Коли неповернення військового з відпустки не вважається СЗЧ: пояснення суду

Неповернення військовослужбовця з відпустки саме по собі не означає, що він самовільно залишив військову частину (СЗЧ). Якщо командування звинувачує військового у такому правопорушенні, воно має довести законність своїх рішень та надати відповідні докази.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» із посиланням на «Судово-юридичну газету».

Під час воєнного стану військовослужбовці мають право на щорічну основну відпустку тривалістю до 30 календарних днів. Її можуть надавати частинами, але одна частина не може перевищувати 15 днів.

Якщо військовий захворів під час відпустки

У Міністерстві оборони наголошують: якщо військовослужбовець захворів під час відпустки й не може вчасно повернутися до місця служби, він повинен якнайшвидше повідомити про це безпосереднього командира — телефоном або через месенджер. Також рекомендують зберегти підтвердження такого повідомлення.

Якщо через стан здоров'я зробити це одразу неможливо, насамперед необхідно звернутися до медичного закладу або викликати швидку допомогу. Після госпіталізації військовий має повідомити лікарів про проходження служби та назву своєї військової частини, а також самостійно поінформувати командування.

Саме виконання цих дій може підтвердити поважність причин відсутності.

Суд скасував рішення про СЗЧ

У справі №560/1274/25 Хмельницький окружний адміністративний суд розглянув позов військовослужбовця, якого командування визнало таким, що самовільно залишив військову частину.

Чоловік отримав десятиденну відпустку з 24 серпня до 6 вересня 2024 року. Наступного дня після її початку командир військової частини видав наказ про дострокове відкликання та надіслав його через месенджер.

Втім військовий не повернувся одразу, а прибув до частини 5 вересня — ще до завершення відпустки, визначеної наказом про її надання.

Після цього командування:

• визнало його таким, що самовільно залишив військову частину;

• призначило службове розслідування;

• заявило про ознаки кримінального правопорушення за статтею 407 Кримінального кодексу України;

• припинило виплату додаткового грошового забезпечення та премій.

Суд встановив, що військова частина не довела законність дострокового відкликання з відпустки та не підтвердила наявність невідкладного завдання, яке могло бути підставою для такого рішення.

У результаті суд визнав незаконними наказ про відкликання, рішення про визнання військового таким, що самовільно залишив частину, а також накази про проведення службового розслідування та його результати.

Крім цього, суд зобов'язав військову частину виплатити військовослужбовцю понад 108 тисяч гривень невиплаченого грошового забезпечення, додаткової винагороди та премій.

Військова частина має надати докази

Ще одну справу розглядав Сумський окружний адміністративний суд.

Військовослужбовець повідомив, що не повернувся до частини через лікування, про яке інформував командування та надсилав медичні документи.

Під час судового розгляду військова частина не змогла надати матеріали службового розслідування, на підставі яких ухвалювали дисциплінарне рішення. В архіві їх не знайшли.

Суд зазначив, що саме акт службового розслідування є основним доказом, який підтверджує законність дисциплінарного стягнення. Оскільки таких матеріалів військова частина не надала, наказ про результати службового розслідування скасували.

Водночас суд встановив, що право на грошове забезпечення підтверджено лише за періоди стаціонарного лікування, тому виплатити кошти зобов'язали тільки за ці дні.

Нагадаємо, що самовільне залишення військової частини або нез'явлення на службу без поважних причин в умовах воєнного стану є кримінальним правопорушенням. За частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України за це передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.