Простір відновлення «ГАРТ»: як у Кривому Розі створюють комплексну підтримку для ветеранів

У Кривому Розі простір відновлення «Гарт» поступово формує модель, у якій фізична та психологічна реабілітація поєднуються із соціальним і юридичним супроводом. Наразі простір ще не запрацював повноцінно у власному приміщенні, однак команда вже надає частину послуг у тимчасових та партнерських локаціях.

Як у Кривому Розі створюють систему комплексної підтримки для ветеранів, ветеранок та їхніх родин, розповіли журналістці «Першого Криворізького» ініціатор створення простору відновлення «ГАРТ» Юлій Морозов та керівниця психологічного напрямку Євгенія Журавель.

Від волонтерства до простору відновлення

Ініціатор створення «ГАРТу» Юлій Морозов розповідає, що ідея виникла з досвіду волонтерської роботи після початку повномасштабного вторгнення. Команда «Об'єднання відповідальних громадян» допомагала військовим підрозділам і поступово побачила, наскільки великою буде потреба у відновленні після війни.

Початково команда мала інший проєкт — про мистецтво та ревіталізацію постіндустріальної спадщини. Але приблизно у 2023 році стало зрозуміло, що пріоритети змінюються. І так народилась ідея створення простору відновлення «ГАРТ».

Базовими напрямами тут мають стати фізична та психологічна реабілітація, а також соціальна підтримка. Також увагу приділятимуть і родинам ветеранів та ветеранок, адже вивчаючи досвід успішних закордонних практик, стало зрозуміло, наскільки важливою є залученість родини в процесі реабілітації.

Понад 600 людей уже скористалися послугами

Попри те, що «ГАРТ» ще не працює повноцінно у своєму приміщенні, його команда вже проводить заняття та консультації в інших локаціях.

За останні пів року через простір пройшли понад 600 людей. Більше третини з них — безпосередньо ветерани та ветеранки, решта — члени родин або люди, які постраждали внаслідок війни.

Наразі фізична реабілітація проходить у тимчасово обладнаній залі, психологічні консультації та групові заняття — в офісі «Об'єднання відповідальних громадян» та партнерських просторах. Команда також проводить «ветеранські кола», майстерки та інші заходи.

Керівниця психологічного напрямку Євгенія Журавель пояснює, що одним із важливих елементів роботи «ГАРТу» є кейс-менеджмент. Його завдання — допомогти людині не загубитися між різними послугами та спеціалістами.

Наразі ветерани, ветеранки та члени їхніх родин можуть отримати фізичну і психологічну реабілітацію, масаж, юридичні послуги, а також долучатися до групових заходів.

«Запит комплексний»: чому однієї послуги недостатньо

За словами Юлія Морозова, ветерани рідко приходять із проблемою, яку можна вирішити лише однією послугою.

«Я б не говорив про найпоширеніші запити, тому що, як правило, запит комплексний», — зазначає він.

Наприклад, фізичне поранення може бути лише частиною проблеми. Після повернення людина може зіткнутися зі змінами у родині, втратою роботи, труднощами з документами чи виплатами, а також із необхідністю заново адаптуватися до цивільного життя.

Саме тому команда «ГАРТу» поступово додає до роботи кейс-менеджмент та інші напрямки супроводу. Якщо людина не може самостійно розібратися з кількома проблемами одночасно, її супроводжує фахівець.

Юлій Морозов зазначає, що найбільше команда ГАРТу думає і ламає списи в дискусіях між собою, як зробити так, щоб дійсно надавати максимально комплексну допомогу і максимально комплексне відновлення.

Психологічна допомога: від тривожності до адаптації

Євгенія Журавель розповідає, що до психологів ветерани та ветеранки можуть звертатися з різними наслідками пережитого досвіду: тривожністю, порушеннями сну, змінами поведінки, труднощами у стосунках та адаптацією до цивільного життя.

«Один із розповсюджених поширених запитів — це адаптація до цивільного життя після повернення», — каже вона.

За її словами, війна може змінювати уявлення людини про себе, інших і навколишній світ. Водночас психологиня додає, що сам факт участі у війні не означає, що людині обов'язково потрібен психолог чи що у неї є ПТСР.

Фахівчиня радить звертати увагу на зміни, які заважають людині жити: проблеми зі сном, повторювані кошмари, труднощі у спілкуванні з близькими чи інші стани, яких раніше не було.

«Якщо є речі, які заважають нам жити, на них треба звертати увагу, і, хоча б просто проконсультуватися, а далі фахівці вже розкажуть, чи потрібна з цим допомога».

Важливою частиною психологічної підтримки команда вважає роботу з родиною. Адже повернення з війни змінює не лише військового чи військову, а всю систему стосунків навколо них.

Простір не лише для ветеранів

«ГАРТ» не планує допомагати виключно ветеранам. Його основною аудиторією залишаються ветерани, ветеранки та їхні найближчі родичі, але команда також готова взаємодіяти з іншими людьми, які постраждали від війни.

Окремий напрям — співпраця з медиками, громадськими організаціями, бізнесом та партнерами в Україні й за кордоном. Команда не ставить за мету самостійно надавати всі можливі послуги, а хоче вибудовувати мережу, до якої можна скерувати людину за потреби.

Нині «ГАРТ» також шукає медичних і психологічних фахівців із відповідною підготовкою та досвідом роботи з наслідками травми. Для психологів, зокрема, важливою є спеціальна підготовка у сфері травмотерапії.

Що має зробити громада

На думку Юлія Морозова, допомога ветеранам не може обмежуватися окремими спеціалізованими центрами.

Серед трьох ключових речей, які потрібні громадам, він називає здорові ветеранські спільноти, інституції, що допомагатимуть зближувати військовий і цивільний світи, та систему комплексної допомоги.

«Нам потрібні здорові ветеранські спільноти», — наголошує Морозов.

І додає, що ветеран має знати: звернувшись по допомогу, він отримає чесну й фахову відповідь — що можна зробити зараз, що поки неможливо і де шукати альтернативу.

«ГАРТ» саме таку модель зараз і намагається вибудувати. Поки простір ще формується, команда тестує послуги, збирає фахівців та партнерів і готується до повноцінної роботи у власному приміщенні.