Від графіків до рішень: що кажуть експерти DiXi Group і як криворізькі ОСББ та інші містяни можуть вплинути на ситуацію

Енергосистема України вистояла після безпрецедентних ворожих атак, але працює на межі можливостей. Чому в Кривому Розі вимикають світло навіть без прямих ударів по області, скільки генерації реально залишилось і чи є шанс уникнути тривалих блекаутів наступної зими — в інтерв’ю для «Першого Криворізького» пояснюють експерти DiXi Group, українського аналітичного центру, що працює у сфері енергетики та клімату.

«При низьких температурах зростає навантаження на мережі через збільшення споживання, але також додаються труднощі для роботи самого обладнання: знижується пропускна здатність ліній, зростає ризик обмерзання проводів та обладнання підстанцій, ускладнюється робота автоматики. Крім того, пошкоджене обладнання більш вразливе до температурних перепадів.

Найбільш напруженою залишається ситуація в регіонах із високою концентрацією промислового споживання та обмеженою власною генерацією, наприклад на Дніпропетровщині та Херсонщині. А специфіка окремих енерговузлів — це чутлива інформація, яку недоцільно деталізувати публічно з міркувань безпеки», — говорить Олена Лапенко, генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості аналітичного центру DiXi Group.

Система вистояла, але ресурс — на межі

За словами Олени Лапенко, генеральної менеджерки з безпеки та стійкості аналітичного центру DiXi Group, об’єднана енергосистема України продемонструвала високу стійкість навіть під час масованих атак і сильних морозів.
Утім частковий блекаут 31 січня через несприятливі погодні умови показав: обладнання працює практично на межі технічних можливостей.

Напередодні зими експерти DiXi Group підготували прогноз Winter Outlooks 2026 із можливими сценаріями проходження опалювального сезону в частині забезпечення газом та електричною енергією.

«За найгіршим нашим сценарієм, доступна потужність теплової генерації — 2,5 ГВт з урахуванням нової газової генерації, введеної минулого року. Проте останні удари по генерації в Києві, по генерації ДТЕК значно зменшили цю потужність. Гідрогенерація, зокрема ГЕС та ГАЕС, також залишається ціллю ворога, тому з урахуванням наявних гідроресурсів ми прогнозували доступність цього ресурсу на рівні 0,5 ГВт у песимістичному сценарії і 1 ГВт — в оптимістичному», — говорить Олена Лапенко.

При цьому критично важливою для країни є не лише електроенергія. Під ударами опиняється вся паливно-енергетична інфраструктура — від родовищ і мереж постачання газу до підприємств нафтовидобутку, нафтопереробних заводів і вугільних шахт. Саме системні атаки на ці ланки енергетичного ланцюга визначають масштаб і складність викликів, із якими українська енергетика входить у п’ятий рік повномасштабної війни.

Зазначимо, що останні удари по об’єктах генерації, зокрема компанії ДТЕК, суттєво скоротили ці можливості. Точні дані про пошкодження не розголошуються з міркувань безпеки.

Чому в Кривому Розі вимикають світло без атак по області?

Кривий Ріг входить до енерговузла Дніпропетровщини — регіону з високою концентрацією промислового споживання. І навіть якщо область не зазнає прямого удару, це не означає, що місто буде зі світлом.

Андрій Терещук, генеральний директор ДТЕК Дніпровські електромережі, зазначає, що українська енергосистема працює як єдиний механізм. Удар по ТЕЦ чи підстанції в будь-якому регіоні автоматично впливає на баланс по всій країні.

«Через обстріли та морози НЕК “Укренерго” змушена давати всім операторам системи розподілу (далі — ОСР) команди щодо більш жорстких обмежень енергоспоживання. Якщо до нового року ОСР отримували розпорядження обмежувати три або чотири черги, то зараз кількість черг зросла до 4–5, що охоплює близько 75% населення та підприємств.

За таких умов неможливо рівномірно забезпечувати всіх мешканців регіону електроенергією й водночас дотримуватись режиму “7 годин без світла — 3,5 години зі світлом”. Тому, щоб усі клієнти ДТЕК Дніпровські електромережі по черзі мали електроенергію в оселях, доводиться продовжувати застосування так званої сірої зони графіків відключень. Енергетики дійсно роблять усе можливе, щоб повернутись до звичних тривалих графіків і не перевищувати 7 годин без електропостачання», — говорить Андрій Терещук.

У таких умовах відсутність світла понад 16 годин на добу — вимушений крок, щоб:

• уберегти обладнання від перевантаження;
• уникнути загальнонаціонального блекауту;
• дати кожній черзі хоча б кілька годин зі світлом.

У пресовій службі ДТЕК Дніпровські електромережі повідомили, що скоротити тривалість відключень технічно неможливо — часті перемикання ще швидше виводитимуть обладнання з ладу.

Енергоефективність: ресурс, який «виробляється» в будинках

Найшвидший мегават — це той, який не потрібно виробляти. А кожна гігакалорія тепла, втрачена через неутеплений фасад, — це змарноване паливо. В умовах війни, дефіциту ресурсів і постійних атак на енергетичну інфраструктуру Україна змушена використовувати енергію максимально ефективно.

