Як вшановувати тих, чиї тіла не знайшли: у Кривому Розі обіцяли вивчити питання кенотафів

Криворізька міська рада своїм рішенням внесла зміни у Положення про порядок надання ритуальних послуг на території міста Кривого Рогу. Власне, воно тепер називається Положенням про порядок надання ритуальних послуг на території Криворізької міської територіальної громади.

З точки зору споживача ритуальних послуг зміни несуттєві: у назві та в тексті нормативного документу «місто» замінено на «громаду», уточнено номер статті Кримінального кодексу, згідно з якою здійснюється ексгумація в рамках кримінальних проваджень (не 192, а 239), а також прописано, що для здійснення перепоховання у пакеті документів треба подавати не лікарське свідоцтво про смерть (довідку), а свідоцтво про смерть похованого.

Уточнено також норму Положення, згідно з якою для перепоховання треба подавати, зокрема, дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.

Перепоховання шляхом кремації, коли перезахоронюється уже урна з прахом, прописано у Положенні як виняток з правил. При цьому Положення не дає відповіді на питання, у якому порядку, шляхом подання якого пакету документів цей «виняток» може бути реалізовано.

У департаменті розвитку інфраструктури міста необхідність внесення змін в нормативний акт місцевого значення пояснили змінами у чинному законодавстві, зокрема, у Законі України «Про поховання та похоронну справу». Водночас було проігноровано зміну до цього Закону, яка з метою вшанування захисників і захисниць України впроваджує встановлення кенотафів. На це звернула увагу депутатка Наталя Шишка, зазначивши, що у громаді є запит на таку форму вшанування.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» кенотаф — це символічна меморіальна споруда, споруджена для збереження родинної та суспільної пам’яті про померлого на місці, де відсутнє тіло (останки, прах) померлого. Згідно зі ст. 25 вказаного закону на території кладовищ може безоплатно виділятися місце для розміщення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які оголошені судом померлими.

Практика встановлення кенотафів, визначення яких з’явилося в українському законодавстві 2024 року, зараз є досить поширеною через війну, оскільки родини встановлюють пам’ятники бійцям, чиї тіла залишились на окупованих територіях. При цьому на законодавчому рівні дозволено проводити офіційний військовий ритуал прощання навіть під час встановлення кенотафів.

«Ми вивчимо це питання», — так в. о. міського голови Юрій Вілкул відреагував на порушене депутаткою питання щодо необхідності врегулювання порядку встановлення кенотафів у Криворізькій міській територіальній громаді.

Тим часом стало відомо про започаткування на Інгульці ініціативи «Дерево надії». За задумом, символічне дерево виготовить місцевий майстер, а родини безвісти зниклих і полонених військових зможуть почепити на нього жетони з іменем або позивним безвісти зниклого або полоненого. Спільнота родин безвісти зниклих і полонених оголосила про потребу в коштах на реалізацію цього задуму.