Місто як розпечена пательня: чому у Кривому Розі варто знайти альтернативу косінню газонів «під нуль»

У Кривому Розі дедалі гостріше постає питання міського благоустрою, зокрема — доцільності регулярного та низького скошування трави. Активісти та екологи пропонують місту відмовлятися від косіння газонів “під нуль” і плавно впроваджувати європейський досвід створення різнотрав'я, звертаючи увагу на переваги такого методу боротьби з амброзією.

Скільки у Кривому Розі цьогоріч планують витратити на покіс трави і чи можна використати ці кошти з більшою користю для довкілля та містян, дізнавався «Перший Криворізький».

Економіка косіння: скільки коштує «лиса» трава міському бюджету

Щороку з міського бюджету Кривого Рогу витрачають мільйони на покіс трави. У 2026 році у Кривому Розі вже кілька райвиконкомів провели тендери на послуги з покосу трави:

• Виконком Тернівської райради уклав договір з ФОП Голенко Андрій Олексійович на послуги з покосу трави на території площею 25 га на суму 373 750 грн.
• Управління благоустрою та житлово-комунального господарства виконкому Саксаганської райради підписали договір з ФОП Шукліна Ірина Василівна на послуги з покосу трави на площі 121.45 га на суму 1 773 170 грн
• Виконком Покровської райради уклав договір з ФОП Сафонова Лілія Володимирівна на покос трави на території 5,33 га (два рази) на суму 105 496,69 грн.
• Виконком Покровської райради уклав ще один договір на покос трави (76,08 га) та очерету (3,26 га), але вже з ФОП Бухвалов Микола Михайлович на суму 781 499 грн.

Таким чином, у трьох із семи районів Кривого Рогу вже уклали договори з ФОПами на понад 3 млн грн на покіс трави.

Петиція проти тотального косіння

У 2025 році мешканка Кривого Рогу Анна Атаманчук подала петицію щодо зміни підходу до скошування трави у місті. В петиції міську владу просили:

• переглянути чинні підходи до скошування трави;
• розробити та оприлюднити новий регламент із урахуванням екологічних рекомендацій;
• впровадити пілотні проєкти мозаїчного косіння в різних районах міста;
• забезпечити раціональне та ефективне використання бюджетних коштів.

Петиція не набрала необхідної кількості голосів від криворіжців і ніяких зрушень у зміні підходів до покосу трави не відбулось.


Громадська діячка та авторка петиції Анна Атаманчук розповідає, що поштовхом до створення звернення стали весняні спостереження за міськими газонами.

Коли прийшла весна, почалися дуже інтенсивні дощі. Я побачила, як інтенсивно починають заростати місця, де зазвичай у нас робиться покіс просто в пил. Почало проростати те насіння, якому зазвичай не дають вирости: конюшина, мак та інші культури.

За словами активістки, у місті існує постійний конфлікт між людиною та природою, коли комунальні служби викошують навіть ті рослини, які захищають ґрунт. Наприклад, під леза косарок потрапляє навіть низькоросла конюшина, яка є природним бар'єром для шкідників та алергенів. Найчастіше Анна Атаманчук таке спостерігала в Центрально-Міському районі біля дитячих майданчиків,біля будинків, на прибудинковій території.

Аби змінити у Кривому Розі підхід до скошування трави, пані Анна у своїй петиції запропонувала комплексний підхід, який базується на трьох ключових чинниках:

• екологічному (природні газони знижують температуру повітря в місті на 1–3 °C, ефективно утримують вологу та зупиняють пил, що надважливо для промислового Кривого Рогу)
• економічному (зменшення площ косіння автоматично скорочує витрати громади на пально-мастильні матеріали та регулярний ремонт коштовної техніки).
• естетичному (замість лисих жовтих плям місто отримує живі, квітучі зелені зони).

Активістка наголошує, що мова не йде про повну відмову від косіння. Вона пропонує гнучкий та раціональний підхід:

Є зони, які потребують регулярного догляду — наприклад, узбіччя доріг задля безпеки руху або території в парках, де можуть розмножуватися кліщі. Але навіть у цих парках можна виокремити великі експериментальні ділянки, де природі дозволять брати своє.
Екологічні наслідки: загроза опустелювання та ґрунт, який починає пилити

Екологиня Громадської спілки “Досить труїти Кривий Ріг” Юлія Ореханова розповіла, що для промислового Кривого Рогу тотальне низьке косіння має руйнівний характер. Вона пояснює, що щільний трав'яний покрив регулює мікроклімат не менш ефективно, ніж дерева. Коли ж трава знищується, місто втрачає свій природний захист.

Від того, що у нас місто переповнене підприємствами і достатньо посушливий клімат, мало вологості, такий низький і частий покос трави призводить до того, що ґрунт перегрівається, пересушується і починає пилити. Якщо ґрунт покритий густою травою, земля залишається холодною, відповідно не прогрівається і не є розпеченим гарячим варіантом, як сковорідка.

