуть статус заявників, а не викривачів.

“Зараз в багатьох закладах вищої освіти України є така посада, як антикорупційний уповноважений. До нього можна звернутися за консультацією. В університетах вже розроблені навіть порядки повідомлення, є канали повідомлення. І можна підійти, порадитися чи почитати інформацію про те, куди можна повідомити про корупцію. Тому студенти також можуть бути викривачами, викривати корупцію у себе в навчальних закладах”.

Куди можна повідомити про корупцію

За словами Олени Карпової, існує кілька каналів повідомлення.

Людина може звернутися:

• через внутрішні канали — у своїй організації;
• через регулярні канали — до НАБУ, НАЗК, Національної поліції, ДБР;
• через зовнішні канали — до журналістів, медіа, профспілок, адвокатів, народних депутатів або інших осіб.

Експертка зазначає, що інколи люди не довіряють внутрішнім перевіркам чи правоохоронній системі, тому звертаються до журналістів або навіть публікують інформацію у соцмережах.

"Наприклад, людина не вірить, що в організації може бути перевірена інформація. Вона, можливо, розчарувалася в правоохоронних органах і в судах. І тоді йде третім каналом до журналістів, медіа, або навіть є таке, що пише у себе в соцмережах. Просто хоче розголосу, щоб цю тему точно, як то кажуть, “не зам'яли”. Щоб до цієї теми була привернута увага громадськості і тоді звернуть увагу і правоохоронні органи".

На сайті НАЗК також створено “Єдиний портал повідомлень викривачів”, куди ви також можете подати повідомлення про факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

Які порушення можуть стати підставою для набуття статусу викривача

Олена Карпова наголошує, що нині українське законодавство захищає лише викривачів корупції.

Йдеться як про кримінальні, так і про адміністративні правопорушення. Серед прикладів адміністративних вона називає:

• конфлікт інтересів;
• працевлаштування близьких осіб;
• ухвалення рішень в умовах конфлікту інтересів;
• порушення правил сумісництва посад;
• недостовірне або несвоєчасне подання декларацій;
• розголошення інформації;
• непроходження спеціальної перевірки;
• відсутність антикорупційної програми в організації.

Чи потрібно збирати докази

За словами експертки, людина не зобов'язана самостійно проводити розслідування або збирати повний пакет доказів.

"Людина не зобов'язана збирати папку документів, всі докази. Вона має обґрунтоване переконання, що відбувається таке порушення. Вона повідомляє максимально всю інформацію, що вона знає і вже правоохоронний орган розпочинає кримінальне провадження і проводить розслідування".

Найвідоміші українські викривачі

За словами експертки, публічних історій викривачів в Україні небагато.

Серед найвідоміших Олена Карпова називає суддю Ларису Гольник, яка повідомила про пропонування неправомірної вигоди Полтавським міським головою, працівника «Енергоатому» Олега Поліщука та одеського митника Андрія Тарновського.

“Якраз їхні історії покладені в основу судової практики по захисту викривачів в Україні. По їх справам є рішення Верховного Суду 2019-го і 2020-го року. Ми їх завжди вивчаємо разом з юристами, адвокатами, суддями, прокурорами. Власне, вони заклали базу. Є ще невідомі нікому кейси викривачів”, - додає експертка.

Водночас вона наголошує, що назвати ці кейси повністю успішними не можна:

“На жаль, там не було посадок. Може, ще будуть”.

Олена Карпова додає, що ці історії викривачів стали публічними, до них була привернути увага громадськості, їх запрошують до студентів та конференції для антикорупційних уповноважених.

“Щоб такі люди піднімали дух, розказували про роботу і показували приклад. Їх боротьба, вона надихає інших”.

Які права мають викривачі

В Україні викривачі мають права і найважливішими гарантіями захисту експертка називає трудові права.

За законом викривача не можна:

• звільняти;
• притягати до дисциплінарної відповідальності;
• зменшувати оплату праці;
• погіршувати умови роботи через повідомлення про корупцію.

