Профтех більше не «запасний варіант»: які можливості у Кривому Розі мають майбутні залізничники та енергетики

У Кривому Розі студенти політехнічного коледжу опановують професії, які вже сьогодні потрібні українським підприємствам. Деякі з них навчаються дистанційно навіть з інших країн, але продовжують здобувати українську фахову освіту. Як коледж готує майбутніх залізничників та енергетиків, чому роботодавці шукають студентів ще під час навчання та як удосконалюється профтехосвіта в Кривому Розі, дізналися журналісти 1kr.ua під час спілкування з представниками та представницями Політехнічного фахового коледжу.

«Наш коледж — єдиний у Кривому Розі, який готує фахівців для залізничного транспорту. Зараз у нас навчаються близько 600 студентів, і навіть попри війну ми плануємо зберігати цю кількість. Наші випускники отримують ступінь молодшого фахового бакалавра, тому можуть працювати не лише за робітничими спеціальностями, а й претендувати на керівні посади. Сьогодні в Україні дуже великий попит на таких фахівців», — говорить Наталя Кутова, директорка відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж» Криворізького національного університету.

Залізниця — це артерія держави

У Політехнічному фаховому коледжі Криворізького національного університету сьогодні навчаються близько 600 студентів. Це єдиний у Кривому Розі заклад, який готує фахівців для залізничного транспорту.
З криворізького профтеху випускають:

• помічників машиністів;
• електромонтерів;
• фахівців із ремонту рухомого складу;
• спеціалістів з організації перевезень;
• працівників електропостачання.

«Наші студенти зараз дуже затребувані. Через повномасштабну війну російської армії криворізькі підприємства мають величезний кадровий дефіцит. Часто наші хлопці та дівчата ще до 25 років буквально тримають виробництва на своїх плечах», — розповідає директорка коледжу Наталя Кутова.

За її словами, уже на четвертому курсі студенти можуть офіційно працевлаштовуватись під час практики. Частина з них після цього залишається працювати на підприємствах.

Профтех більше не «запасний варіант»

Ще кілька років тому профтехосвіту часто сприймали як план Б для тих, хто не вступив до університету. Але зміни в профтехосвіті та локальні зміни в підходах до навчання поступово трансформують цей стереотип, упевнена Надія Горбенко, завідувачка навчально-методичного кабінету Політехнічного фахового коледжу.

«Сьогодні в освіті тривають реформи, і дедалі більше уваги приділяється професійній та фаховій освіті. Ми представляємо саме ланку фахових коледжів — це рівень підготовки, який дає студентам більше можливостей, ніж класична професійно-технічна освіта.

Наші випускники отримують ступінь молодшого фахового бакалавра. Це дає їм можливість претендувати не лише на робітничі спеціальності, а й на певні керівні посади», — говорить Надія Горбенко.

Зазначимо, що з минулого року освітня система адаптується до нового Закону «Про професійну освіту». Реформа професійної освіти торкається одночасно кількох системних аспектів:

• фінансування закладів освіти;
• змін у структурі та типах закладів;
• нових підходів до управління (КНТ, фінансової автономії, KPI);
• упровадження партнерства з роботодавцями;
• зовнішнього оцінювання.

Сьогодні держава відкрито говорить про ставку саме на професійну та фахову передвищу освіту. Наприклад, минулого року уряд виділив 540 мільйонів гривень на створення сучасних майстерень та лабораторій у профтехах і коледжах.
На офіційному сайті Міністерства освіти та науки України пишуть, що саме фахова освіта стане основою для післявоєнного відновлення країни. Серед ключових напрямів — модернізація майстерень, оновлення програм навчання та посилення співпраці з роботодавцями.

«Закон “Про професійну освіту” закріпив наглядові ради як ключовий механізм впливу роботодавців на зміст програм, ефективність управління та розвиток закладів. Закон також вводить фінансову автономію коледжів, KPI для директорів і дуальну освіту як стандарт — це зробить майбутні наглядові ради реальним інструментом стратегічного управління.
Понад 20 міжнародних та українських компаній (“Укроборонпром”, Schneider Electric, Modern-Expo, SKF та інші) уже долучаються до оновлення змісту освіти, обладнання, інфраструктури і дуального навчання. Це формує базу для подальшої участі бізнесу в управлінні через наглядові ради», — пишуть на офіційному сайті МОН України.

Робота на місцях: практична підготовка, партнерства з підприємствами та підтримка студентів і ветеранів у криворізькому коледжі

Повномасштабна війна суттєво вплинула на систему професійної освіти: частина студентів виїхала за кордон, зменшилась кількість вступників, а підприємства, з якими співпрацюють навчальні заклади, опинились в умовах постійних безпекових ризиків через обстріли.

У Криворізькому політехнічному фаховому коледжі зазначають, що повноцінне впровадження дуальної освіти, за якої студент частину часу навчається в закладі, а частину працює на підприємстві, наразі ускладнене через безпекову ситуацію та законодавчі обмеження, особливо для неповнолітніх. Водночас елементи цієї моделі вже активно застосовуються на практиці: студенти відвідують виробничі екскурсії, проходять стажування, переддипломну практику та профільні тренінги безпосередньо на підприємствах.