Юлія Ореханова додала, що надмірне зрізання трави нищить її кореневу систему. Втрачаючи здатність відновлюватися, рослинність сохне та гине, залишаючи замість зеленого газону залисини з голого ґрунту.

Коли трава гине, на газонах з'являються чорні плями. Земля на цих ділянках сильно висушується, і за найменшого вітру цей сухий ґрунт починає пилити містом. У Кривому Розі й без того пилять відвали, хвостосховища та підприємства. Якщо до цього процесу додадуться ще й наші парки та сквери — дихати в місті взагалі не буде чим, — попереджає екологиня.

Це особливо актуально для спальних районів (Сонячний, 5 Гірницький, 173-й квартал, Східний), де бетон та асфальт дуже нагріваються. Крім того, там часто навіть дитячі майданчики покриті щебнем або новим резиновим покриттям.
Екологиня закликає максимально намагатися зберігати саме зелені зони:

Якщо ми все-таки хочемо не зажаритися і не створити з нашого міста потихенечку пустелю, то тоді вже будемо рятуватися, як можемо. Поки у нас є варіант покращувати кліматичні умови і зберігати наші зелені насадження, це треба робити по максимуму.

Екологиня додала, що процес опустелювання в Україні прогресує. Про це говорить те, що в Херсонській області щороку все більшою стає пустиня Олешківські Піски. За словами Юлії Ореханової, ці процеси опустелювання потупово підходять і до нас, тому вона закликає зробити все від нас залежне, аби якомога довше насолоджуватися нашою зеленню.

Чому викошування “під нуль” не рятує від амброзії

Часто основним аргументом на користь косіння є боротьба з карантинними рослинами (амброзією) та кліщами. Проте екологи зазначають, що механічне зрізання — найменш ефективний метод.

Юлія Ореханова підкреслює стійкість карантинних видів. Вона пояснює, що низький покіс не знищить амброзію та інші карантинні рослини — вони продовжать рости навіть швидше.

Екологиня вважає, що в місті має бути розроблений план боротьби з карантинними рослинами. За її словами, кілька років тому він розроблявся, і тоді дослідження показали, що механічне видалення амброзії - це був один з найслабших варіантів боротьби. Замість косіння експертка пропонує альтернативні методи, наприклад, травозміщення, коли на газонах висаджують ті види рослин, які перебивають карантинні види.

Щодо проблеми кліщів на віддалених ділянках чи узбіччях, екологиня пропонує обробляти цю територію спеціальними засобами.

Альтернативи та план дій для міста

Для збереження екосистеми міста екологиня рекомендує запроваджувати більш сучасні підходи.
1. Мозаїчне косіння
Суть методу полягає в тому, що 70–80% газону скошують, а 20–30% залишають недоторканими.
Завдяки такому методу на незайманих ділянках трава цвіте, що забезпечує пилком комах-запилювачів, які необхідні для функціонування міської екосистеми. Ця практика є загальноприйнятою в Європі.
2. Збільшення висоти скошування
Замість вистригання трави «під нуль» або до 2 см варто залишати більшу висоту рослин. Це захистить газон від висихання.
Оптимальні параметри висоти трави — 15 см, але в паркових зонах цілком прийнятно залишати 8–10 см.
Починати повторне косіння рекомендується тоді, коли трава досягає висоти 20–25 см, не запускаючи її до 50–70 см. Це дозволить людям комфортно гуляти парком і водночас збереже зелень.
3. Необхідність експертного діалогу
Щоб успішно впровадити ці зміни, місту потрібні повноцінні консультації з фахівцями: екологами, ботаніками та арбористами.

Такий підхід дозволить зробити міські парки зеленішими, прохолоднішими та значно комфортнішими для відпочинку мешканців у літню спеку.

Активістка Анна Атаманчук наводить приклад позитивного досвіду інших українських міст, де замість низького скошування трави запроваджують засівання газонів різнотрав'ям:

Це Львів, Київ, Запоріжжя, Вінниця і Полтава. І це дуже класно, тому що міста своїм досвідом показують, що може бути інакше, що можна не скошувати, а навпаки робити місто більш різнокольоровим протягом всього літа, тому що це різнотрав'я. В чому його перевага? В тому, що одна квіточка відквітає, інша починає квітнути, потім просто трава, потім якась пізня квіточка. Оце різномаїття ми можемо показувати дітям, які ніколи не виїдуть в луги. І що ми живемо не тільки бур'яном умовно, а й в нас дуже багато природних рослин, конкретно для нашого поясу. І що ми в містах можемо показати дитині: "Дивись, ось дика бджілка, ось там метеличок, ось такий жучок, сякий жучок". Ну, я думаю, що всі мають виграти від таких змін і такої ініціативи конкретно в нашому місті.