Мистецтво, яке доступне кожному: історія мисткині з Кривого Рогу
Фото: Перший Криворізький
Дізнайтеся більше про цю надзвичайну жінку та її вплив на мистецьке життя Кривого Рогу у новій історії.
Художнє мистецтво для героїні проєкту «Голоси міста» — це пристрасть і бажання навчати та надихати інших. Вона не лише вчить дітей і дорослих малювати, а й проводить тематичні майстер-класи, що допомагають розвивати свій талант і відчувати себе частинкою мистецького світу.
Більше про мисткиню Марину Холодняк — у новій історії проєкту.
Мистецтво захопило жінку змалечку. За словами Марини, вона не пригадає жодного дня, коли в її житті не було малювання.
«У дитинстві мене батьки відвели на гурток малювання, потім у художню школу, згодом я вступила до Криворізького педагогічного університету на факультет художньо-графічного дизайну. Ще пам’ятаю, як у першому класі треба було написати твір на тему “Ким я хочу стати”, і поки всі думали, щось вигадували, у мене не було варіантів, я завжди знала, що буду художницею».
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Марина з донькою поїхали за кордон, до Польщі.
«Перший місяць я не могла малювати, хоча в цей рюкзачок тривожний я поклала акварельні фарби, я знала — якщо в мене це є, я не пропаду. Будучи в чужій країні, не знаючи мови, я мала лише свої знання, я могла спілкуватись через мову мистецтва. Це мова, у якої немає кордонів».Перебуваючи в іншій країні, художниця намагалась популяризувати українське, розповідати про наші звичаї, традиції та культуру. Для цього вона влаштовувала різноманітні майстер-класи і виставки.
«Ми плели мотанки, і в них був такий захват від цього, ще їм дуже сподобалися Петриківський розпис і писанки. Вони просто не дуже добре знали Україну з цього боку».За два роки життя в Польщі Марина намалювала понад 200 картин, які зараз у різних куточках світу. У січні 2024 року вона прийняла рішення повернутись до Кривого Рогу.
«Я вирішила, що якщо я можу бути корисною діткам і дорослим у Польщі, то я повинна приїхати й робити те, що я можу і вмію найкраще, тут. Коли приїхали, то було спочатку важко психологічно, але я “витягла” себе мистецтвом, почала попри все малювати, проводити майстер-класи, збирати дітей і дорослих».
Марина повернулась працювати до рідної гімназії, яка була її місцем роботи ще десять років тому. Там мисткиня веде гурток малювання для дітей, де займається з ними два рази на тиждень. Юні відвідувачі гуртка діляться враженнями від занять.
«Малювання мене заспокоює, я пам’ятаю, що найперше в житті я намалювала котика в замку, тоді мені було чотири рочки», — розповідає Софія.
Кіра займається малюванням уже більше 5 років.
«Мені подобається, що це заняття мене надихає. Мені дуже подобається малювати, а особливо якісь казкові міста, а ще людей і тварин».
Також Марина проводитьмайстер-клас для дітей віком від трьох до дев’яти років у приватній школі.
«Я дуже люблю створювати простим олівцем чорно-білі малюнки. І для мене мистецтво — це таке хобі, коли ти розслабляєшся, відпочиваєш», — каже учениця школи Настя.
На заняттях діти вивчають різні техніки малювання, експериментують з різними кольорами й текстурами.
«Коли я ще не була в цій школі, а в садочку, то мені не подобалось малювати, але коли я одного разу пішла на малювання, то мені дуже-дуже сподобалось, і я почала цим займатись. Я відчуваю якийсь спокій, коли малюю, я розслабляюсь», — розповіла нашим журналістам Мілана.
Мисткиня займається не лише з дітьми, а і з дорослими, які прагнуть розвивати мистецтво в собі, пробують нові напрями.
«Я люблю мистецтво за те, що воно відкриває людей. Я можу на 200% сказати, що в мене будуть малювати всі. У мене військові малювали, бабусі, закохані пари приходили. Я просто хочу донести, що це дуже доступний інструмент для всіх».Марина впевнена, що малювання має терапевтичний ефект.
«Коли я малюю, я щаслива. І мені хочеться, щоб якомога більше було людей щасливих. Що я можу для того зробити? Я можу поділитися цією любов’ю через фарби та пензлики».Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю «Першого Криворізького» і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.