Як волонтери Дніпропетровщини та Миколаївщини рятують тварин від війни
Фото: Перший Криворізький
У перші місяці багато українців виїздили за кордон або в більш безпечні міста України, а своїх домашніх улюбленців лишали напризволяще. Тому в окупованих, деокупованих і прифронтових населених пунктах Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей у небезпеці опинилося немало тварин, яких потрібно було рятувати.
І таких успішних історій порятунку тварин і навіть їх прилаштування в нові люблячі родини теж чимало. Одна з них сталася з миколаївською бельгійською вівчаркою на прізвисько Макс. Цей собака навесні 2022 року почав службу в лавах Національної гвардії України в Миколаєві. Перед тим вівчарку врятували наші військові після деокупації одного із сіл Миколаївської області.
Станом на 2023 рік кількість безпритульних тварин в Україні сягає мінімум 140 тисяч відповідно до даних Світової асоціації з питань тварин. Україна входить до першої десятки країн за кількістю безпритульних тварин
Служба вівчарки Макса на блокпостах і перевірка автівок
Нацгвардійці в Миколаївській області згадують, що людям, до яких після деокупації села прибився Макс, пропонували за нього велику суму. Але нові власники вирішили віддати пса на службу саме до Національної гвардії України. Там його відразу оглянули кінологи та ветеринари, провівши всі необхідні медичні перевірки. Фахівці визначили по зубах, що на той момент собаці було чотири роки.
Макса поступово залучали до служби: конвоювання та екстрадиції підсудних, охорони громадських місць і перевірки транспорту на блокпостах.
«Пес дуже швидко звик до наших кінологів, можливо навіть сказати, що собака довірився нашим бійцям. Сьогодні Макс кожен день виконує службові бойові завдання та завдання з конвоювання», — розповідають у 19-му полку охорони громадського порядку Національної гвардії України.Ну а після тренування Макс радіє м’ячикам, гілочкам, купанню в річці. Кінологи пояснюють, що у ці моменти пес відчуває, що він усе робить правильно, а поруч із нацгвардійцями йому безпечно.
Але історія Макса не єдина. Найбільш масштабні операції порятунку тварин були проведені вже після руйнації окупантами Каховської ГЕС, коли вода затопила десятки населених пунктів Херсонщини та Миколаївщини. Тоді до порятунку й евакуації тварин долучилися військові, рятувальники, волонтери і звичайні люди.
Історії з Херсону, які зачеплять
У червні після підриву Каховської ГЕС у вже звільненому Херсоні було облаштовано дві найбільші точки виходу на воду для евакуації людей і тварин. Сергій Луденський, засновник дніпровської громадської організації «Захист тварин України», який власне й евакуював тоді тварин, згадує:
«Тоді було дуже багато людей, багато рятувальників, які одразу організували штаби допомоги постраждалим. Тоді ми всі об’єднувалися, і не було важливо, хто з якого міста або громадської організації, тому що ми розуміли, що кожна хвилина — життя людини або тварини, домівки яких затопила вода».
«Я побачив якусь пляму, але підпливши ближче, ми зрозуміли, що то пес, поряд із яким плавала його будка. Але знову ж таки собака був на плаву, а значить, що ціпок не був вбитий у землю, і це дало йому змогу вижити. Тоді собака поводився агресивно, тому я перемотав ковдрою руку, щоб витягнути його з води, але одна лапа заплуталася під водою за мотузку, і коли я шукав ніж та тримав собаку на плаву, я вперше побачив емоції в собаки. Він уже зневірився, просто розслабився і почав іти під воду. Але нам вдалося його врятувати і доставити в пункт евакуації».
Засновник громадської організації «Захист тварин України» розповідає, що тоді тварин вивозили на так звані точки евакуації, де їх уже забирали інші волонтери та доставляли до найближчих притулків Херсонщини, Дніпропетровщини, Миколаївщини.
«У перші дні був хаос, тоді тварин просто забирали й розпихували в будь-які опорні пункти, дуже багато тварин поїхало в Миколаїв. Після цього, мабуть, ще місяці три в мережі власники, які не встигли потрапити додому, тому що вода затопила їхні домівки, шукали своїх тварин. Тому ми створили координаційний чат з іншими волонтерами, і коли був запит, наприклад, шукають таку тварину, інші волонтери відповідають: ми її повезли туди, звідти повезли туди, і так далі. Тобто на той момент, коли потрібна була оперативність, то тварини не фіксувалися. Але пізніше, десь на день третій, спільними зусиллями вдалося все надолужити»,— розповідає Сергій Луденський.
Бригада комунального підприємства «Центр захисту тварин» Миколаївської міської ради в дні, коли відбувалась евакуація тварин і людей після підриву дамби, працювала на воді, де вони рятували й вивозили тварин. Начальниця відділу відлову комунального центру Ірина Бухонська теж не залишилася осторонь екоциду після руйнації дамби, тому поїхала в Херсон, аби врятувати якомога більше тварин.
«У перший день евакуації в нас була і коза Торпеда, як її назвали, і півні, коти, собаки — тобто всі, кого ми бачили, кому потрібна була допомога. Свійських тварин вдалося прилаштувати, а от кішок і собак ми забрали до миколаївського центру. Ми дуже багато їздили, уже коли навіть вода почала сходити, і там був мул…»,— зазначила Ірина Бухонська.
Керівниця миколаївської благодійної організації «БФ “Юніті+”» Олена Бардан згадує, що було багато складнощів, не всіх тварин вдалося врятувати. Але є історія, яка її вразила. Бригада почула собаку і рушила в той бік, звідки лунав звук, аби його витягти, а знайшли ще й жінку, яка на той момент була без свідомості. Виходить, що собака кликав на допомогу і врятував свою власницю.
У миколаївських притулках та центрах, як і в багатьох інших, після евакуації тваринам надавали медичну допомогу. Потім багатьом з них вдалося знайти родину. Та, наприклад, у миколаївському комунальному центрі захисту тварин й сьогодні перебувають десятки тварин, які чекають на люблячих власників.
Всім, хто планує забрати врятовану тварину в родину, слід знати, що вона може довше адаптуватися до нових умов життя, ніж звичайна.
Проблеми для власників урятованих тварин, які можуть виникнути
Керівниця миколаївської організації «БФ “Юніті+”» Олена Бардан пояснює тим родинам, які вирішили забрати тварину додому, що найважливіше — дати тварині час адаптуватись. Потрібно просто спокійно перечекати той період, коли вона психологічно ще не готова прийняти нових власників.
«Можливо, така тварина була в епіцентрі сильних обстрілів, де велись бої, а сьогодні її врятували, то люди мають дати їй час на розуміння того, що в неї стрес, що в новій ситуації їй спокійно, і дати можливість звикнути до нових власників, як і власникам до тварини. Це нормально і зазвичай займає один — два тижні. Також раджу проводити з цією твариною більше часу і не зникати одразу на роботі, аби їй було трохи легше, а ви мали можливість звернути увагу на її звички. Моя найбільша порада: якщо ви вже вирішили змінити чиєсь життя, спробуйте з розумінням ставитись одне до одного, а саме до того, що вона звикає до ваших звичок, як і ви до її», — пояснює Олена Бардан.
Волонтери Миколаївщини отримують зараз у порівнянні з груднем минулого року втричі більше заявок на допомогу гуманітарним кормом, а от із наявністю цієї допомоги від фондів, із якими вони співпрацюють, ситуація рівно протилежна.
«Допомоги стало менше, а запитів іще більше. Це посилило навантаження. Адопція зараз взагалі дуже важко дається. От 24 грудня 2023 року в Миколаєві о 12:00 знову буде виставка безпородних собак, метою якої є адопція врятованих тварин Миколаївської та Херсонської областей», — говорить Олена Бардан.
