«Медицина — це, насамперед, людяність»: історія порятунку та розбудови лікарні на Криворіжжі
Фото: Перший Криворізький
Про шлях розвитку лікарні, хантинг спеціалістів, роботу 24/7 у синергії з місцевою владою та благодійниками розповів нашій журналістці директор медзакладу.
Порятунок лікарні
Валерій Яременко обіймає посаду директора лікарні на Криворіжжі вже майже 6 років. Коли він тільки прийшов на це місце, медзаклад перебував під загрозою закриття та не планувався до включення в спроможну мережу через відсутність пацієнтів і належного обслуговування. Але було прийняте рішення врятувати лікарню, і для цього шукали директора, який зможе це зробити. Валерія Яременка запросили на співбесіду, коли реформи в медицині лише розпочинались:
«Коли я прийшов перший раз на співбесіду, мені кажуть: “Що таке НСЗУ? Що таке пакети?” А це тільки реформи почались. Я навіть не знав, що це таке. Я був лікар ургентної допомоги в “тисячці”. Я відповів: “Не знаю, що це таке”. Я ж правду казав. Але додав: “Я знаю, що потрібно, аби залучити молодь, дати їй можливість працювати, і все піде. Більше нічого не потрібно”. І моя відповідь всім сподобалась».
Переформатування роботи
Розвиток закладу розпочався з напряму реабілітації. Ідея належала Родіону Дятку, військовому медику, який помер 15 лютого 2026 року. Він займався цим питанням ще з 2014 року. Станом на 23 лютого 2022 року лікарня повністю підготувала пакет документів для Міністерства ветеранів, щоб відкрити психологічну реабілітацію. Широкомасштабне вторгнення зруйнувало ці плани, змусивши екстрено перепрофілювати роботу:
«24-го я мав їхати на пошту, Родіон мені дзвонить о п'ятій ранку і каже: “Почалась війна”. Я сонний, не розумію, що він говорить… І потім я вже починаю розуміти, що відбувається. Ясна річ, усі наші плани просто зламались. І ми почали працювати».
Організація ургентної служби та кадри
Валерій Яременко згадує, як вони в той момент зрозуміли, що необхідно відкривати хірургію та травматологію як ургентні (невідкладні) служби, оскільки раніше вони працювали лише в плановому режимі:
«Співробітників немає, лікарів немає, медичних сестер немає. Тобто це потрібно відновлювати. Буквально за три-чотири місяці ми повністю все розгорнули. Ми забирали лікарів молодих із інших областей. Хто хотів працювати, ми звідусіль їх забирали».Це дало можливість запустити цілодобове чергування хірургів, що стало потужним поштовхом для розвитку лікарні. Зараз заклад забезпечує ургентну допомогу для всього Криворізького району, зокрема і Кривого Рогу.
Упровадження інновацій і медичні послуги
За словами директора, після цього вони продовжили розвиватись, лікарня запровадила низку сучасних методів лікування та унікальних для регіону процедур.
«Ми, можливо, навіть одні з перших в Україні відкрили відділення хірургії одного дня не при відділеннях, як робили всі, а зі своїм завідувачем, зі своїм штатом, своїм персоналом. За допомогою світлодіодного лазера тут проводять сучасні операції на венах та офтальмологічні втручання, після яких пацієнт за кілька годин повертається додому».Згодом у медзаклад запросили провідну спеціалістику-ЛОРа з Дніпра, яка спочатку працювала з дітьми, а згодом почала оперувати і дорослих.
«Вона дуже сильна фахівчиня. До неї на операції завжди черги, бо про неї знають як про дуже кваліфікованого ЛОРа, і всі намагаються потрапити саме до неї».Валерій Яременко зазначає, що в них у лікарні багато таких фахівців, до яких запис іде вже на місяць уперед, наприклад до травматологів, хірургів, неврологів, терапевтів та інших спеціалістів.
«Ендоскопістка у нас нова. Вона дуже гарна спеціалістка, але нам не вистачає обладнання екстракласу, аби вона могла робити всі ті маніпуляції, які вміє. Я зараз пишу про це у всі фонди, але поки ніхто не може надати нам це обладнання».У лікарні проводяться всі види лапароскопічних і торакальних операцій, включаючи заміну протезів. Оновлюються операційні — одна вже готова, друга в процесі, ще дві плануються на літо.
«Ми першими, ще у 2021 році, запровадили електроміографію, що критично важливо для людей на реабілітації після інсультів чи спінальних травм. Це було лише в лікарні імені Мечникова і в нас. Зараз вже і в 16-й лікарні таке є, і приватні клініки почали це закуповувати, але першим лікарем, який це проводив, був наш».У лікарні також є УЗД-діагностика, виконуються широкий спектр досліджень (суглобів, щитоподібної залози, черевної порожнини) та пункційні маніпуляції під контролем УЗД під час операцій (біопсія, встановлення катетерів). Єдине, чого поки не роблять, — це кардіологічне УЗД через відсутність профільного фахівця.
«МРТ нема в лікарні. Це мрія з першого дня, як я тут почав працювати. Але в планах є. І ми постійно вказуємо, що нам потрібні МРТ і хороша дорога до лікарні», — зазначає директор закладу.
