Віра ще не згасає: криворіжці провели акцію в підтримку військовополонених та безвісти зниклих
Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляє журналістка «Першого Криворізького», яка відвідала акцію.
6 липня близько 100 криворіжців та криворожанок зібралися на кільці 95 кварталу, щоб нагадати містянам про полонених та безвісти зниклих. Вони встали вздовж дороги з прапорами, портретами своїх рідних та з плакатами з написами: «Полон вбиває», «Ніхто не має права бути забутим», «Не мовчіть, коли треба кричати», «Я думаю про них щодня. А ти?», «Наше весілля чекає своєї дати, повертайся скоріше» тощо.
Містяни також вигукували «Волю полоненим», «Волю Азову», «Волю медикам», «Незламні мають бути вільними», «Волю 129-бригаді» та інші назви бригад.
На місці патрулювала поліція.
Журналістка «Першого Криворізького» поспілкувалась з декількома учасницями акції.
Наталя розповіла, що рідний брат її чоловіка потрапив у полон у листопаді 2024 року на Курському напрямку.
«Останній раз ми його бачили в Telegram-каналах (ймовірно йдеться про російській — ред.) 7 грудня. Полон підтвердили, але ніякої звісточки поки нема», — додала Наталя.
Інша жінка, теж Наталя, поділилася, що у неї безвісти зник чоловік рік і чотири місяці тому. На акцію вона прийшла разом з двома дітьми — дівчата 7 та 11 років.
«Ми дуже віримо, що ці акції допомагають. За останніми новинами, начебто міняють полонених і ми виходимо, бо не можемо сидіти дома. Ми хочемо все зробити, щоб знайти скоріше свого рідного чоловіка, брата — свою рідну людину, яку втратили», — каже Наталя.
Криворожанка також сказала, що діти розуміють ситуацію. Старша донька у перші пів року почала стресувати і більше емоціонально переживає, коли молодша — «тримає все у собі та тримається».
«Ми почали одна одну вдома підтримувати. Також між рідними себе почали підтримувати, то якось воно було простіше, але все одно тяжко на душі», — поділилась Наталя.
На акції виходить й жінка, у якої онук потрапив у полон у квітні 2022 року. Він захищав Маріуполь.
«Віра не згасає, що скоро ми побачимося, що його обміняють. Його ще засудили за тероризм на 22,5 роки. А який же ж він терорист? Йому ось 26 років виповнилося 13 червня», — каже жінка.
Також містянка зазначила, що такі акції відвідує для власного заспокоєння.
«Мені вже 78 років, але я сподіваюсь, що я дочекаюсь його», — розповідає учасниця акції.
На полоненого захисника чекає й дружина.