Чому від нової Каховської ГЕС буде більше шкоди, ніж користі

Після руйнації Каховської гідроелектростанції та зневоднення водосховища на його дні почав відновлюватися Великий Луг, який понад 70 років тому знищила радянська влада, побудувавши Каховську ГЕС і водосховище. Саме через активне відновлення рослинного та тваринного світу на тій території ведуться суперечки серед науковців, представників влади і НЕК «Укренерго», останні з яких активно лобіюють ідею та проєкти нової Каховської ГЕС.
Зазначимо, що науковці Української природоохоронної групи впевнені, що руйнація Каховської ГЕС — екоцид. Але природа має свої правила, і через певний час затоплений раніше Великий Луг відновиться самостійно. Біологи вважають його одним із найбільш важливих природних та історичних ландшафтів України.

Але, попри активне відновлення рослинності Великого Лугу, 13 травня Міндовкілля оприлюднило на своєму сайті «Концептуальну записку, що визначає сферу відступів від правил оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки». Її мета — аргументувати ЄС, чому Україна обмежила процедури екологічних оцінок під час воєнного стану. Хоча відступ від вимог ОВД для будівництва військових об’єктів є очевидним, наявність у переліку проєкту відбудови Каховської ГЕС науковці Української природоохоронної групи вважають дуже сумнівним.

«Представники «Укргідроенерго» дуже активно позиціонують, що буде нова гідроелектростанція, вона буде називатися Каховська ГЕС-2 і буде значно потужнішою. Але це абсолютна брехня, тому що навіть Каховська ГЕС, яка була, в літні місяці не могла працювати на повну потужність — у Дніпрі просто не вистачало для цього води. Як можна обіцяти, що нова Каховська ГЕС буде виробляти вдвічі більше електроенергії?

Тобто вона буде використовувати вдвічі більше води. Але в Дніпрі просто немає стільки води, і тому можна хіба що відновити ГЕС такої ж потужності або слабшої. І в будь-якому випадку буде нова ГЕС за новим проєктом, ніхто не буде зараз будувати ГЕС за проєктом, розробленим ще до смерті Сталіна. Звичайно, будуть проєктувати нову ГЕС, а отже, це новий проєкт. І тому ми повинні розуміти, що наш вибір майбутнього стоїть не між відновленням втраченого і чимось іншим, а між новим водосховищем і новим Великим Лугом. І це значить, що трохи змінюються акценти: старого вже не буде, а для будівництва нового водосховища треба знищити новоутворені луки. І це в той час, коли за останні 10 років у країнах Європейського Союзу за бюджетні кошти було ліквідовано 6 900 дамб», — говорить Олексій Василюк, голова правління, співзасновник UNCG, експерт із заповідної справи та охорони біорізноманіття.

Що саме пропонує не оцінювати Міндовкілля України в разі відновлення Каховської ГЕС?

Майже за рік на дні колишнього водосховища сформувався та продовжує розростатися новий ліс, площа якого може сягнути понад 890 квадратних кілометрів, розповів науковець Олексій Василюк журналістці «Першого Криворізького». А за час, необхідний для розмінування, проєктування, будівництва та наповнення нового водосховища, виросте найбільший природний ліс у степовій зоні України. Саме тому спеціалісти Української природоохоронної групи вважають, що держава повинна охороняти ці самосійні ліси, а не прагнути їхнього знищення. До того ж країни-партнери, які інвестують у ліквідацію водосховищ, навряд чи підтримають знищення значної частини природних лісів для створення нового водосховища.

Колишня територія водосховища тепер зайнята кількома заказниками та двома національними парками, які заростають молодими лісами.

Слід зазначити, що в лютому 2024 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів презентувало Екологічний договір для України, над текстом і рекомендаціями якого працювали українські та європейські чиновники й науковці. Саме в цьому договорі прописано, що всі проєкти відновлення повинні проходити ретельну екологічну оцінку впливу на довкілля.


Олексій Василюк говорить, що нижче за течією від Каховської ГЕС розташований Національний парк «Нижньодніпровський» та 40 інших територій природно-заповідного фонду. «Укргідроенерго» заявляє: оновлена Каховська ГЕС буде використовуватись для регулювання пікових навантажень, що призведе до різких змін рівня води в заплаві Дніпра. Це вплине на найбільший національний парк півдня України, де двічі на день відбуватимуться затоплення та змивання всього живого, а взимку ще й кригою. Усі природоохоронні території в цій зоні мають один або два міжнародних статуси, яких Україна повинна дотримуватись відповідно до угод про євроінтеграцію.

«Однією з причин відновлення Каховської ГЕС називають потребу відновити зрошення. Проте зрошувані землі зараз є зоною бойових дій. Чи будуть вони придатні для сільського господарства, поки невідомо. Крім того, раніше в зоні зрошення з Каховського водосховища спостерігалося значне засолення ґрунтів. Через 15–20 років ці ґрунти можуть стати непридатними для використання. Чи варто інвестувати в ГЕС задля короткого періоду зрошення? Війна показала вразливість Каховської ГЕС. Заміна її на децентралізовані сонячні електростанції потребуватиме значно меншої площі», — говорить Олексій Василюк, голова правління, співзасновник UNCG, експерт із заповідної справи та охорони біорізноманіття.

Більше про можливі рішення, які пропонують науковці, дивись у відео «Першого Криворізького» зі співзасновником UNCG Олексієм Василюком і завідувачем кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету Едуардом Євтушенком.