Святвечір — особливий вечір, коли в родинах запалюють першу різдвяну свічку, збираються за столом і дотримуються давніх українських традицій. Це останній день Різдвяного посту, тому на столі мають бути виключно пісні страви.

Чому саме 12 страв

У цій кількості захований символізм. Найпоширеніше пояснення — 12 апостолів, з якими Христос зібрався на Таємну вечерю. Інше — 12 місяців у році, тому Святвечір підсумовує річний цикл та вважається початком нового.

Є ще одна тепла традиція, яку зберігають у багатьох родинах: діти несуть вечерю своїм хрещеним, бабусям і дідусям. Це спосіб подякувати та проявити повагу до старших.

Вечеря має свою послідовність. Спершу їдять кутю — головний символ достатку, продовження роду та зв’язку поколінь. Потім — інші пісні страви, а завершується Святвечір узваром.

Окрім обов'язкових куті та узвару, набір страв у кожній родині трохи свій. Але головне — щоб вони були пісними.

12 традиційних страв на Святвечір

Кутя — пшениця з медом, маком та горіхами. Символ достатку та єдності.

Узвар — напій із сушених фруктів, яким традиційно завершують вечерю.

Пісний борщ — червоний борщ без м’яса, часто з «вушками».

Капусняк — густий суп із квашеної капусти.

Хліб або коржі — символ життя й праці.

Риба — смажена, печена чи заливна. Уособлює віру та чистоту.

Горох або квасоля — страва, що символізує родючість і силу.

Часник — кладуть на стіл як оберіг або їдять із хлібом.

Пісні вареники — з капустою, картоплею, грибами чи вишнями.

Гречана каша — символ скромності та простоти.

Пампушки — із часником або солодкі.

Голубці — із пісною начинкою з круп чи грибів.