Плани вижити: про виїзд з окупації та облаштування у Кривому Розі жінки з Херсонщини
Фото: Перший Криворізький
«З'їздити у Велику Олександрівку ми змогли лише у жовтні. жахом ходили по своєму будинку та території навколо нього. Сумне видовище: даху немає, забору немає, вікна повилітали, ворота розстріляні.
А у нашій кухні росіяни облаштували собі тир. найшли у домі герб України та стріляли в нього», — згадує Світлана Рись.
З окупації Світлана з чоловіком Віталієм та сином Нестором виїхали 15 квітня. Тоді родина змогла взяти з собою лише речі першої потреби - розуміли, що найважливіше - вивезти себе та рідних у безпечне місце.
Архівне фото Світлани Рись, яке було зроблене у березні 2022 року
Шлях пошуку житла та роботи у Кривому Розі
У Кривому Розі родина поселилася у будинку знайомих, які зголосилися на деякий час прийняти їх. Світлана довго не змогла сидіти без справи, тому вирішила допомагати як волонтерка таким самим людям, як вона.
«Коли приїхали, то у нас не було навіть теплого одягу, тому я пішла у культурно-громадський центр ШELTER+, де організували пункт збору допомоги для переселенців. Там було дуже багато речей, які роздавали безоплатно.
Побачила дівчину, яка розкладала речі та одяг для таких, як я. Запропонувала допомогу», — згадує про початок співпраці із волонтерами Світлана.
У волонтерській групі жінка була майже два місяці, але не полишала пошук роботи - треба було за щось жити. На той час Світлана вже намагалася працевлаштуватися за фахом. У Великій Олександрівці вона з 2003 до 2019 року працювала в районній адміністрації начальницею відділу діловодства та у відділі звернень громадян. У 2020 році наша співрозмовниця керувала пересувним відділом “Укрпошти”, який привозив пенсії, пошту та продукти у віддалені села.
«Це були дуже маленькі села, забуті Богом і незабуті “Укрпоштою”. В основному там мешкали похилі люди, які завжди дуже чекали нас. Ми ніби були з’єднанням між цивілізацією і забуттям», — розповідає Світлана Рись.
24 лютого, коли почалося повномасштабне вторгнення російської армії, Світлана разом з колегами вперше не виїхала до сіл Бериславського напрямку. Він був уже небезпечним.
«Це був четвер - день коли приходять майже всі посилки, газети. Люди чекають їх, вони дуже довіряють новинам в газетах. Тому ми відразу почали обдзвонювати всі населені пункти, які ми обслуговуємо. Дехто навіть не знав, що почалася війна.
Кожного дня нам відтерміновували виїзди. Люди починали телефонувати, у них закінчувалися продукти. У мене було найбільше продуктів, які я зберігала, навіть тоді, коли у Великій Олександрівці полиці магазинів були пусті. Чекали, коли поїдемо в села, де нас так чекали.
Наприклад, у Херсонській області є село Новосілки. Там взагалі тільки дві хати, в яких жили троє літніх людей. тоді весь час думала про них», — зі сльозами на очах згадує Світлана.
Після 15 березня Світлані разом з колегами дозволили поїхати у ті села.
Зазначимо, що Велика Олександрівка та села тамтешньої тергромади з 10 березня 2022 року вже були окуповані російськими військами. Лише 4 жовтня селища звільнили українські військові.
«Дуже зворушливо було, коли жінка купувала шоколадки і сказала: сьогодні у моєї дитини день народження. Це буде справжній день народження з шоколадом», — говорить Світлана.
Після 10 березня залишатися у Великій Олександрівці ставало небезпечно, тому Світлана вирішила звільнитися з «Укрпошти» та виїхати. У Кривому Розі жінка мріяла також продовжити працювати у соціальній сфері та допомагати людям.
