Бізнес під час війни: як криворізькі бізнесмени перепрофілювали виробництво, щоб допомогти обороні

Всі бачили розставлені містом протитанкові їжаки, які торік мали у разу чого зупинити рух ворожих колон техніки. Багато з них зробили тоді Костянтин Туркін та Сергій Рибайчук. Редакція «Першого Криворізького» у статті нижче познайомить вас з підприємцем, його роботою під час війни та, більше, варіантами порятунку невеликого бізнесу від закриття.

«Майже всі представники малого та середнього бізнесу зіштовхнуться з проблемою після повернення до довоєнної системи оподаткування. Якщо влада хоче оподатковувати, то треба це робити для прибуткового бізнесу. Торік дозволили перейти на нижчу ставку всім - тим самим АЗС, аптекам та казино», — говорить Костянтин Туркін, співвласник підприємства з виготовлення металевих конструкцій «Kuznya Production Group».

Йдеться про плани уряду повернути довоєнний рівень оподаткування для ФОП. Зокрема, торік одним дозволили платити 2% єдиного податку замість 5%, декому не платити взагалі, так само і єдиний соцвнесок. Нині на розгляді парламенту перебуває урядовий законопроєкт, що передбачає скасування цих пільг з 1 липня. Це є одним із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом, зафіксованим у Меморандумі про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року.

Костянтина та Сергія це не тішить, адже війна пройшлася по їх бізнесу катком.

Час «їжаків» та іншої благодійності

Перші місяці війни повномасштабного вторгнення він та його партнер Сергій Рибайчук купували метал та робили металеві конструкції для укріплення міста за власні кошти. Залучали друзів та навіть домовилися з промисловим підприємством «АрселорМіттал» про постачання невеликої кількості металевих рейок. Хлопці перепрофілювали своє виробництво пандусів, підіймальних платформ для людей з інвалідністю та меблів на зварювання протитанкових їжаків, які й допомогли укріпити лінію оборони міста. Ще виготовляли буржуйки для військових та ремонтували військову спецтехніку та інвалідні візки.

«24 лютого було заплановано зустріч із замовником послуг у Києві, але вона так і не сталася. У перший же день [повномасштабної війни, - ред.] ми з командою почали волонтерську діяльність. Все народилося за одну мить, коли поїхали на блокпост на виїзді з міста. Там вже кипіла робота: хтось привозив їжу, хтось блоки, пісок. Почали робити укріплення, ми допомагали, — розповідає Костянтин. – Того ж дня на блокпости привезли перших металевих їжаків. І я подумав: у нас є цех, люди та метал. Наступного дня ми почали робити металеві конструкції для укріплення міста».

Також підприємці допомогли одній із найбільших лікарень Кривого Рогу облаштувати пандуси, щоб лікарі та медсестри могли без перешкод спускати лежачих пацієнтів в укриття під час повітряних тривог.

Однак не всі підприємці займалися такою благодійністю.

«Коли ми зверталися до постачальників металу та розповідали, навіщо він нам, то ніяких знижок не було. Неновий метал закупали за ціною нового. Як то кажуть «кому війна, а кому мати рідна». Часу шукати десь дешевше не було, під час кожної тривоги пацієнтів обов'язково треба було спускали в укриття. Медсестри зносити їх не могли», — згадує Костянтин.

Коли стало зрозуміло, що бліцкриг росіянам не вдався, Костянтин Туркін та Сергій Рибайчук разом зі своїми співробітниками почали возити гуманітарну допомогу з інших міст України для переселенців у Кривому Розі. Їх було на той час багато - з Херсонської, Дніпропетровської та Донецької областей України.

Навіть у березні цього року в місті мешкало понад 83 тисячі вимушених переселенців, а у Криворізькому районі — 10249 переселенців.

«Були різні запити: починаючи від їжі, одягу та памперсів та закінчуючи бронежилетами, — згадує Костянтин. — Але кошти мають властивість закінчуватися, тому треба було повертатися до основної роботи. Єдине, що ми отримали від країни — 6 тисяч гривень у рамках програми єПідтримка. Та й вони відразу пішли на допомогу іншим».

Підприємці зрозуміли, що грошей більше немає, і почали повертатися до роботи.

Початок роботи під час війни та велика конкуренція

«Бралися за невеликі замовлення — зварювали козирки. Великих замовлень не було влітку 2022 року. Натомість такий показовий випадок. Був тендер на виготовлення малої архітектурної форми, типу кіоску, 5 на 5 метрів. До війни у цих тендерах брали участь 3-4 фірми, декілька ФОПів. А тоді на виготовлення звичайної малої архітектурної форми звернули увагу понад 18 компаній, серед них дуже великі!», — говорить Костянтин.

Це було свідчення того, що постраждав не лише малий та середній бізнес. Костянтин та Сергій зрозуміли, що треба шукати грантову підтримку.

«Ми почали подаватися на гранти від 60 000 до 100 000 тисяч євро на техніку та забезпечення робочих міст. Почав з державних грантів для бізнесменів. Але для нашого виробництва, наприклад, 250 тисяч гривень не вистачить навіть для одного нового станка», — говорить Костянтин.

