Перекладач жестової мови та пандуси: інспекція одного з криворізьких відділень ПриватБанку в Кривому Розі

Інклюзивність часто існує на папері, але зникає, щойно людина заходить у приміщення установ та бізнесів в Кривому Розі. Під час інспекції одного з відділень ПриватБанку, що знаходиться неподалік будинку криворожанки Олени Манякіної, яка має порушення слуху, журналісти «Першого Криворізького» спробували перевірити, чи справді доступність працює для людей з порушенням слуху — від дороги до входу і до самої послуги.

«У нас була проблема — ми дуже злякалися, думали, що нас зламали хакери, що треба терміново щось робити з рахунками. Ми з чоловіком не розуміли, що робити далі.

Ми звернулися до цього ж відділення ПриватБанку за адресою вулиця Володимира Великого, 43, і нам підключили перекладача жестової мови. Він пояснив, які кроки треба зробити. І вже через кілька хвилин нам допомогли розблокувати рахунок. Але якби не перекладач, я б не знала, що робити. Це було страшно, бо ти не розумієш ситуацію і боїшся втратити гроші.

Дуже хотілося б, щоб така доступність була не лише в банках, а й у лікарнях та інших установах. Щоб до людей з порушенням слуху ставилися з повагою і не ігнорували наші потреби», — говорить Олена Манякіна.

Шлях до відділення

Інспекцію ми розпочали не безпосередньо біля відділення ПриватБанку, а на підході до нього. Це принципове рішення: доступність закладу починається не з дверей, а з можливості безпечно та зручно дістатися до нього пішки, на кріслі колісному або з дитячим візочком.


Поруч із відділенням є парковка з місцями для авто людей з інвалідністю. Також тут встановлений пандус, однак він належить до торгівельного центру і не забезпечує безпосереднього з’їзду до входу в банк. Альтернативний маршрут пролягає вздовж дороги. Формально ним можна скористатися, однак на практиці він виявився складним і небезпечним. Пандус на цьому шляху має надто крутий нахил і не відповідає державним будівельним нормам, що робить його фактично недоступним для маломобільних криворіжців.


Навіть за умов обережного пересування цей спуск є ризикованим, особливо взимку — через сніг та ожеледицю.
Біля самого входу у відділення є облаштований пандус, тактильні плитки, і це — ок.

Заборона знімання та не прийняття компромісів

Після оцінки підходів до будівлі журналісти 1KR.UA разом з Оленою Манякіною спробували зайти у відділення ПриватБанку. Мета була практична: Олена мала намір зняти кошти без картки та отримати консультацію — чи зможуть їй допомогти у цьому відділенні з урахуванням порушення слуху.


ПриватБанк публічно заявляє, що кожне його відділення має елементи інклюзивності. Саме тому ми вирішили перевірити, як ці заяви працюють на практиці — без попередніх домовленостей і підготовки.


Під час повітряної тривоги нас попросили зачекати. Але після її завершення працівники відділення повідомили, що зйомка всередині банку можлива лише за попереднім дозволом головного офісу фінустанови. Також нам пояснили низку обмежень:

• заборонено знімати співробітників без їхньої письмової згоди;
• заборонено знімати клієнтів;
• заборонено знімати планшет із підключеним перекладачем жестової мови через можливе розголошення персональних даних.

Журналісти нашого сайту запропонували компромісний варіант — зйомку лише Олени Манякіної крупними планами, без облич співробітників, екранів та персональних даних. Утім, у такому форматі зйомку також не дозволили.

«Нам не дозволили проводити зйомку у відділенні, і це не пов’язано з порушенням з нашого боку. Принцип спецпроєкту «Ок? Чи не ок?» — перевіряти доступність закладів без попередження, адже саме так ними користуються мешканці міста щодня.

Це відділення ПриватБанку розташоване поруч із домом Олени Манякіної, тому для нас було важливо проінспектувати саме його. Під час візуального огляду ми зафіксували, що каса у відділенні є зависокою і недоступною для людей, які пересуваються на кріслах колісних. Крім того, цього відділення немає переліку інклюзивних відділень ПриватБанку», — говорить Альона Музика, ведуча спецпроєкту «Ок? Чи не ок?».

Але слід відмітити, що у відділенні за адресою Володимира Великого, 43 працює онлайн-підключення перекладача жестової мови. Послуга реально функціонує, стверджує наша героїня Олена Манякіна, однак показати її на камеру нам не дозволили.

У відео нижче дивіться повну інспекцію в межах спецпроєкту «Ок? Чи не ок?» на 1KR.UA.