Чи є у Кривому Розі план дій, якщо не буде питної води

У Кривому Розі є «план Б» на випадок, якщо не буде питної води. А які альтернативи є у міської влади та громадськості дізналися журналісти «Першого Криворізького».

Мова йде саме про альтернативні джерела водопостачання для населення, якщо російська армія знову поцілить у гідротехнічні, водопровідні споруди Кривого Рогу та району.

Яка загроза

Удари армії РФ по об'єктах критичної інфраструктури ускладнили роботу водопостачальних підприємств: як на територіях, де безпосередньо відбувались бойові дії, так і у містах, де збільшився потік вимушених переселенців, наприклад, у Кривому Розі.

Зазначимо, що забезпечення людей водою та водовідведенням — це критично важливе завдання, особливо в умовах війни.

Серед основних наслідків бойових дій, які спричиняють екологічну катастрофу для водних ресурсів України, автор дослідження «Наслідки для довкілля війни Росії проти України» Олексій Ангурець виділяє три ключових:

1. Погано працюють очисні споруди стічних вод;

2. Порушено алгоритм традиційного водозабезпечення населення та підприємств у великих містах;

3. Водойми забруднені механічним та хімічним сміття, у тому числі постраждали ґрунтові води, в які потрапляють небезпечні речовини.

«Ще до початку повномасштабних бойових дій в Україні існувала проблема поводження з водними ресурсами. Очисні станції працюють не ідеально, обладнання застаріле та потребує правильної експлуатації спеціалістами. Російські окупаційні війська у 2022 та 2023 роках неодноразово порушували роботу очисних споруд в Україні.

Наприклад, у березні 2022 року в результаті обстрілу російськими військами очисних споруд Василівського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення, який знаходиться у селі Верхня Криниця Запорізької області, зруйновано декілька важливих об’єктів. Також було зруйновано будівлю каналізаційної насосної станції №1, що подає стічні води Василівку на очисні споруди каналізації. А продуктивність даних очисних споруд складає 10 тисяч м³ на добу. Через обстріли очисну споруду не могли відновити більше ніж пів року, а стічні води скидалися просто у річку Дніпро», — пише у своєму дослідженні Олексій Ангурець, заступник директора з питань екології комунального підприємства «Центр екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради.

Нагадаємо, що 14 вересня 2022 року Росія намагалася затопити Кривий Ріг, влучивши гідротехнічну споруду. Під час удару люди не постраждали, але в річці Інгулець тимчасово піднявся рівень води — до 2 метрів.




І не зважаючи на те, що у вересні 2022 року проблеми водозабезпечення та руйнації гідротехнічної споруди на Карачунах вдалося вирішити, це все одно є ще одним підтвердженням, що великі міста дуже вразливими в питаннях забезпечення своєї життєдіяльності під час воєнного стану та загрози ракетних обстрілів.

Що сталося

У 2022 році вразливість великих міст наочно можна було спостерігати під час знищення окупантами Маріуполя. Одразу після оточення міста російськими військами було зруйновано інфраструктуру водозабезпечення та відведення каналізації. Фактично люди виживали завдяки запасам бутельованої та збору дощової води. А криниці та свердловини, які доступні у місті, були швидко забруднені через бойові дії або просто недоступні для людей через постійні обстріли.



У квітні 2022 року виникли проблеми із забезпеченням водою ще одного великого міста, коли Росія пошкодила водовід «Дніпро-Миколаїв», який забезпечував водою місто Миколаїв. І лише завдяки тому, що місто вистояло та не було окуповано міська влада забезпечила підвіз технічної води. Також з бюджету було виділено фінансування на буріння артезіанських свердловин.


Саме тому журналісти 1kr.ua та міські екоактивісти зацікавилися питанням альтернативних джерел води у Кривому Розі та районі та плани дій міської влади та комунального підприємства «Кривбасводоканал» у разі обстрілів та руйнування водосховищ та водопроводів.

Де брати воду

Сьогодні Кривий Ріг має два незалежних поверхневих джерела водопостачання, які забезпечують питною водою місто:

• Карачунівське водосховище (річка Інгулець);
• Південне водосховище (річка Дніпро).

Журналістка нашого сайту звернулися з інформаційним запитом до Криворізької міської ради, яка перенаправила його до комунального підприємства «Кривбасводоканал». Комунальники у 2022 році взяли проби води з дев'яти водойм міста, щоб перевірити її якість та чи підійде вона для альтернативного джерела водопостачання криворіжців. Але якість води можна віднести до 4 класу якості, тобто посередня і майже не придатна для вживання.

Також проби води відібрали і екоактивісти криворізької громадської організації «Досить труїти Кривий Ріг».

«Ми дослідили 25 природних джерел води у Кривому Розі: ставки, джерела, свердловини та струмки. Разом з експертами з екологічної безпеки мережі «Довкола» ми перевірили воду на придатність для альтернативного водопостачання, в тому числі й питного, у надзвичайних умовах за відсутності доступу до чистої води.

Вода з джерела може бути питною у надзвичайних випадках. І це Титинський ставок на півночі міста», — сказала Анна Амбросова, екологиня громадської організації «Досить труїти Кривий Ріг».

Також серед джерел, які можна розглядати для питного водопостачання, але із застереженням у надзвичайних умовах, якщо немає доступу до безпечної води такі — Карачунівське водосховище, джерело у Карачунівському затопленому кар’єрі.


Але активісти також застерігають, що вживання води з Титинського ставка, Карачунівського водосховища та Карачунівського затопленого кар'єру без загальної та спеціальної обробки (очищення) все одно небезпечно для здоров'я людини. Тобто цю воду треба все одно додатково пом'якшувати, фільтрувати з іонообмінними смолами або катіон-активними цеолітами.

У «Кривбасводоканалі» не повідомили, з яких саме дев'яти водойм були взяті проби. Але завірили, що мають так званий план для забезпечення питної води містян:

• використання автоцистерн, пересувної тари з питною водою;
• використання пересувної станції очищення води, яка призначена для виробництва питної води з води артезіанських та поверхневих водних джерел.

У комунальному підприємстві повідомили, що ця пересувна станція є повністю автоматичною установкою і розрахована на виробництво питної води у будь-яку пору року.

Яку воду точно пити не можна навіть після очищення

Також спеціалісти «ДТКР» перевірили воду зі ставка на Соцмісті, джерела на Юності, струмка у парку Шахтарський та з чотирьох колодязів та одного ставка у селі Новолозуватка. Але усі зразки води були посередньої (18 зразків) або поганої якості (6 зразків), а у свердловині в приватному секторі мікрорайону «Довгинцеве» – дуже поганої.

«Спільною «проблемою» усіх досліджених джерел у Кривому Розі — підвищений або високий солевміст та жорсткість. Наприклад, ставок на Соцмісті та джерело на Юності мають високий вміст нітритів та нітратів, також ми помітили, що вода «цвіте». А така вода потребує спеціальних методів очищення, які недоступні у побуті. Вода зі струмка у паркі Шахтарському має нітратне забруднення. Це джерело також потребує подальшого дослідження», — говорить Анна Амбросова.

Але слід також розуміти, що громадський моніторинг якості води (скринінг) не передбачає аналіз вмісту специфічних токсичних неорганічних та органічних сполук, а також рівня бактеріального забруднення. Тому активісти радять містянам також робити розгорнутий інструментально лабораторний аналіз складу та властивостей проб вод (для джерел, які мають потенціал альтернативного водопостачання). А щодо результатів дослідження проб води, які були відібрані міською лабораторією, то редакція нашого сайту пізніше повідомить.