Ініціативи волонтерів для порятунку та прилаштування тварин
Виставки безпритульних собак і котів у Миколаєві, акції дніпровських волонтерів «Нагодуй безпритульну тварину», «#Водутваринам», «Подаруй тварині свято у свій День народження» — усі ці заходи й ініціативи покликані допомогти безпритульним тваринам, яких змогли вивезти з прифронтових міст або сіл і які досі залишаються там.
Від початку повномасштабного вторгнення новий етап війни спричинив багато змін і в питанні безпритульних тварин, тому що дуже велика кількість людей, рятуючи життя свої та своїх дітей, лишили тварин удома або на вулиці. Тому саме в перші місяці повномасштабної війни притулки були переповнені тваринами, яких викидали власники. Крім цього, власниця-волонтерка криворізького притулку «Рукавичка-КР» Олена Павлова розповідає, що із прифронтових міст котів та собак також евакуюють військові та привозять до притулку.
А про тих тварин, яких не вдалося евакуювати, піклуються волонтери дніпровської громадської організації «Захист тварин України», які ініціювали акцію зі створення вуличних годівничок. Волонтер Сергій Луденський розповідає, що ще з 2022 року годівнички встановлюють у містах і селах по лінії зіткнення, починаючи з Херсонської, Запорізької, Донецької, Харківської та Луганської областей.
«Це якраз перший і наймасштабніший проєкт. Годівнички робимо зі звичайних водопровідних труб діаметром 110 міліметрів, які прив’язуємо до стовпів, дерев. Унизу так зване коліно труби, тому корм під власною вагою поступово опускається, коли тваринка підбігає до годівнички. А поряд із годівничкою ми також прикріплюємо інформацію про акцію і qr-коди, де можна знайти інтерактивну мапу таких годівничок та інформацію про нашу організацію. Ми вже встановили близько 30 таких годівничок», — розповідає Сергій.
Також до створення таких примітивних, але дуже потрібних годівничок волонтери долучають дітей Дніпра.
Коли влітку була спека, волонтери почали встановлювати в паркових зонах та на набережній Дніпра поїлки з водою, а поряд із ними розміщували інформацію про акцію та заклик містян налити питну воду. Волонтер Сергій згадує, що найбільше тішило, як до цієї ініціативи також долучалися діти.
Волонтери ГО «Захист тварин України» проводять і благодійні збори, що дає їм можливість допомогти більшій кількості тварин у своєму місті та прифронтових областях. Наприклад, одна з ініціатив збору — пропозиція небайдужим українцям у свій день народження подарувати пухнастим друзям свято, тобто кожен охочий може оголосити своїм знайомим, щоб вони замість подарунка йому принесли корм або задонатили на рахунок громадської організації.
Миколаївські волонтери БО «БФ “Юніті+”», окрім зборів на утримання тварин у притулку, проводять виставки врятованих тварин. Керівниця організації Олена Бардан говорить, що такі заходи проводили й до повномасштабного вторгнення, але тоді містяни могли обрати лише собаку або кота з Миколаєва, а сьогодні в притулку живуть тварини й з інших міст.
Головна мета таких виставок — популяризація адопції тварин, які страждають від вибухів, прильотів ракет та їхніх уламків. Усі вони потребують піклування.
Що пропонують волонтери для розв'язання проблеми з безпритульними тваринами
Кількість бродячих тварин на вулицях збільшується переважно через безвідповідальних громадян, які спершу беруть цуценя або кошеня додому, а потім викидають. Загострилася ця проблема з початком повномасштабної війни Росії в Україні, говорить Яна Фіненко, власниця-волонтерка криворізького котодому «Best Friend».