Фонд енергоефективності України та програми ЄС доводять, що утеплення будинків, заміна вікон і теплових мереж скорочують споживання на 20–40%. А зменшення споживання електроенергії на обігрів і допоміжне обладнання можуть прямо вплинути на тривалість відключень через зменшення навантаження на електромережі.

«Упровадження енергоефективних технологій передусім спрямоване на зменшення тепловтрат. Звичайні, неенергоефективні будинки можуть втрачати тепло вже протягом години після вимкнення опалення. Найбільше тепла виходить через стіни, вікна, дах, підлогу та вентиляцію. Нерідко втрати сягають 60% виробленої теплової енергії, особливо в старій забудові.

В енергоефективних будинках температура залишається стабільною навіть у сильні морози — такі будівлі утримують тепло, мов термос. Саме здатність зберігати тепло та потребувати мінімум енергії для підтримання комфортної температури і є ключовим показником енергоефективності. Чим менші тепловтрати, тим вищий рівень комфорту і нижчі витрати на опалення», — пишуть на офіційному сайті Фонду енергоефективності.

Зазначимо, що для Кривого Рогу це особливо актуально через:

• значну кількість старого житлового фонду;
• високу частку централізованого теплопостачання;
• великі втрати у внутрішньобудинкових мережах.

Раніше редакція « Першого Криворізького» писала, що платформа громадської організації «ЛУН місто» за експертної підтримки громадської організації «Екодія» запустила Мапу енергоефективності житлових будинків. Вона дає можливість іще до купівлі або оренди квартири побачити, наскільки комфортним і витратним є життя в різних будівлях. Зазначимо, що станом на лютий 2026 року на мапі в Кривому Розі та районі не позначено жодного енергоефективного будинку.

Як зробити свій дім енергоефективним?

За інформацією Фонду енергоефективності України, державна програма «Енергодім» реалізовує механізм підтримки багатоквартирних будинків, які прагнуть зменшити витрати на тепло й електроенергію.

За умовами програми, держава компенсує ОСББ 60–70% вартості робіт і матеріалів, а максимальний розмір гранту може сягати 15 мільйонів гривень на один будинок. Решту суми співвласники покривають власним внеском або кредитними коштами.

Фонд фінансує заходи, які реально впливають на споживання енергії:

• встановлення індивідуального теплового пункту (ІТП) з погодним регулюванням;
• гідравлічне балансування внутрішньобудинкової системи;
• модернізацію або заміну загальнобудинкового котла та допоміжного обладнання;
• теплоізоляцію труб у підвалах та інших неопалюваних приміщеннях;
• встановлення поквартирних вузлів обліку тепла та автоматичних регуляторів температури;
• утеплення фасадів, дахів і підвальних перекриттів;
• заміну вікон і дверей у місцях спільного користування.

За даними Фонду енергоефективності, після комплексної модернізації будинки можуть скорочувати споживання теплової енергії на 20–40% і більше, залежно від стану будівлі до оновлення.

Як податися

Подати заявку можуть лише ОСББ через офіційний сайт Фонду енергоефективності. Процедура передбачає енергоаудит, підготовку проєкту модернізації та погодження пакета документів із Фондом. Установа також надає методичну підтримку на всіх етапах — від підготовки до реалізації, пишуть на офіційному сайті.

У Фонді енергоефективності наголошують: програма працює за принципом співфінансування, а отже, чим раніше будинок розпочне підготовку, тим швидше зможе отримати грант і розпочати роботи.

Деякі криворізькі ОСББ ще до 2022 року скористались подібною державною програмою «Теплі кредити» та змогли на вигідних умовах утеплити свої будинки і не лише. Серед них — ОСББ «Сахарова, 15», що на мікрорайоні Східний.

Голова ОСББ Василь Мальований розповідає, що вони двічі брали участь у програмі. Спочатку мешканці виконали скління балконів спільного користування, адже через невдалий проєкт будинку виникали постійні проблеми: взимку сніг намітало по пояс, він танув, і вода затікала у квартири. Під час дощів вітер також задував вологу всередину під’їздів.
Згодом ОСББ утеплило фасад будинку мінеральною ватою з протипожежними властивостями — також у межах «Теплих кредитів». Додаткових зборів із мешканців не проводили: роботи виконали за рахунок кредитних коштів і згодом повністю погасили позику.

«Зараз ми з іншими членами ОСББ розглядаємо можливість участі в новій програмі від Фонду енергоефективності для встановлення індивідуального теплового пункту (ІТП), ми вже навіть готуємо документи. Це дасть нам змогу вирівняти температуру між верхніми та нижніми поверхами, адже тепло подається зверху вниз, і якщо на 16-му поверсі температура теплоносія становить близько 60 градусів, то до першого доходить лише приблизно 30, що створює дискомфорт для мешканців нижніх поверхів», — говорить Василь Мальований.

Цей досвід показує, що навіть за складних умов об’єднання співвласників можуть крок за кроком модернізувати свої будинки — якщо є спільне рішення та готовність діяти.

---