Важко не помітити: криворіжці обговорили екологічні проблеми міста
Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляє журналістка медіа, яка була присутня на події.
«Омолодження» дерев і його наслідки
Екологиня Марина Капітон, яка понад 15 років досліджує урбаністичне озеленення, пояснила, чому поширена в місті практика «омолодження» дерев — коли зрізають усі гілки, залишаючи лише стовбур — є проблемною. За її словами, така обрізка не лише суперечить чинним правилам утримання зелених насаджень, а й часто призводить до загибелі дерев.
«Було показово, коли на Зарічному омолодили ряд дерев — і він повністю, стовідсотково загинув», — додала вона.
Екологиня зазначила, що Кривий Ріг розташований у степовій зоні, де вирощувати нові дерева складніше й дорожче, ніж у більш вологих регіонах. Тому збереження вже існуючих насаджень критично важливе.
Окрім цього, неправильна обрізка може навіть підвищувати небезпеку:
«Коли зрізають нижні гілки, дерево збільшує зелену масу зверху — і зростає його парусність. Тобто при сильному вітрі воно стає більш аварійним», — пояснила Марина.На думку фахівчині, у місті відсутній системний підхід до озеленення:
«Немає цілісної стратегії — все робиться хаотично. Тут так, там інакше, без наукового підходу і без розуміння, що буде через роки».Під час зустрічі учасники поділилися своїм досвідом зупинки вирубки дерев, але це потребувало значних зусиль, публічності й наполегливості. Зокрема, один із прикладів — історія, коли містяни змогли зберегти 17 дерев. Для цього довелося організовувати мітинги, звертатися до екологічної інспекції, фіксувати порушення і вести тривалу переписку з чиновниками.
«Щоб зберегти 17 дерев, ми напрацювали величезну папку звернень», — зазначила учасниця події.Окремо обговорили й механізми, які формально мають захищати зелені насадження, але не завжди працюють на практиці. Йдеться про систему дозволів: перед видаленням дерев райвиконком має створити комісію, провести обстеження і видати ордер.
«Здорові дерева не можуть видалятися взагалі — лише хворі або аварійні», — наголосила екологиня Марина Капітон.Екологиня розповіла, як діяти в разі підозрілої вирубки:
- перевіряти наявність ордера на місці робіт,
- вимагати акт обстеження,
- фіксувати процес на фото і відео,
- звертатися до поліції та екологічної інспекції.
«Якщо бачите, що готуються зносити дерева — не проходьте повз. Саме реакція людей може це зупинити», — підкреслила Марина Капітон.
Сміття й полігони твердих побутових відходів: системна проблема
Експерт у сфері захисту довкілля Антон Петрухін розповів про ситуацію з відходами у Кривому Розі. За його словами, місто має обмежену кількість полігонів, і ключовий із них фактично вже переповнений.
«Єдиний офіційно працюючий полігон вже вийшов за межі ділянки. Фактично законно розміщувати відходи в Кривому Розі вже ніде», — зазначив він.Водночас проблема ускладнюється відсутністю системи роздільного збору сміття:
«У нас немає роздільного збору взагалі. Всі відходи звозяться разом, і полігони швидко переповнюються».Експерт наголосив, що першочерговим кроком має бути сортування сміття на рівні домогосподарств, а вже потім — переробка і мінімізація захоронення.
Серед локальних проблем — стихійні звалища біля будинків, які виникають, зокрема, через відсутність контейнерів для великогабаритного сміття.
«Комунальники скаржаться на мешканців, а мешканці — на комунальників. Це замкнене коло», — зазначив Антон.Учасники зустрічі поділилися практичними прикладами: у деяких будинках криворіжці вже самостійно сортують відходи, збирають вторинну сировину і навіть отримують за це кошти для потреб ОСББ. Такі ініціативи називають «низовими», вони працюють навіть без системної підтримки з боку влади.
Творчість як спосіб уявити зміни
Після обговорень учасники долучилися до майстер-класу з колажування від мисткині Ксенії Костянець. Разом вони створювали власний Кривий Ріг мрії — з більшою кількістю зелені, чистими вулицями та продуманим міським простором.
Голоси учасників
Криворіжець Артем Вашкевич прийшов на зустріч, тому що цікавиться довкіллям міста.
«Теми, які тут сьогодні обговорювались, настільки важливі, що, щоб цього не бачити, треба бути сліпим», — каже він.Проблема обрізки дерев хвилює його вже давно:
«Ще коли це тільки почали практикувати, я вважав це вандалізмом. Навіть пробував викликати поліцію, але особливого результату не було. Тепер принаймні маю певний алгоритм дій».Не менш актуальною для нього є й тема сміття. Він намагався сортувати сміття ще кілька років тому, але зіштовхнувся з системними проблемами:
«Розчаровувало, що ти сортуєш, приносиш, а потім це все зсипається в одну машину і вивозиться разом», — ділиться криворіжець.Він переконаний, що змінити ситуацію допоможе просвітницька робота та відповідальність на рівні громади:
«Можливо, це потрібно починати ще зі школи — просвітницька діяльність. Можливо, треба вводити якісь додаткові жорсткіші штрафи. Бо інакше ми можемо просто потонути в цьому смітті», — говорить Артем.
Інша учасниця заходу Ірина Джулаєва також цікавиться екологічними питаннями вже тривалий час.
«Мене цікавлять теми довкілля, збереження зелених насаджень, поводження з відходами — тому я тут», — сказала жінка.Під час зустрічі їй сподобалося обмінювати досвідом з іншим поколінням:
«Мені було цікаво почути молодь — як вони це бачать. І я радію, що зараз молоді люди намагаються бути більш відповідальними. Нам, старшому поколінню, теж є чому в них повчитися».
Ще один учасник, Дмитро, розповів, що подія допомогла йому краще зрозуміти екологічні проблеми міста. Він дізнався нову інформацію та висловив сподівання, що ситуація з вирубкою дерев і сміттям у Кривому Розі зміниться на краще.