Деякі історії згадувати не хочеться, — військові 17-ї танкової бригади

Стрілецький батальйон 17-ї криворізької танкової бригади нині боронить Україну на сході. “Перший Криворізький” поспілкувався із військовими, які у березні були під Кривим Рогом на навчаннях і відновленні.

Герої історії — двоє піхотинців. Перед тим, як знайомити вас із ними, ми спитали про типовий день піхотинців в бойових умовах.

«Звичайний робочий день піхотинця. Вогнева позиція, вихідний рубіж, вихідне положення, рубіж відкриття вогню, рубіж припинення вогню, стрілець, бойова група, стрільба з коротких зупинок, стрільба під час руху, групова ціль, найважливіша ціль, основний напрямок стрільби, небезпечний напрямок стрільби – це, якщо коротко, основні поняття для піхотинців в бойових умовах».

Андрій із позивним «Анчоус» родом із Запоріжжя, його мобілізували пів року тому. У складі стрілецького батальйону 17-ї танкової бригади кулеметник спочатку проходив навчання, потім виконував бойові задачі на південному напрямку, був під Херсоном. Після цього Андрій із побратимами тримали оборону Соледару на Донеччині.

От під Соледаром було «весело», да, — каже Андрій. — Ми стояли в обороні. Виходили, закопувались, на нас наступали, ми відступали, окопувались в наступній посадці. Вони знову наступають, а ми вже закопані в іншій посадці. І вони знову не проходять. Коли повертаєшся з бойового виходу, радієш життю. Можна вмитись, поїсти добре, відпочити, та й усе. Так ми і тримались, поки могли. А потім батальйон поставили на відновлення.

Військові живуть у польових умовах, але їм треба часто переходити, переїжджати з позиції на позицію, складати і розкладати купу речей, намети, їжу, зброю й боєкомплект, облаштовувати місця для побуту. Це відбувається за будь-якої погоди та в будь-який час доби, у тому числі під обстрілами і прильотами.

Під Кривим Рогом стрілецький батальйон відновлювався і проходив навчання перед черговим виїздом на фронт. Військові щодня проходили тренування.

Інший військовий, Андрій з позивним «Сідий», з Кривого Рогу. У нього є дружина і дві доньки. У мирний час Андрій працював на «АрселорМіттал Кривий Ріг» слюсарем. Після мобілізації два місяці солдат проходив підготовку. Після того виконував завдання на Красній Горі, між Бахмутом і Соледаром.

Історій багато, але згадувати немає особливого бажання, — говорить Андрій. — Бойові дії. Стріляють, вибухи. Гинуть товариші. Хочеться просто побути вдома. Коли ти там, на війні, цінності змінюються. Хочеться просто прийти, помитись і лягти відпочивати.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів