Контролюй бюджет та рішення влади: покрокова інструкція з доступу до публічної інформації для криворіжців

Чи знають криворіжці, куди насправді йдуть їхні податки, які рішення приймає міськвиконком або чи є в місцевій лікарні безкоштовні ліки? Доступ до цих даних — це не привілей, а ваше законне право. Попри воєнний стан, механізми контролю влади залишаються незмінними.

Разом із юристкою Анною Поддуєвою та журналісткою «Першого Криворізького» Марією Пунтус ми розібралися, чим запит відрізняється від скарги, як правильно формулювати питання, щоб не отримати «відписку», та підготували покрокову інструкцію, яка допоможе кожному криворіжцю стати активним контролером міських процесів.

Доступ до публічної інформації — це ваш «цифровий ключ» до прозорості влади. Згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», будь-який громадянин має право запитати дані про використання бюджетних коштів, рішення міськради чи стан екології, а чиновники зобов’язані відповісти.

Запит чи звернення: юристка пояснила різницю та правила доступу до публічної інформації

Анна Поддуєва юристка в юридичній фірмі «Сова Лігал«, аналітикиня та авторка публікацій на сайті «Перший Криворізький» розповіла про особливості написання запитів та чим вони відрізняються від звернення:

«У розрізі місцевого самоврядування публічна інформація є створена, задокументована, відображена будь-яка інформація органами саме місцевого самоврядування. Один зі шляхів, як ми можемо отримати цю інформацію - це запит на публічну інформацію. Це, відповідно, наше прохання, задокументоване або сказане усно до органів місцевого самоврядування, аби отримати певну публічну інформацію», — каже Анна.

Аналітикиня зазначає, що звернення відрізняється від запиту і взагалі регламентується іншим Законом України.

«Зверненнями є клопотання, скарги та заяви. Також ми можемо органам місцевого подавати певні пропозиції. Якщо ми бачимо, наприклад, що в місті можна щось покращити, ми можемо написати їм це в рамках пропозиції. В запитах на публічну інформацію ми можемо запитувати тільки ту публічну інформацію, яка раніше була вже створена, задокументована і зберігається відповідно в органах місцевого самоврядування», — говорить Анна.

Анна Поддуєва додає, що запит на публічну інформацію можуть подавати як фізичні, так і юридичні особи.

«Запитуючи публічну інформацію, криворіжці можуть дізнатися інформацію щодо витрат бюджету, щодо планів на майбутнє, що буде відбуватись в їхньому районі, що буде змінюватись. Також вони можуть дізнатися будь-які накази, які створював той чи інший виконком, тощо».

За словами юристки, запит на публічну інформацію краще подавати в письмовому вигляді або надсилати електронною поштою:

«Запит на публічну інформацію подається в довільній формі, але обов'язково має містити ім'я запитувача, адресу електронної пошти, також поштову вашу адресу і коротко викладену інформацію про те, що саме ви хочете запитати, а також підпис і дату, у тому випадку, якщо ви надсилаєте запит поштою», — каже юристка.

Анна Поддуєва дала кілька порад, як правильно формулювати питання, щоб уникнути формальних відмов:

«Треба пам'ятати: якщо ми хочемо отримати публічну інформацію, це має бути якась задокументована інформація, тому ми в самому листі так і пишемо: "Прошу надати інформацію, а саме документ, який містить" і далі прописуєте вже те, що вас цікавить».

Аналітикиня зазначила, що після подання запиту на публічну інформацію відповідь має прийти протягом п'яти днів робочих з дня направлення запиту.

«Також часто термін надання відповіді на запит на публічну інформацію може бути подовжений до 20 робочих днів у випадку, якщо запитуваної інформації дуже багато. У випадку, якщо у відповіді на запит на публічну інформацію міститься безпідставна відмова, або відповідь вам не надана взагалі, ви можете надіслати лист уповноваженому з прав людини».

Анна Поддуєва додає, що під час воєнного стану правила доступу до публічної інформації не змінились.

Покрокова інструкція, як зробити запит на публічну інформацію

1. Визначте розпорядника

З’ясуйте, хто саме володіє потрібними даними.

• міська рада/виконком: рішення про забудову, ремонти доріг, закупівлі для міста;

• управління освіти: витрати на конкретну школу чи садочок;

• міська лікарня: наявність безкоштовних ліків чи обладнання;

• комунальне підприємство: тарифи на воду, тепло чи стан ліфтів.

