Україна святкує День Незалежності: історія державного свята
Фото: Перший Криворізький
Редакція «Першого Криворізького» розповідає про історичні особливості цього дня.
Передісторія
Боротьба українців за власну державність розпочалася задовго до проголошення незалежності у 1991 році.
22 січня 1918 року Українська Центральна Рада IV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки. Цього ж дня через рік на Софійській площі в Києві проголосили об'єднання УНР і Західно-Української Народної Республіки.
Повністю реалізувати Акт Злуки тоді не вдалося, однак він став символом єдності українських земель.
15 березня 1939 року про незалежність заявила Карпатська Україна. Втім, невдовзі її територію окупувала Угорщина.
День Незалежності України
Новий етап боротьби за незалежність розпочався 16 липня 1990 року. Тоді Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України та визначила 16 липня Днем незалежності. Документ закріпив право республіки самостійно визначати внутрішню та зовнішню політику.
Восени того ж року в Києві відбулася Революція на граніті — студентські протести проти збереження радянської системи та підписання нового союзного договору. Важливу роль у русі за незалежність відігравав і Народний Рух України.
Переломним став серпень 1991 року. Після провалу путчу в СРСР 19–21 серпня Верховна Рада УРСР 24 серпня зібралася на позачергове засідання. Депутати ухвалили постанову про проголошення незалежності України та Акт проголошення незалежності України.
Внесення прапора України до стін Верховної Ради, 24 серпня 1991 року (фото: Єфрем Лукацький)
1 грудня 1991 року незалежність підтримали громадяни на всеукраїнському референдумі. Того ж дня відбулися перші президентські вибори в незалежній Україні.
А вже 20 лютого 1992 року Верховна Рада перенесла святкування Дня Незалежності з 16 липня на 24 серпня.
Скріншот з сайту Верховної Ради України
Так 24 серпня стало датою проголошення незалежності України, а 1 грудня — днем, коли це рішення підтвердив український народ.