Пізніше хлопці підготували документи та подався на декілька іноземних грантів: Concordia Design Accelerator на 65 тисяч євро, від Українського соціального венчурного фонду на 340 тисяч 137 гривень та «Дія» на власну справу 7 мільйонів гривень.

«Отримати гранти від держави нам не вдалося, а щодо гранту від польського Concordia Design Accelerator ще чекаємо відповідь, — каже бізнесмен. — Але роботу не зупинили, тому беремо участь у тендерах. Люди вже прийняли реальність – є війна, але працювати треба. І якщо зупиниться все виробництво, то не буде державі податків. Я не кажу, що у нас вони зараз великі, але сплачуємо акуратно кожного місця».

Зараз підприємство «Kuznya Production Group» продовжує свою роботу, деталі можна запитати у них за телефоном + 38 098 122 33 77.

Як можна врятувати свою справу

За оцінками експертів проєкту «Росія заплатить» KSE Institute (аналітичний центр при Київській школі економіки) загальна сума прямих збитків підприємств, включно з державними, та приватних осіб-підприємців оцінюється в 13 мільярдів доларів. З них 9 мільярдів — частка збитків великих та середніх підприємств. Загальні непрямі втрати сягають 33,1 мільярда. А сума, необхідна для відновлення підприємств — 24,9 мільярда доларів.

«Переважна кількість зруйнованих та пошкоджених підприємств сконцентрована в шести областях — Київській та Донецькій (по 17% від загальної кількості), Запорізькій (14%), Харківській (13%, Луганській (10%) та Миколаївській (8%).», — говорить Дмитро Горюнов, керівник напряму економічних втрат проєкту «Росія заплатить», старший економіст Центру економічної стратегії.

Після руйнування підприємств у Київській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Луганській та Миколаївській збільшується відповідальність для підприємств інших областей, тому що їх податки є неабиякою підтримкою економіки країни у часи війни.

Але навіть попри нові складні реалії бізнес до них пристосовується. 2022-го від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні було зареєстровано понад 202 тисячі нових ФОПів.

Сьогодні для представників малого, середнього та великого бізнесу доступні грантові програми, сума яких залежить від виду діяльності та кількості створених робочих місць. Журналісти редакції «Перший Криворізький» зробили невелику вибірку грантових ініціатив, які доступні для українських бізнесменів.

Грантові програми

єРобота

У рамках урядового проєкту підприємці можуть отримати:

• «Власна справа» – мікрогранти для створення або розвитку власного бізнесу;
• «Новий рівень» – гранти для розвитку переробного підприємства;
• «Свій сад» – державне фінансування закладки саду;
• «Своя теплиця» – кошти для розвитку тепличного господарства;
• «Старт в ІТ» – кошти на навчання ІТ-спеціальностям (у розробці).
• «Стартап» – грант на реалізацію стартапу, зокрема у сфері ІТ (у розробці).

Подати заявку на отримання грантів можна через портал ДІЯ.

Грантова підтримка від фонду USF

Центр «Український фонд стартапів» (USF) надає до $35 тисяч безповоротної фінансової допомоги для проєктів, які наближають нашу перемогу. На отримання цього гранту може претендувати бізнес у сферах оборони, кібербезпеки, інфраструктурної відбудови, охорони здоров’я та освіти.

Програма бізнес-партнерства від DRC

Данська рада у справах біженців (DRC) реалізовує програму бізнес-партнерства, спрямованого на підтримку аграрного сектору та харчового виробництва в Україні. Партнерство буде здійснюватися за принципом співінвестування, яке передбачає грантову підтримку від DRC у розмірі до $20 тисяч та обов’язковий власний внесок партнера до 50% від загального бюджету проєкту.

Гранти від USAID

Програма «Конкурентоспроможна економіка України» спрямована на реалізацію підтримки безперервності та відновлення бізнесу. Програма планує надати приблизно 36 мільйонів гривень шляхом надання до 50 грантів. Очікується, що сума кожного гранту становитиме від 600 тис. грн до 1,2 мільйона гривень. Термін подачі заявок – до 24 липня 2023 року.

Мікрогранти для ветеранів

Український ветеранський фонд запустив програму мікрофінансування бізнесу ветеранів та членів їх родин, яка розрахована на 500 аплікантів. Максимальна сума відшкодування — 20 тисяч гривень на одну заявку. Усього на програму виділено 10 мільйонів гривень.

Програма для постраждалих від війни мікро- та малих підприємств

Міжнародна організація з міграції оголосила конкурс, спрямований на підтримку економіки України шляхом відновлення робочих місць та виробництва, а також задоволення попиту населення на критично важливі товари та послуги. У рамках програми 270 мікропідприємств можуть отримати до €4,5 тисячі, ще 100 малих підприємств – до €20 тисяч.

---

Коли 1kr.ua готував цей матеріал до публікації, редакція дізналася про загибель тестя нашого героя на фронті. Колектив «Першого Криворізького» висловлює співчуття родині полеглого Костянтина Миколайовича Діденко та дякує за захист України!