Коледж співпрацює з великими промисловими партнерами, зокрема ArcelorMittal і Південним гірничо-збагачувальним комбінатом, а також іншими середніми та великими виробництвами регіону. У деяких випадках студенти ще під час навчання отримують перший досвід роботи на підприємствах і згодом повертаються до коледжу вже як представники роботодавців, залучені до співпраці з освітнім закладом.

Важливою особливістю підготовки є те, що випускники отримують не лише диплом молодшого фахового бакалавра, а й одразу кілька робітничих кваліфікацій. Серед них — слюсар із ремонту рухомого складу, помічник машиніста, помічник електровоза, складач поїздів, оглядач вагонів та інші. Це дає випускникам можливість виходити на ринок праці універсальними фахівцями, готовими до різних виробничих ролей.

«Ми співпрацюємо з центром зайнятості, а також плануємо розвивати програми за ваучерами для дорослого населення, зокрема для ветеранів і ветеранок.

Крім того, у нас працює Центр кар'єри. Ми регулярно публікуємо вакансії від підприємств-партнерів і допомагаємо випускникам знаходити роботу», — говорить Надія Горбенко, завідувачка навчально-методичного кабінету Політехнічного фахового коледжу.

Попри труднощі в закладі продовжують розвивати практичну складову освіти та планують поглиблювати співпрацю з підприємствами в межах повноцінних дуальних програм у майбутньому. Окремий напрям — робота з дорослими студентами та ветеранами: у коледжі діє заочна форма навчання за державним замовленням, а також розглядаються можливості перекваліфікації, короткострокових курсів і професійної адаптації залежно від потреб і стану здоров'я слухачів.

Також у Криворізькому політехнічному фаховому коледжі розповідають, що заклад активно залучається до грантових і міжнародних проєктів, постійно шукає нові можливості для розвитку.

«Зараз ми беремо участь у проєкті “Криця”, у межах якого вже розробили стратегічний план розвитку до 2027 року. Серед ключових напрямів — модернізація слюсарної майстерні, розвиток електропостачання та впровадження альтернативних джерел енергії», — зазначила Наталя Кутова, керівниця профтеху.

Наталя додала, що вони регулярно подають заявки на державні й міжнародні гранти і розглядають участь у програмах на кшталт Erasmus+ (програми Європейського Союзу, що фінансує проєкти у сферах освіти, професійної підготовки, молоді та спорту), однак визнають, що саме для залізничного напряму грантових можливостей поки небагато, тож заклад постійно моніторить нові конкурси та проєкти.

Розвиток студентського самоврядування як додаткова перевага профтехосвіти

У Криворізькому політехнічному фаховому коледжі наголошують, що одним із ключових принципів роботи є індивідуальний підхід до студентів і створення умов не лише для навчання, а й для особистісного розвитку.

«Для нас важливо, щоб студенти могли розкрити себе, проявити таланти й навчитись працювати в команді. Саме тому студентів активно залучають до роботи студентської ради, волонтерських і соціальних ініціатив, а також співпраці з молодіжними організаціями міста. Уже з перших курсів вони можуть очолювати окремі напрями самоврядування, поступово формуючи лідерські навички, які згодом допомагають і під час практики, і в професійній діяльності», — розповідає Світлана Шевчук, заступниця директорки з виховної роботи в Політехнічному фаховому коледжі.

Світлана Шевчук говорить, що з наступного року планують запустити тренінгову програму LeaderLab для розвитку лідерства, комунікацій і соціальних навичок.

Заступниця голови студентської ради Анастасія Карнахова навчається на спеціальності «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті». Спочатку, каже дівчина, вступала просто «отримати технічну професію», але все змінилось під час навчання.

«Я думала, що я творча людина. А потім зрозуміла, що мені подобаються вагони, колії, рейки. І це справді цікаво», — усміхається студентка.

Анастасія Карнахова говорить, що в коледжі дійсно активно працюють студентська рада, волонтерські напрями, спортивні секції та молодіжні проєкти. Студенти організовують ярмарки, фотоконкурси, адвент-календарі та співпрацюють із молодіжними організаціями Інгулецького району й міста.

«Коли ти просто сидиш вдома — не розвиваєшся. А така активність допомагає стати сміливішою, навчитися комунікації й проявити себе. Я впевнена, що після пандемії та тривалого дистанційного навчання через війну молодь потребує соціалізації не менше, ніж професійних навичок», — каже Анастасія.

І поки тривають дискусії про реформу професійної освіти, у Криворізькому політехнічному коледжі ці зміни вже фактично працюють у щоденному режимі. Студенти проходять практику на підприємствах, частина з них поєднує навчання з роботою, а випускники виходять на ринок праці з кількома кваліфікаціями та реальним виробничим досвідом.

У результаті коледж фактично готує не лише майбутніх фахівців, а й уже залучених до процесів виробництва працівників, які поступово входять у професію ще до отримання диплома. На цьому тлі навчальний заклад стає для частини студентів першим кроком у професії, а для підприємств — одним із джерел кадрів, які можна залучати тут і зараз.