Всі вищезазначені акції та ініціативи від волонтерів Миколаєва та Дніпра позитивно впливають на покращення ситуації з безпритульними тваринами, але для повного розв’язання проблеми потрібні комплексна робота місцевої влади, громад та звичайних людей.
Сьогодні існує кілька способів зменшити популяцію безпритульних тварин:
- стерилізація;
- адопція (прилаштування в родину);
- штрафи власникам, які неналежним чином доглядають тварину, зокрема й викидають на вулицю.
Без стерилізації безпритульних тварин більшатиме щороку. Одна пара котів та усі їхні нащадки впродовж 7 років можуть народити близько 420 тисяч кошенят. Одна пара собак та всі їхні нащадки впродовж 6 років можуть народити близько 67 тисяч цуценят.
Серед різних методів захисту від небажаного розмноження та низки захворювань стерилізація є найефективнішою та найпоширенішою методикою у світі, впевнена волонтерка Яна Фіненко. Тому перед потраплянням до притулків або Центрів захисту тварин України тварин стерилізують.
Наприклад, у Кривому Розі окрім волонтерів стерилізацією займаються працівники комунального «Центру поводження з тваринами», які відловлюють вуличних тварин, стерилізують та після загоєння повертають їх у місця виловлювання. Яна Фіненко говорить, що міська програма працює, але не так глобально, як хотілося б волонтерам.
Тому до програм стерилізації долучаються і місцеві волонтери. Криворізькі волонтери притулку «Рукавичка-КР» мають угоду з місцевою ветеринарною клінікою «ЛяМур», лікарі якої надають послуги тваринам притулку в кредит та зі знижкою. Це дає волонтерам час зібрати кошти на лікування, стерилізацію та реабілітацію тварин.
Власниця-волонтерка криворізького притулку Олена Павлова розповідає, що спершу ветклініка надає послуги, а вже потім вони оголошують збір на офіційних сторінках , щоб оплатити процедуру та лікування.
«Наш притулок знаходиться у селищі міського типу під Кривим Рогом, тому окрім наших тварин по вулицях бігають тварини інших мешканців, і звісно вони у більшості випадках не стерилізовані. І це можна зрозуміти, тому що, наприклад, у бабусь немає змоги відвести та грошей оплатити стилізацію котів та собак, тому ми допомагаємо місцевим та возимо їх тварин на стерилізацію», — розповідає Олена Павлова.
Кошти на лікування, стерилізацію та утримання у притулках криворізькі волонтери збирають не лише онлайн на офіційних сторінках, а на благодійних заходах у місті. Наприклад, у грудні цього року волонтери «Рукавичка-КР» провели форум «Blago day», під час якого вдалося зібрати понад 20 тисяч гривень.
Благодійна організація «UAnimals», яка є членом міжнародних організацій порятунку тварин, запустила всеукраїнську ініціативу стерилізації тварин «Долаємо безпритульність завдяки стерилізації». Ця програма діє у 19 містах України, вже стерилізовано понад 33 тисячі тварин.
«UAnimals організовує стерилізацію та вакцинацію безпритульних тварин, тварин у притулках та мініпритулках домашнього типу, а також тварин пенсіонерів, переселенців та інших людей, які не можуть оплатити ці процедури самостійно.
Ми стерилізуємо тварин тільки за умови, що опікуни забезпечать їм перетримку після процедури на 2-3 дні», — говорять волонтери організації.
Тож рішення є. Волонтери говорять, що роботи у цьому напрямку достатньо, тому кожен може доєднатися та допомогти зібрати кошти на стерилізацію, стерилізувати свою тварину або подарувати тварині з притулку дім у люблячій родині.
«У багатьох людей немає розуміння, що треба забирати з притулку навіть безпородну собаку або кішку, і це круто, це класно. Ці тварини нічим не відрізняються від породистих, за які платять тисячі гривень», — говорить Яна Фіненко.
Матеріали для статті також готували Світлана Коваль та Михайло Коваль.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Фото: Даніїл Токмаков