Шахраї наживаються на родинах військовополонених і зниклих безвісти: як працює схема

Поки родини військових шукають бодай якусь звістку про своїх близьких, з’являються ті, хто намагається нажитись на чужому горі. В умовах війни в Україні поширюється шахрайська схема, спрямована проти родин полонених і зниклих безвісти. Людям телефонують або пишуть, переконуючи, що мають «важливу інформацію» чи можуть «посприяти обміну» — але лише за гроші.

Редакція «Першого Криворізького» звернулась до оперуповноваженого сектору протидії шахрайству Криворізького районного управління поліції Максима Вінтаренка, щоб з’ясувати, як працює ця схема та що робити родинам військових, якщо до них звернулися з такою пропозицією.

Як працює схема?

За словами правоохоронця, шахраї виходять на родичів військових через соцмережі, месенджери або дзвінки. Вони можуть представлятися:

• «посередниками» в обміні полоненими;

• «волонтерами», які нібито мають доступ до закритих списків;

• людьми «з того боку», які «можуть допомогти»;

• або просто анонімно заявляти, що мають важливу інформацію.

Розмова зазвичай починається з фраз, які одразу б’ють по найболючішому:

• «Ваш син живий»;

• «Ми знаємо, де ваш чоловік»;

• «Він у полоні, але з ним усе відносно добре»;

• «Можемо передати інформацію або фото, але потрібні гроші».

«Після цього шахраї поступово переходять до вимоги оплати — за “підтвердження”, “контакт”, “передачу інформації”, “прискорення обміну”. Коли ж отримують гроші — зникають або можуть дати близьким військових неправдиву інформацію, щоб надалі виманювати з них гроші», — зазначив працівник поліції.

Голова громадської організації «Сталева гвардія Кривий Ріг» Оксана Латанська підтверджує: такі схеми сьогодні є дуже поширеними.

«Рідні полонених і зниклих безвісти — це найбільш вразлива категорія. Люди готові на все заради бодай якоїсь інформації про своїх близьких», — каже вона.

За її словами, наслідки шахрайства часто бувають трагічними.

«Я знаю родини, які втратили дуже великі суми. Є випадки, коли люди продавали квартиру заради примарного шансу “викупити” рідну людину з полону. У результаті — ні грошей, ні близької людини», — розповідає Оксана.

Які слова й формулювання використовують шахраї

Зловмисники рідко говорять прямо: «Заплатіть за інформацію». Замість цього вони використовують завуальовані фрази:

• «Потрібно закрити питання з людьми, які ризикують»;

• «Без фінансової участі ми не можемо нічого гарантувати»;

• «Це не оплата, а допомога»;

• «Якщо не зараз — інформація може зникнути»;

• «Є вікно можливостей, але воно дуже коротке».

Таким чином людей свідомо ставлять у стан стресу та обмежують у часі, щоб вони не встигли перевірити інформацію або звернутись до офіційних органів.

Оксана Латанська наголошує: в Україні не існує жодних «платних шляхів» повернення полонених.

«Жоден державний чи недержавний орган не займається пошуком або поверненням полонених за гроші. Усі обміни відбуваються виключно через офіційні структури — і за це ніхто не бере жодної копійки», — підкреслює вона.

Будь-яка пропозиція допомоги за гроші є ознакою шахрайства.

Реальний приклад: шахрайка наживалась на родинах зниклих безвісти

На Житомирщині правоохоронці викрили 31-річну жінку, яка ошукувала родини зниклих безвісти військовослужбовців, пропонуючи платні «послуги» з їх нібито повернення.

За даними слідства, протягом 2025 року вона навмисно шукала найбільш уразливих родичів серед відвідувачів Коростенської організації Товариства Червоного Хреста України. Користуючись важким емоційним станом людей, жінка входила в довіру та запевняла, що може допомогти з пошуком або поверненням військових, хоча не мала жодного стосунку до офіційних структур.

Насправді ж вона не робила нічого для розшуку чи звільнення захисників, її метою було виключно заволодіння грошима. У результаті постраждали щонайменше п’ятеро людей, які загалом передали їй понад 150 тисяч гривень.

Жінці повідомили про підозру в шахрайстві, вчиненому повторно.

Чого категорично не можна робити:

• переказувати гроші, навіть «невеликі суми»;

• надсилати копії документів, військового квитка, довідок;

• повідомляти особисті дані військового або родини;

• переходити за посиланнями чи встановлювати «застосунки для зв’язку»;

• вірити «ексклюзивній інформації», якої «більше ні в кого немає».

Важливо розуміти: жодна офіційна структура не продає інформацію про військовополонених або зниклих безвісти.

За словами Оксани Латанської, саме соціальні мережі часто стають джерелом даних для аферистів. Тож сім’ї військовополонених і зниклих безвісти мають дотримуватись принципу «не нашкодь» і мінімізувати публікацію чутливої інформації.

«Родини мають розуміти, що дуже багато залежить від них самих. Я не знаю за чотири роки жодного випадку, коли оприлюднення світлин чи інформації привело до того, що військовослужбовець повернувся додому, або була інформація про його місце перебування», — зазначила вона.

Де шукати офіційну інформацію?

Інформацію про військовополонених і зниклих безвісти можуть надавати лише офіційні установи, зокрема:

• Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими;

• Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених;

• Національна поліція України;

• Уповноважений Верховної Ради з прав людини;

• Національне інформаційне бюро;

• Міністерство внутрішніх справ;

• Міжнародний комітет Червоного Хреста (у межах свого мандату).

Жодні «посередники», «волонтери за гроші» чи «люди з контактами» не мають законних повноважень впливати на обміни або приховувати інформацію.

«Мінімум інформації у відкритому доступі, холодна голова і тільки офіційні канали. Якщо вам пропонують інформацію за гроші — це не допомога. Це шахрайство», — підсумовує пані Оксана.

Як правильно діяти, якщо з вами зв’язалися шахраї:

• негайно припинити спілкування з людиною, яка телефонує або пише;

• зафіксувати контакт: номер телефону, нікнейм, повідомлення, реквізити;

• звернутись до поліції із заявою про шахрайство;

• повідомити офіційні органи, які займаються питанням полонених;

• попередити інших родичів у спільнотах, щоб зменшити кількість жертв.

«Якщо вам телефонують і починають розпитувати, то це привід завершити розмову проханням про запрошення до офіційного органу установи для того, щоб ви могли надати якусь інформацію. Навіть якщо вам скинуть фотографію службового посвідчення, це не означає, що це посвідчення не зроблене з використанням штучного інтелекту тощо», — застерігає Оксана Латанська.

Шахраї користуються найболючішим — страхом, невизначеністю й надією родин військових. Вони не допомагають повернути полонених і не володіють «таємною інформацією», а лише виманюють гроші, залишаючи після себе ще більше болю.

Важливо пам’ятати: жодні обміни та пошуки не здійснюються за гроші. Єдиний безпечний шлях — це звернення до офіційних органів, фіксація всіх підозрілих контактів і взаємна підтримка між родинами. Холодний розум та обережність у таких ситуаціях можуть уберегти не лише кошти, а й психічне здоров’я.