Справа життя: допомога переселенки з Херсонщини людям, які також вимушено покинули свої домівки
Сьогодні у Кривому Розі працює офіс благодійного фонду «Право на захист». Його відкрили для допомоги переселенцям від Управління Верховного комісара ООН.
Зазначимо, що у Кривому Розі не один центр допомоги переселенцям.Наприклад, раніше редакція писала про Лозуватський Центр допомоги переселенцям. Але від БФ «Право на захист» — один.
У січні цього року в місті мешкало понад 75 тисяч вимушених переселенців. А у Криворізькому районі — 10249 переселенців.
Раніше редакція «Першого Криворізького» розповідала, що найбільше людей прибуло до нашого району з Херсонської області (3595 осіб), Дніпропетровської (2811 осіб) та Донецької (1017 осіб).
«Коли шукали співробітників у офіс, я розумів, що у місті дуже багато переселенців. Тоді офіційно у Кривому Розі було 70 тисяч таких людей. Також я чітко розумів, що багатьом потрібна допомога у пошуку роботи в незнайомому їм місті. Потім зв’язався зі своїми друзями, які допомогли сконтактувати з переселенцями, які шукають роботу.
Сьогодні з десяти працівників у нашому офісі три жінки з Херсонщини», — говорить координатор грошової програми БФ «Право на захист» у Кривому Розі Євген Павлов.
«Євген Павлов пояснив мені під час співбесіди, що це буде робота у благодійному фонді «Право на захист». Я буду займатися реєстрацією людей. А це ж моє! відразу згадала про свій досвід роботи на пошті, і впевнено відповіла: я можу», — згадує Світлана.
Програма благодійного фонду «Право на захист» сьогодні діє у 15 областях України, офіси працюють і на виїзді: Дніпропетровська, Сумська, Чернігівська, Львівська, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Запорізька, Харківська, Одеська, Миколаївська, Вінницька, Житомирська ,Хмельницька та Херсонська області.
У Кривому Розі Центр допомоги ВПО знаходиться на проспекті Миру, 28, за зупинкою «1-а міська лікарня». Записатися в чергу можна на локації або за номером телефону: +38(068)473-96-19.
«Це міжнародна допомога у розмірі 2 тисячі 220 гривень протягом трьох місяців на кожного члена сім’ї, яка зареєструвалася та отримала статус ВПО.
Слід зазначити, що сьогодні можемо реєструвати лише людей, які офіційно отримали статус внутрішньо переміщеної особи або постраждалої від бойових дій», — говорить про правила отримання грошової допомоги Євген Павлов.
Подати заявку на отримання грошової допомоги можуть люди, які:
- не отримували раніше допомоги від міжнародних організацій;
- мають дохід, менший за 5400 грн на члена сім'ї;
- мають статус ВПО та належний критерій вразливості.
Які необхідні документи, щоб оформити грошову допомогу:
- податковий номер;
- паспорт або інші документи, що посвідчують особу;
- довідка ВПО (за наявності);
- банківська картка головного заявника;
- свідоцтво про народження дітей (за необхідністю);
- документ, що посвідчує законну опіку над дитиною (за необхідністю);
- посвідчення/медична довідка за наявності інвалідності або хронічного захворювання.
«Сьогодні прибуває багато людей з деокупованих та прифронтових сіл та міст, бо вони страждають від російських обстрілів. Наприклад, коли я разом з рідними виїжджала, то у мене був лише статут ВПО, пошкодженого майна або травм у нас не було», — говорить Світлана.
Навіть зараз у криворізькому офісі «Право на захист» можна побачити чергу з людей, які потребують допомоги. Працівники офісу вже почали виїжджати мобільними бригадами у напрямку Апостолова та Зеленодольська.
«Я рада, що знайшла себе тут, у Кривому Розі.
Далі у мене та моєї родини плани насамперед вижити. Також зробити все можливе, щоб мій 14-річний син здобув гідну освіту. Тому залишимося у Кривому Розі», — впевнено говорить Світлана.