Кадрова політика та підтримка молодих спеціалістів
У лікарні сформувався потужний штат фахівців. До багатьох із них запис ведеться на місяць уперед. Для залучення медиків у сільську місцевість лікарня використовує державні програми та підтримку місцевої влади:
«У нашу філію прийшов молодий лікар, заради якого ми перші в Україні подались на програму і отримали для нього квартиру. Зараз іще чотири наші лікарі готуються отримати квартири. Вони закінчують інтернатуру, і ми їх до себе запрошуємо на роботу. Через те, що вони працюватимуть у сільській місцевості, можуть отримати квартири, які самі знайдуть у 30 км від місця роботи. Крім того, вони отримують по 200 тисяч гривень підтримки для початку. Ми намагаємось підтримувати лікарів».Водночас у закладі зберігається постійна потреба в медичних сестрах, тому ведеться активний рекрутинг у профільних коледжах.
Взаємодія з владою та залучення міжнародних фондів
Для отримання допомоги від великих міжнародних донорів критично важливою є тристороння співпраця фонд — Криворізька районна військова адміністрація (РВА) або місцева влада (ТГ) — лікарня. Міжнародні організації зазвичай просять офіційні листи від органів влади, а не від самого закладу.
«Фонд говорить: “Ми готові вам допомогти, але нам потрібні офіційні листи не від вас, а від військової адміністрації або від місцевої адміністрації”. Тобто від органів місцевої влади. Без співпраці ніяк».Постійну підтримку, включаючи комунікацію 24/7, логістику та допомогу зі звітами, закладу надавали з самого початку Криворізька РВА, зокрема Євген Ситниченко та Олександр Фастовець, а також Новопільська, Лозуватська та Глеюватська громади.
«Дуже багато фондів, які нам допомагають: і міжнародні партнери є в нас, і місцеві благодійники нас теж сильно підтримують. Допомагають і обладнанням, і медикаментами, і фінансами, і меблями, і технікою», — зазначив Валерій Яременко.
Він перерахував кілька донорів, які надавали ту чи іншу підтримку закладу:
«GIZ подарував нам дуже коштовне обладнання для реабілітації та ноутбуки, також обладнання для будівельних робіт».
Данська рада у справах біженців зробила дві сучасні санітарні кімнати в хірургічному відділенні.
Люксембурзький Червоний Хрест подарував діагностичне обладнання та встановив вікна на двох поверхах.
«Карітас Кривий Ріг» встановив систему водовідведення по всій лікарні з новими колодязями і зробив очисну станцію.
United Help Ukraine зробив свердловину та встановив очисну станцію.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» передав дороговартісне обладнання п'ятого покоління з Польщі — коагулятор Martin для хірургії, дрилі для травматології, — а також зробив повний ремонт відділення неврології, що допомогло розширити його з 30 до 50 ліжок.
«4.5.0 Кривий Ріг» регулярно підтримує лікарню і допомагає із забезпеченням меблями.
ГО «Щира справа» систематично постачає медикаменти, перев'язувальні матеріали та продукти.
БФ «Наша справа Україна» та «Янголи спасіння» надавали медзакладу набори та їжу для пацієнтів, що дало змогу урізноманітнити меню та збільшити порції.
БФ «39 Жіноча сотня м. Кривий Ріг» постійно допомагає лікарні антибіотиками, ліками та обладнанням.
Важливий внесок у покращення умов у лікарні роблять і пацієнти та бізнес. Уся допомога приймається офіційно. Наприклад, місцеві фермери та підприємці допомогли встановити 4 металопластикові вікна в приймальному відділенні, облаштувати витяжку та регулярно ремонтують жахливу під'їзну дорогу до медзакладу, також надавали людей для прибирання великої території лікарні. Пацієнти теж долучаються до покращення умов і, наприклад, купують жалюзі в палату чи вікна міняють, чи лампи передають лікарні. Крім цього, саме спільними зусиллями пацієнтів було обладнано кімнату для реабілітації.
Економія коштів і благоустрій
Значну частину ремонтних робіт (лагодження сходинок, заміну труб) виконують самі співробітники лікарні, що дає закладу можливість купувати лише матеріали й суттєво економити бюджет. Так було відремонтовано конференц-зал, оновлено кабінет травматолога та кабінет гастроскопії.
Зараз триває ремонт у харчоблоці: туди закупили нову піч і відновили ліфт для підйому продуктів із підвалу на перший поверх.
У планах закладу — капітальний ремонт приймального відділення (включаючи естакаду), оновлення першого поверху реабілітаційного відділення та поступове приведення до ладу будівлі поліклініки, де ремонту не було з моменту зведення. Особлива увага приділятиметься благоустрою й озелененню території, для чого лікарня шукає фахівця:
«У мене є рівень, до якого я прагну. Весь час із нашими лікарями спілкуюся, і вони кажуть, що пацієнту має бути приємно тут перебувати. Треба зелені зони облаштовувати, і це все потроху ми намагаємося робити. Зараз шукаємо людину, яка розуміється на озелененні, щоб потім займатись цим, тому що має все бути гарно».Підсумовуючи роботу команди та партнерів, Валерій Яременко зазначає:
«Кожен етап нашого розвитку — це залучення амбітних фахівців, які поділяють наші цінності. Репутація лікарні дала нам можливість налагодити співпрацю з місцевою владою, громадами, фермерами, міжнародними фондами, громадськими організаціями, волонтерами та підприємцями. Завдяки цій підтримці ми крок за кроком створюємо сучасні умови для пацієнтів. Це безперервний процес, який розширює можливості нашої лікарні. Ми продовжуємо працювати і розвиватись, бо віримо, що медицина — це насамперед людяність».Тетяна Якушевська