Чекаємо всіх вдома: криворіжці підтримують полонених і зниклих безвісти
Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляє журналістка «Першого Криворізького», яка відвідала мирну акцію.
Заступниця голови громадської організації «Сталева гвардія Кривий Ріг» Оксана зазначила:
«Ми покладаємо великі надії на обмін, щоб 3011-й Маріупольський гарнізон повернувся додому. Я дочекалася свого сина, але болить за тих, хто ще чекає на своїх близьких».Вона розповіла про емоції, коли син вперше отримав їжу після полону:
«Це важко передати словами. Коли я принесла пакунок з їжею, він сказав: “Я дуже мріяв про це, як ти вгадала, що я це хочу?”»Її син зараз проходить реабілітацію, і Оксана постійно цікавиться, чим може йому допомогти: що принести, що він їв, як почувається.Вона також розповіла про спогади сина з полону:
«Вони в закритих камерах чули, коли розносили їжу, і навіть на звук, — не на запах, визначали, яку кашу їм дадуть. Їх не виводили в столову».Криворожанка Олена розповіла, що її родич також потрапив у полон.
«Ми дізналися, що наших полонених військових почали засуджувати, а засуджених дуже важко витягнути, коли їм уже дали статтю. Тому ми просимо і вимагаємо справедливого обміну для всіх», — поділилася Олена.
Небайдужа містянка Вікторія, брат якої наразі боронить країну, прийшла на акцію разом із друзями й знайомими:
«На акцію прийшли ми всі гуртом, стоїмо тут, щоб повернути кожного полоненого додому, щоб допомогти визволенню наших полонених, які віддали за нас свою свободу», — говорить дівчина.
Криворожанка Наталя, яка регулярно відвідує акції, сказала:
«Я хочу, щоб полонені знали, що ми за них стоїмо і чекаємо всіх вдома».
Містянка Євгенія розповіла, що чекає свого коханого з 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, який вважається зниклим безвісти з 18 березня цього року.
«Я його кохаю й чекаю», — додала Євгенія.Учасники акції висловлюють сподівання, що їхні голоси долетять до суспільства і світової спільноти, адже в їхніх серцях живе надія на повернення всіх військовополонених.