Фейк про обмеження виїзду учнів: Росія спотворює слова міністра освіти України
Фото: Перший Криворізький
Насправді міністр Лісовий говорив про те, що значна кількість українських учнів, особливо старшокласників, виїжджає за кордон через війну. Він наголосив, що важливо не забороняти виїзд, а створювати умови для того, щоб молодь обирала залишатися в Україні для отримання якісної освіти. Лісовий зазначив, що українська освіта, зокрема професійна та вища, може конкурувати з іноземними закладами, а високий рівень західної освіти часто є міфологізованим.
Що насправді сказав міністр Лісовий
11 жовтня під час свого виступу у Верховній Раді Оксен Лісовий підкреслив, що проблема виїзду учнів за кордон — це виклик, на який Міністерство освіти і науки має реагувати шляхом реформ, а не обмежень.Він зазначив, що Міністерство працює над підвищенням якості української освіти, щоб діти бачили перспективи навчання вдома. Це включає розвиток професійної, передвищої та вищої освіти, яка могла б конкурувати з іноземними закладами. Лісовий зауважив, що деякі західні університети, куди прямують українські учні, не є кращими за українські регіональні виші.«Що стосується виїзду. Я поділяю вашу тривогу. Ми спостерігаємо за тим, як у 10–11 класах багато дітей, особливо хлопчиків, виїжджають за кордон. Ми спонукаємо їх залишатися в Україні різними способами», — сказав міністр.
Жодних закликів до запровадження обмежень для виїзду старшокласників він не робив.
Що пишуть російські пропагандисти
Російські інформаційні ресурси в Telegram швидко відреагували на заяви міністра, створюючи та поширюючи фейкову версію його слів. Пропагандисти запевняють, що Лісовий нібито сказав про необхідність посилення правил виїзду учнів старших класів з України, особливо хлопців. Під такими повідомленнями поширюються коментарі, які висміюють ситуацію, стверджуючи, що молодих чоловіків готують до мобілізації або навіть «не випускають, щоб було кому воювати з Росією».Навіщо Росія робить такі вкиди?
- Посів паніки та недовіри до влади. Кремль намагається створити уявлення, що українська влада планує вжити репресивні заходи щодо громадян, а це може викликати паніку серед молоді та родин учнів старших класів.
- Залякування мобілізацією. Викривлена інформація акцентує на тому, що молоді чоловіки нібито не зможуть виїхати з України, бо їх готують до мобілізації, а це сприяє поширенню страху перед армією та війною.
- Зниження довіри до української освіти. Кремлівська пропаганда спотворює позитивні ініціативи з покращення української освіти, щоб зменшити довіру до системи, яка могла б тримати молодь у країні.
- Маніпуляція емоціями громадян. Фейкові новини мають на меті викликати емоційну реакцію у вигляді обурення або страху, що змушує людей думати менш раціонально та більше реагувати на інформаційні вкиди.
Як протидіяти російській дезінформації?
- Критично оцінювати джерела інформації. Перш ніж довіряти новинам, важливо перевіряти їх у надійних джерелах і звертати увагу на офіційні заяви.
- Фактчекінг. Використання платформ для перевірки фактів допомагає виявляти фейки та запобігає поширенню дезінформації.
- Підтримка інформаційної гігієни. Варто слідкувати за тим, щоб не ділитися сумнівною інформацією з неперевірених джерел, особливо в соціальних мережах.