Ми поєднані сильніше, ніж родинним зв’язком, — родичі полонених та загиблих оборонців Маріуполя

20 травня у Кривому Розі відбулась акція на знак пошани “Червоно-зелена стрічка”, яку ініціювали родичі загиблих та полонених захисників Маріуполя.

На Алеї Слави на Центральному кладовищі вшанували пам’ять загиблих воїнів та помолились за полонених оборонців.

Оксана Латанська, мама полоненого захисника Маріуполя 23-річного нацгвардійця Віталія, вже понад рік чекає сина додому.

“Я чула свого сина 17 квітня минулого року. Відтоді жодної звістки саме від нього не мала. Мені передавали вітання від нього його побратими, яким пощастило і їх обміняли. З першого дня ми чекали, коли їм дадуть наказ на відхід з Маріуполя, чекали на їхнє повернення, коли сказали про те, що вони евакуйовані з комбінату Азовсталь. Деяких ми дочекались і тепер навідуємо тут", — говорить криворожанка.


Родини оборонців Маріуполя об’єднались та підтримують одна одну.

“Ми поєднані сильніше, ніж родинним зв’язком”, — каже жінка.

Син Маргарити Гурбанової Сеймур з дитинства мріяв стати військовим. Він пішов на строкову службу, а у 2019 році закінчив Харківський військовий університет. Служив у криворізькій військовій частині.


8-го лютого 2022 року він поїхав на свою третю ротацію в Маріуполь. Родина чекала, що за три місяці Сеймур повернеться додому.

5 квітня минулого року Сеймур востаннє вийшов на зв`язок. Він писав: "Мамо, ми з батареї воду всю повипивали і сніг їли".

Сеймур та побратими намагались дістатись Азовсталі.

“Під його командуванням було 11 людей, він розділив, щоб натовпом не йти, і вони йшли на Азовсталь. Шестеро дійшли, а вони — ні", — говорить Маргарита.

У жовтні після року сподівань, пошуків та очікування, родина отримала ДНК-експертизу і дізналась, що Сеймур загинув 23 квітня 2022 року.


Щоб дізнаватися новини Кривого Рогу та всієї України першими, приєднуйтесь до viber-каналу "Першого Криворізького"