Російські боти проти Зеленського: як Кремль використовує Facebook, Instagram і Threads для поширення фейків

Росія роками веде масштабну дезінформаційну кампанію проти України, спрямовану як на українську, так і на західну аудиторію, і витрачає на неї величезні гроші. Серед завдань — дискредитація президента Володимира Зеленського та військово-політичного керівництва, посилення внутрішніх конфліктів, деморалізація українців і послаблення міжнародної підтримки України.

Для цього використовують фальшиві акаунти, підроблені новини, маніпулятивні відео, рекламні оголошення та мережі коментарів у соціальних мережах. Окремі операції координують професійні політтехнологи, а створений ними контент поширюють через кілька платформ одночасно. У результаті неправдиве повідомлення може спочатку з'явитися на підробленому сайті, потім потрапити у Facebook або Instagram, а звідти — в інші соцмережі.

Facebook та Instagram: фальшиві медіа, реклама й організовані коментарі

Одним із прикладів російських операцій є Doppelganger. У звіті за перше півріччя 2026 року Meta описала, як пов'язані з Росією структури, зокрема Social Design Agency, змінювали тактику поширення дезінформації. Замість однієї великої кампанії вони запускали менші операції, орієнтовані на різні країни й аудиторії.

Для цього використовували фальшиві акаунти, рекламні оголошення та сайти, які імітували справжні медіа. Серед тем — втома від війни, економічні труднощі та дискредитація української влади. Такі повідомлення мали створювати враження, що невдоволення Україною та її керівництвом поширене серед різних суспільних груп.

Інший приклад — кампанія, описана The Washington Post у лютому 2024 року. Журналісти проаналізували понад 100 внутрішніх документів російських політтехнологів, які свідчили про цілеспрямовану роботу над дискредитацією Зеленського та розпалюванням конфлікту між ним і тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.

Один із фальшивих дописів у Facebook стверджував, що родина загиблого українського військового не отримала допомоги від держави. За внутрішніми звітами російських політтехнологів, він набрав понад два мільйони переглядів. Інший допис просував Залужного як можливого наступного президента України й зібрав 4,3 мільйона переглядів. На початку березня 2023 року найняті тролі, за цими ж документами, щотижня створювали понад 1300 текстів і 37 тисяч коментарів в українських соцмережах.

Мета таких повідомлень — не обов'язково переконати людину в конкретному фейку. Вони також можуть посилювати вже наявні сумніви, створювати враження конфлікту всередині українського керівництва й підживлювати недовіру до держави.

Storm-1516: анонімні акаунти та вигадані історії

Ще одна операція, яку досліджує Центр протидії дезінформації, — Storm-1516. За даними ЦПД, мережа пов'язана з російською військовою розвідкою ГРУ та використовує анонімні акаунти для поширення дезінформації про Україну, її керівництво й військових, а також для втручання в політичні процеси інших країн.



У дослідженні, яке охоплює 2023–2026 роки, проаналізували понад 1500 відео та вебсайтів, пов'язаних із цією мережею. Близько 40% дослідженого контенту, за оцінкою ЦПД, було спрямовано на дискредитацію України та Зеленського.

Серед інструментів — вигадані історії, підроблені документи, відео зі штучним інтелектом і дипфейки. Контент поширювали щонайменше 16 мовами. Це дає змогу адаптувати одні й ті самі наративи до різних аудиторій: українців, західних суспільств і виборців в інших країнах.

Threads: підроблені скриншоти й цитати відомих людей

У звіті Центру протидії дезінформації про роль Threads в інформаційному просторі України, опублікованому в липні 2026 року, описані приклади маніпуляцій, спрямованих проти української влади, військових і мобілізації.

Серед них — фейковий допис, приписаний Ілону Маску, про «останній долар для Зеленського», та вигадане твердження, нібито Дональд Трамп-молодший писав про неодноразові прохання українського президента запросити його на інавгурацію президента США. Такі повідомлення оформлюють як скриншоти справжніх публікацій, щоб створити враження, ніби відомі люди відкрито критикують Зеленського.

В інших випадках використовують фотомонтажі та вигадані історії про Олену Зеленську, підроблені матеріали про «Резерв+» і неправдиві повідомлення про електронні повістки для українців за кордоном.

Одна з особливостей такого контенту — можливість швидко переносити його між платформами. Скриншот із Threads можуть опублікувати у Facebook, Telegram чи X без посилання на першоджерело. Через це користувачі бачать одне й те саме твердження в різних місцях і можуть помилково сприймати його повторення за незалежні підтвердження.
Водночас поява фейку в Threads не доводить, що його створила російська мережа. Для встановлення такого зв'язку потрібно перевіряти походження повідомлення, історію поширення та зв'язки між акаунтами.

Як працюють ботоферми та як розпізнати їхню активність

Російські мережі використовують не лише фальшиві новини, а й масове коментування. Під одним дописом один акаунт може звинувачувати Зеленського, інший — ставити провокативне запитання, третій — стверджувати, що «всі давно все зрозуміли», а четвертий — погоджуватися з попередніми коментарями.

Так створюється ілюзія широкої суспільної підтримки певної позиції. Насправді за десятками повідомлень можуть стояти кілька операторів або одна скоординована мережа акаунтів.

Масштаби такої діяльності можуть бути значними. У листопаді 2025 року «Детектор медіа» опублікував дослідження, за яким російські ботоферми менш ніж за півтора року залишили щонайменше 316 тисяч коментарів. Один із виявлених акаунтів за добу написав 1449 коментарів у 65 телеграм-каналах — у середньому приблизно один коментар на хвилину. Цей приклад стосується Telegram, але демонструє масштаби автоматизованої та організованої активності, яку застосовують і в інших соцмережах.


Щоб розпізнати підозрілу активність, варто звертати увагу на масову появу схожих коментарів, повторення однакових тез під різними дописами, новостворені профілі, неприродно високу частоту публікацій і відсутність послідовної історії акаунта. Однак жодна з цих ознак окремо не доводить, що користувач є ботом або працює на Росію.

Як протидіяти дезінформації

Перед поширенням емоційного допису варто знайти першоджерело: чи справді відома людина публікувала таку заяву, чи є новина на офіційному сайті медіа, чи не вирвано зображення з іншого контексту. Якщо повідомлення містить скриншот, можна пошукати його фрагменти або оригінальну публікацію через пошукові системи.

Не варто сприймати кількість коментарів як доказ суспільної думки. Десятки однакових повідомлень можуть бути результатом скоординованої кампанії, а не незалежної реакції користувачів. Підозрілі профілі та дописи можна скаржити адміністрації платформи, зокрема через інструменти повідомлення про фальшиві акаунти й дезінформацію.

Важливо також розрізняти факт помилкової інформації та доведену операцію впливу. Не кожен фейк створений російськими структурами, а не кожен активний або анонімний акаунт є ботом. Для встановлення координації потрібні додаткові дані про походження контенту, зв'язки між профілями та синхронність їхньої діяльності.

Головна мета ботоферм — не лише змусити людей повірити в окрему неправдиву історію, а й створити враження, що певної думки дотримується більшість. Тому сотні коментарів під новиною — це ще не сотні незалежних голосів і не доказ того, що так думає суспільство.