Рак — не вирок: міфи і правда про онкологію та її лікування
Фото: Перший Криворізький ілюстрація
Міф 1. Рак = смерть
«Перший міф — те, що рак — це вирок, що можна лягати вмирати. Я сама теж так думала, коли дізналась про свій діагноз. Мені не розповіли про його деталі, а я сама їх шукала в інтернеті», — каже Вікторія.
Насправді рак виліковний, особливо тоді, коли він виявлений на ранніх стадіях. На пізніх теж лікується, і людина може жити довше і якісніше, адже без належного лікування хвороба буде прогресувати.
Міф 2. Лікування народними методами
Існує стійкий міф, що рак можна вилікувати замовляннями, рослинами, глиною чи навіть гасом.
Це не тільки не вилікує, а може і нашкодити.
«Я була свідком, коли жінці стало погано під час вливання хіміотерапії. Виявилось, що вона в якості народного лікування вживала отруйну рослину», — пригадує Вікторія.
Жінка не сказала про альтернативне «лікування» своєму лікарю. Поєднання отрути з рослини і лікувальних препаратів могло призвести до смерті.
Також існує багато продуктів харчування, які несумісні з ліками проти онкозахворювань, про них зазвичай пишуть в інструкціях і попереджають лікарі.
Міф 3. Хімія вбиває
Насправді хіміотерапія продовжує життя.
«Так, хіміотерапія руйнує злоякісні клітини та має вплив і на здорові. Але лікарі призначають медичні препарати, які зменшують побічні дії», — пояснює Вікторія.
Міф 4. Рак — покарання за «неправильне» життя
За словами Вікторії Романюк, досить поширений міф про те, що якщо людина захворіла на рак, то вона не так жила, щось не те робила, і їй потрібно змінити себе, переосмислити свої дії. Насправді на рак хворіють абсолютно різні люди, з різними характерами і долями.
Міф 5. Безкоштовні ліки не працюють
«Перше, що я почула, коли лежала в палаті після операції, щоб ні в якому разі не лікувалась безкоштовними ліками, бо від них помирають», — пригадує Вікторія.
Коли жінка почула це твердження, вона зайшла на сайт медичного закладу, у якому лікувалась, і подивилась, що там є безкоштовні ліки, які вона купувала, від того самого виробника.
«Наприклад, для лікування раку молочної залози закуповується препарат, який коштує від 15 тисяч гривень за флакон, а курсів лікування цим препаратом можуть призначити 10–15. Раніше люди квартири продавали, щоб пролікуватись. Зараз цей препарат закуповує держава», — коментує Наталія Гуран.
Міф 6. Не існує безоплатного лікування
Люди часто бачать якісь збори коштів на великі суми на лікування онкологічних захворювань, і в них відразу виникає асоціація, що це дуже дорого.«Так, є лікарські засоби, які не закуповуються держкоштом, але, як правило, ці ліки застосовуються на пізніх стадіях або коли прогресує хвороба. Якщо рання стадія, то практично всі лікарські засоби закуповуються держкоштом», — говорить Вікторія.
Усі препарати, які людині призначають у стаціонарі, як правило, входять у цей національний перелік безоплатних ліків, і пацієнт отримує їх безоплатно.
На сайті Національної служби здоров’я України (НСЗУ) публікуються основні умови договорів між лікарнею і державою, перелік ліків та витратних матеріалів, які мають надаватися пацієнту безоплатно.
«Якщо людину відправляють купити фізрозчин або якісь антибіотики, це все неправильно. Треба відстоювати свої права», — каже Наталія Гуран.
Наприклад, за хіміотерапевтичне лікування одного пацієнта впродовж року медичні заклади будуть отримувати 36 тисяч гривень, за лікування однієї дитини — до 131 тисячі гривень (вартість хіміопрепаратів не входить у цю суму, їх закуповують за окремою державною програмою). Тариф за лікування онкогематологічних захворювань — 74 тисячі гривень.
Міф 7. В Україні погане лікування
Протоколи лікування онкологічних захворювань зараз оновлюються, стандарти надання медичної допомоги відповідають тим стандартам, які є в країнах із більш розвинутою медициною.«Лікують в Україні і за кордоном однаково. Насправді в нас смертність від раку вища, ніж в інших країнах, не тому, що в нас неправильно або погано лікують, а тому, що в нас пізно звертаються пацієнти», — каже Наталія Гуран.
Якщо виявити рак на початковій стадії — першій або другій, дуже висока ймовірність пролікуватися і повернутись до звичайного життя.
Міф 8. Щодо страхової системи
За словами Вікторії Романюк, від людей з онкозахворюваннями часто можна почути думку, що в Україні має діяти так звана «страхова медицина», як у США.
В Україні діє солідарна система охорони здоров’я, коли платять податки всі громадяни України, а отримують медичну допомогу безоплатно ті, кому вона потрібна. Така ж система діє в Іспанії, у Британії та в інших країнах.
«Солідарна система досить гарна, і навіть в країнах, у яких діють інші системи, говорять про те, що варто переходити саме на солідарну», — говорить Вікторія.
Міф 9. Діагностичні процедури дорого коштують
В Україні діє Програма медичних гарантій, яка передбачає безкоштовну діагностику та лікування раку для пацієнтів. За статистикою, оприлюдненою на сайті Ліки Контроль, 18% жінок відмовляються від лікування онкологічних захворювань через відсутність грошей.Серед безоплатних медичних послуг, гарантованих державою, є такі:
- консультація лікаря;
- лабораторні аналізи;
- мамографія (за направленням лікаря);
- ультразвукова діагностика (УЗД) молочних залоз (жінкам до 40 років) та органів черевної порожнини;
- рентгенографія органів грудної порожнини;
- комп’ютерна (КТ) чи магнітно-резонансна (МРТ) томографії, зокрема і з контрастною речовиною (за направленням лікаря).
Більше про лікування в межах Програми медичних гарантій можна дізнатись у чат-боті «Лікуйся».
Міф 10. Лікуватись треба «за пропискою»
Медична реформа відв’язала пацієнтів від місця реєстрації. Послуги надаються за направленням від сімейного або особистого лікаря.«Якщо ви зареєстровані в Луганську і хочете пролікуватися у Кривому Розі — будь ласка. Або ви зареєстровані в Кривому Розі і почули, що є лікарня в Кропивницькому, — приїжджайте і лікуйтеся, ніхто вам не відмовить», — каже Наталія Гуран.
Більше про безоплатне лікування, перелік ліків і послуг можна дізнатись на сайті «Ліки контроль». По інформаційну, психологічну й іншу підтримку можна звернутись до спільноти «Афіна. Жінки проти раку».
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.