Також викривачі мають право на безоплатну правничу допомогу.

"Викривач може звернутися до центру БПД, де йому допоможуть скласти заяву на роботу, в організацію або вже позовну заяву в суд. Тобто в нього є юрист БПД, який йому допоможе від держави. Також вони надають адвоката. І є успішні випадки, коли адвокати БПД готують документи і представляють інтереси викривачів в судах".

За словами Олени Карпової, Україна є однією з небагатьох європейських країн, де така допомога передбачена законодавством.

Водночас із психологічною підтримкою ситуація інша.

"Вона передбачена в законі. Але, на жаль, вона не передбачена насправді. Тобто у нас є норма Закону, одне речення “викривач має право на психологічну допомогу”, і все, більше ця норма не реалізована".

Експертка пояснює, що закон містить таку норму, однак досі не створено механізму її реалізації: немає відповідального органу, фінансування чи визначеного порядку надання такої допомоги.

Винагорода за ТОПкорупцію

Також в Україні викривачі мають право на отримання грошової винагороди.

“Коли у 2020-му році законодавці вносили в Закон “Про запобігання корупції” право викривача на винагороду, було дуже багато побоювань, що зараз буде купа звернень, не будемо встигати їх розбирати, всі захочуть гроші. Ви знаєте, так не сталося”, - зазначає Олена Карпова.

Експертка наголошує, що паво на винагороду мають викривачі, які повідомляють про корупцію у великих розмірах. За її словами, предмет злочину має становити понад 15 млн грн.

За шість років в Украі було лише два випадки виплати винагороди викривачам. Перший випадок - це директор Департаменту аудиту Міноборони у 2021-му році повідомив про пропонування йому хабаря у розмірі 24 млн грн. Він повідомив Міністра оборони і повідомив в той же день НАБУ. У 2024-му році, за рішенням суду, йому була виплачена винагорода. 1,6 млн грн він отримав. Інший викривач, який отримав винагороду, він є викривачем за рішенням Вищого антикорупційного суду України. Він повідомив про хабар у розмірі 6 млн доларів. Там історія була про найбільший хабар в історії України, коли пропонували хабар керівнику НАБУ і САП пов'язаний з екс-міністром екології Злочевським за закриття певних кримінальних проваджень. І там викривач отримав винагороду 13,3 млн грн.

“Поки що у нас є два випадки. Тобто з сильним стимулом це не було”.

Водночас сама експертка вважає, що викривання - це має бути доброчесна поведінка особи і викривати корупцію вона має не тому, що планує заробити гроші.

“Але держава має забезпечити викривачу фінансові компенсації. Поки його поновлять на роботі, поки триває розслідування, людина має за щось жити, людину потрібно підтримати матеріально,” - додає Олена Карпова.

Законодавство поступово змінюється

Олена Карпова зазначає, що нині Україна поступово розширює сферу захисту викривачів.

За її словами, вже передбачено захист викривачів у сфері санкційного законодавства та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Експертка сподівається, що після приведення українського законодавства у відповідність до європейських стандартів захист отримають не лише викривачі корупції, а й люди, які повідомляють про екологічні порушення, порушення прав людини, та інші суспільно важливі проблеми.

“Ми маємо повідомляти про корупцію, коли ми з нею зустрінемося”

На завершення Олена Карпова наголосила, що викривачі допомагають не лише викривати незаконні дії, а й покращувати роботу установ і захищати права інших людей.

"Якщо ми хочемо жити в країні без корупції, ми маємо бути готовими повідомляти про корупцію, коли ми з нею зустрінемося у себе на роботі, на службі, на навчанні. Викривач — це та людина, яка підсвічує негативні якісь явища, якісь порушення у себе на роботі, що відповідно може захистити чиїсь права, покращити якісь процеси, запобігти якимось порушенням і зробити ваше робоче середовище і загалом суспільство кращим".