2. Оберіть зручну форму

Запит можна подати:

• електронною поштою (найшвидший варіант). На сайтах органів місцевого самоврядування зазвичай є розділ «Доступ до публічної інформації», де вказана спеціальна e-mail адреса;

• письмово поштою (краще рекомендованим листом);

• усно (за телефоном, що вказаний для запитів).

3. Складіть текст запиту (без зайвих слів)

Закон не вимагає суворої форми, але щоб запит не відхилили, він мусить містити:

• ПІБ запитувача та контактні дані (поштова адреса або e-mail, телефон);

• загальний опис інформації. Будьте конкретними: замість «розкажіть про ремонт доріг», пишіть «надайте копію договору та кошторис на капітальний ремонт вул. Соборної, проведений у 2025 році»;

• посилання на закон. Це показує вашу обізнаність (статті 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Важливо: Ви не зобов'язані пояснювати, навіщо вам ця інформація. Право на її отримання є безумовним.

4. Терміни: коли чекати на відповідь?

• 5 робочих днів — загальний термін;

• 20 робочих днів — якщо запит стосується великого обсягу даних (вас мають попередити про продовження протягом перших 5 днів).

5. Шаблон запиту (скопіюйте та підставте своє)

Розпоряднику інформації: (наприклад,

Виконавчий комітет Криворізької міської ради)

Від: (Ваше ПІБ) Адреса для листування: (e-mail або поштова адреса)

Телефон: (Ваш номер)

Запит на отримання публічної інформації

Керуючись Законом України «Про доступ до публічної інформації», прошу надати наступну інформацію (копії документів):

• (Ваше запитання або назва документа),

• (Ваше запитання №2)

Відповідь прошу надати у встановлений законом термін у форматі (скан-копії документів/текстовий файл) на електронну адресу: (ваша пошта).

Дата: 26.02.2026 Підпис: (якщо подаєте письмово).

Як запити допомагають журналістам дізнаватися правду про життя Кривого Рогу

Журналістка «Першого Криворізького» Марія Пунтус поділилась власним досвідом написання запитів на публічну інформацію:

«Ми в редакції пишемо запити регулярно — щоб отримати точні дані й офіційні документи, які підтверджують факти для наших матеріалів, а не покладатися лише на усні обіцянки або неперевірену інформацію. Запити допомагають нам робити публікації достовірними, об’єктивними і показувати читачам реальний стан справ у місті», — говорить журналістка.

Теми, на які пише запити Марія та її колеги — абсолютно різні, але всі важливі для інформування криворіжців про життя міста.

«Останні мої запити стосувались кількості ВПО у місті та районі, заповненість модульного містечка для переселенців, умови в шелтерах для переселенців. Також вони стосуються теми освіти, деколонізації, генплану міста, витрат бюджету, рішення щодо демонтажу пам’ятників у межах виконання закону про деколонізацію. Запит для мене — це спосіб зафіксувати позицію влади, оцінити якість виконання чиновниками їхніх посадових обов'язків й отримати конкретні дані», — каже Марія.

Журналістка зазначає, що не завжди відповіді на запити повні або надані вчасно:

«Часто бувають відмови, прострочений час на відповідь або інформація надається частково. Ці відповіді показують рівень відкритості органів влади, іноді демонструють бюрократичні проблеми».

У випадках, коли журналістка отримує неповну відповідь або її не надають — пише повторний запит, уточнює формулювання, звертається до вищого органу або готує матеріал про сам факт ненадання інформації:

«Також можна звернутися за допомогою до юристів Платформи прав людини, які безкоштовно консультують медійників й спеціалізуються на темі доступу до публічної інформації».

Отримуючи відповіді на запити, журналістка також зустрічає незвичні формулювання:

«З останнього цікавого, що мені відповідали в юридичному відділі виконкому: просили не «зводити рахунки із розпорядником публічної інформації» та «уникати надмірних або необґрунтованих запитів, щоб не паралізувати їхню роботу».

Марія Пунтус, опираючись на власний досвід написання запитів на публічну інформацію, дала криворіжцям кілька порад:

«Тим, хто ніколи не писав запитів, раджу почати з простого: чітко сформулювати, які саме документи чи цифри потрібні, і подати звернення через платформу Доступ до правди, де вже є готова шапка для запиту і низка порад для його складання».

Запит на публічну інформацію — це простий, але дієвий інструмент впливу громади на владу. Чітке формулювання, знання своїх прав і дотримання процедури допомагають отримати необхідні документи та цифри, а у разі відмови — оскаржити її. Активна позиція мешканців Кривого Рогу і системна робота журналістів роблять управління містом більш відкритим, а рішення чиновників — більш підзвітними громаді.